Головна стаття

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>ALT Linux Wiki</sitename>
    <dbname>uk_altlinux_org</dbname>
    <base>https://uk.altlinux.org/Main_Page</base>
    <generator>MediaWiki 1.38.2</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">ALT Linux Wiki</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення ALT Linux Wiki</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="460" case="case-sensitive">Campaign</namespace>
      <namespace key="461" case="case-sensitive">Campaign talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
<page arvcontinue="">
  <title>Головна стаття</title>
  <ns>0</ns>
  <id>1</id>
  <revision>
    <id>1</id>
    <timestamp>2008-08-07T16:47:22Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MediaWiki default</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="788" xml:space="preserve">&lt;big&gt;Програмне забезпечення «MediaWiki» успішно встановлено.&lt;/big&gt;

Інформацію про роботу з цією вікі можна знайти в [http://meta.wikimedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%89%D1%8C:%D0%A1%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5 посібнику користувача].

== Деякі корисні ресурси ==
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Manual:Configuration_settings Список налаштувань];
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Manual:FAQ Питання? що часто задають по MediaWiki];
* [http://lists.wikimedia.org/mailman/listinfo/mediawiki-announce Розсилка повідомлень про появу нових версій MediaWiki].</text>
    <sha1>4068ac2b6c412f4ed8ec7c687d4e4cf6d518c7bc</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Файл:Alt linux team small.png</title>
  <ns>6</ns>
  <id>2</id>
  <revision>
    <id>2</id>
    <timestamp>2008-08-07T16:55:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="0" xml:space="preserve"></text>
    <sha1>da39a3ee5e6b4b0d3255bfef95601890afd80709</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>MediaWiki:Mainpage</title>
  <ns>8</ns>
  <id>3</id>
  <revision>
    <id>3</id>
    <timestamp>2008-08-07T17:19:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>Main Page</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="9" xml:space="preserve">Main Page</text>
    <sha1>29b077bd4b72e57c6500fdd2d77e1a8b60f2816b</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Main Page</title>
  <ns>0</ns>
  <id>4</id>
  <revision>
    <id>4</id>
    <timestamp>2008-08-07T17:26:13Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1713" xml:space="preserve">__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим учасникам. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>ba4482ecfa9e4c0789302966461d1f40b86d3e4a</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>5</id>
    <parentid>4</parentid>
    <timestamp>2008-08-07T17:32:16Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>community-ua@</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1772" xml:space="preserve">__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим учасникам. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>fddfca6e5e8c1b3bb0bb5ac06a4268f6e8c38341</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>8</id>
    <parentid>5</parentid>
    <timestamp>2008-08-07T17:40:33Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>+UkTeam</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1783" xml:space="preserve">__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>a36e3f7eab5310abfdf574491d1748cdef614472</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>9</id>
    <parentid>8</parentid>
    <timestamp>2008-08-07T17:41:14Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Захист на [[Main Page]] встановлено: main page [edit=sysop:move=sysop]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1783" xml:space="preserve">__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>a36e3f7eab5310abfdf574491d1748cdef614472</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>16</id>
    <parentid>9</parentid>
    <timestamp>2008-08-07T18:44:33Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1817" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>58e6e677ab938dfc42e30116b201eae210c92510</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>22</id>
    <parentid>16</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T14:16:21Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1842" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página_principal]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>66edfb70078d4b29816a396cac03c70ebc13186e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>23</id>
    <parentid>22</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T14:17:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1818" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]

__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>685a1784b7d538c5baa1b7169d2f4460182a5c7b</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>24</id>
    <parentid>23</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T14:18:32Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1842" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página_principal]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>66edfb70078d4b29816a396cac03c70ebc13186e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>25</id>
    <parentid>24</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T14:19:06Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <comment>portugese interwiki</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1842" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>0d03cb6e049c058470c9a91f2b42f405083e43a7</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>26</id>
    <parentid>25</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T14:21:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1817" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>58e6e677ab938dfc42e30116b201eae210c92510</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>27</id>
    <parentid>26</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T14:22:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1842" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>0d03cb6e049c058470c9a91f2b42f405083e43a7</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>28</id>
    <parentid>27</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T14:22:09Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1817" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>58e6e677ab938dfc42e30116b201eae210c92510</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>30</id>
    <parentid>28</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T17:50:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1842" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__
== Про ALT Linux Team ==

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс програмного забезпечення]], котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua долучитися] до справи покращення нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [http://www.altlinux.org/Maintainer документацією розробника].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>0d03cb6e049c058470c9a91f2b42f405083e43a7</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>38</id>
    <parentid>30</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T12:11:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1007" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Image:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Image:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Image:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[Про ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [[Компания «Альт Линукс»]]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипы]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>8e2ca0495408fcb54272f9c767c06486cb075918</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>44</id>
    <parentid>38</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T12:44:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1016" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[Про ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [[Компания «Альт Линукс»]]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипы]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>93aa7f398a73b72bc131b9bd48bce878cb3a652d</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Downloads</title>
  <ns>0</ns>
  <id>5</id>
  <revision>
    <id>6</id>
    <timestamp>2008-08-07T17:33:33Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="497" xml:space="preserve">== Завантажити ==
В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>43e71e1e49b9f4bfe930f94b2564b390f20178f2</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>UkTeam</title>
  <ns>0</ns>
  <id>6</id>
  <revision>
    <id>7</id>
    <timestamp>2008-08-07T17:40:28Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1947" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо наразі неактивним учасникам):

* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/drool/ Генадій Моцьо] (Нова Каховка)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін] (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин] (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>fee77c700d10f9956821320c88ba5c943cf5c4c3</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>21</id>
    <parentid>7</parentid>
    <timestamp>2008-12-08T09:37:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>82.193.122.147</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команда/UA */ p_solntsev@</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2034" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо наразі неактивним учасникам):

* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/drool/ Генадій Моцьо] (Нова Каховка)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін] (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин] (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/p_solntsev/ Павло Солнцев] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>efc85677c5fd54ac6bf2f2166f72491f3d016ca7</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>29</id>
    <parentid>21</parentid>
    <timestamp>2008-12-24T15:10:27Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>94.178.17.112</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команда/UA */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2029" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо наразі неактивним учасникам):

* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/drool/ Геннадій Моцьо] (Берислав)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін] (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин] (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/p_solntsev/ Павло Солнцев] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>e0b7dc2000cdf6d51dbffd6d8bbd2aa7e5219d8e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>37</id>
    <parentid>29</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T11:07:19Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команда/UA */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2016" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо неактивним учасникам):

* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/drool/ Геннадій Моцьо] (Берислав)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін] (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин] (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/p_solntsev/ Павло Солнцев] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>2acca38178cb0ea3c734307ba4290dfeb7bdd29a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>ALT Linux Wiki:Copyright</title>
  <ns>4</ns>
  <id>7</id>
  <revision>
    <id>10</id>
    <timestamp>2008-08-07T17:53:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="795" xml:space="preserve">== Копірайтна інформація ==

Уся текстова інформація на ALT Linux Wiki доступна під однією з двох ліцензій:

* GNU FDL для контенту, створеного раніше 28 липня 2008 року (який перенесено з freesource.info)
* CC-BY-SA-3.0 для контенту, створеного 29 липня 2008 року та пізніше

Додаючи текстовий вміст у ALT Linux Wiki, ви погоджуєтеся з його публікацію під ліцензією CC-BY-SA-3.0.

Ліцензії на зображення, що використані на ALT Linux Wiki, описано на сторінці інформації кожного зображення.</text>
    <sha1>199c0199115ed997e42ea9ed23523a911317d7e5</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>11</id>
    <parentid>10</parentid>
    <timestamp>2008-08-07T17:54:13Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Захист на [[ALT Linux Wiki:Copyright]] встановлено: copyright page [edit=sysop:move=sysop]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="795" xml:space="preserve">== Копірайтна інформація ==

Уся текстова інформація на ALT Linux Wiki доступна під однією з двох ліцензій:

* GNU FDL для контенту, створеного раніше 28 липня 2008 року (який перенесено з freesource.info)
* CC-BY-SA-3.0 для контенту, створеного 29 липня 2008 року та пізніше

Додаючи текстовий вміст у ALT Linux Wiki, ви погоджуєтеся з його публікацію під ліцензією CC-BY-SA-3.0.

Ліцензії на зображення, що використані на ALT Linux Wiki, описано на сторінці інформації кожного зображення.</text>
    <sha1>199c0199115ed997e42ea9ed23523a911317d7e5</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Обговорення користувача:MichaelShigorin</title>
  <ns>3</ns>
  <id>8</id>
  <revision>
    <id>12</id>
    <timestamp>2008-08-07T17:56:27Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="100" xml:space="preserve">== TODO ==
* http://www.altlinux.org/MediaWiki:Sidebar
* http://www.altlinux.org/MediaWiki:Edittools</text>
    <sha1>12d23b6e1b32dd8affca1933ad0e9f8b400a9b8a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>MediaWiki:Edittools</title>
  <ns>8</ns>
  <id>9</id>
  <revision>
    <id>13</id>
    <timestamp>2008-08-07T18:00:22Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1143" xml:space="preserve">&lt;span id="edittools_main"&gt;
'''Вікі-розмітка'''
&lt;br/&gt;
''Заголовки'': &lt;tt&gt;&lt;nowiki&gt;== &lt;/nowiki&gt;1-ого&lt;nowiki&gt; ==&lt;/nowiki&gt;, &lt;nowiki&gt;=== &lt;/nowiki&gt;2-ого&lt;nowiki&gt; ===&lt;/nowiki&gt;, &lt;nowiki&gt;==== &lt;/nowiki&gt;3-его&lt;nowiki&gt; ====&lt;/nowiki&gt;&lt;/tt&gt; рівня.
&lt;br/&gt;
''Виділення'': &lt;tt&gt;&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt;''italics''&lt;nowiki&gt;''&lt;/nowiki&gt;, &lt;nowiki&gt;'''&lt;/nowiki&gt;'''bold'''&lt;nowiki&gt;'''&lt;/nowiki&gt;&lt;/tt&gt;, &lt;tt&gt;&lt;nowiki&gt;&lt;tt&gt;&lt;/nowiki&gt;monospace&lt;nowiki&gt;&lt;/tt&gt;&lt;/nowiki&gt;&lt;/tt&gt;, &lt;tt&gt;&lt;nowiki&gt;&lt;code&gt;&lt;/nowiki&gt;&lt;/tt&gt;&lt;code&gt;код&lt;/code&gt;&lt;tt&gt;&lt;nowiki&gt;&lt;/code&gt;&lt;/nowiki&gt;&lt;/tt&gt;.
&lt;br/&gt;
''Списки'': &lt;tt&gt;*&lt;/tt&gt; ненумерований, &lt;tt&gt;**&lt;/tt&gt; вкладений, &lt;tt&gt;#&lt;/tt&gt; нумерований, &lt;tt&gt;##&lt;/tt&gt; вкладений нумерований, &lt;tt&gt;*#&lt;/tt&gt; вкладений змішаний, &lt;tt&gt;;&lt;/tt&gt;список &lt;tt&gt;:&lt;/tt&gt;визначень.
&lt;br/&gt;
''Verbatim'': Пробіл на початку рядку або &lt;tt&gt;&lt;nowiki&gt;&lt;pre&gt;Явный тег&lt;/pre&gt;&lt;/nowiki&gt;&lt;/tt&gt;
&lt;br/&gt;
''Посилання'': &lt;nowiki&gt;[http://www.altlinux.org/ зовнішні], [[Main Page|внутрішні]], [http://www.altlinux.org], [[Main Page]]&lt;/nowiki&gt;
&lt;/span&gt;</text>
    <sha1>bc3f26f5681959e7597bee2bd1cd6cbea40a83a1</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>MediaWiki:Sidebar</title>
  <ns>8</ns>
  <id>10</id>
  <revision>
    <id>14</id>
    <timestamp>2008-08-07T18:31:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>adapt</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="114" xml:space="preserve">* navigation
** mainpage|mainpage
** recentchanges-url|recentchanges
** helppage|help
** randompage-url|randompage</text>
    <sha1>08f291277d572c9d1083fc4148386268ddcd2e6c</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>ALT Linux Wiki:Політика конфіденційності</title>
  <ns>4</ns>
  <id>11</id>
  <revision>
    <id>15</id>
    <timestamp>2008-08-07T18:41:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Нова сторінка: .</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1" xml:space="preserve">.</text>
    <sha1>3a52ce780950d4d969792a2559cd519d7ee8c727</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>ALT Linux Wiki:Про</title>
  <ns>4</ns>
  <id>12</id>
  <revision>
    <id>17</id>
    <timestamp>2008-08-07T18:59:33Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5441" xml:space="preserve">== Що таке ALT Linux Wiki? ==

* ALT Linux Wiki — це ресурс, присвячений всьому, що належить до ALT Linux, ТОВ «Альт Линукс» і Sisyphus.

* ALT Linux Wiki — це інформаційний ресурс, тому статті на Wiki редагуються для того, щоб у першу чергу служити джерелом інформації, а не задля збереження оригінального стилю авторів та/або місця/часу публікації. Задля збереження авторства використовуються посилання на оригінальну публікацію, а також історія wiki-сторінок.

* ALT Linux Wiki використовує ліцензію Creative Commons — Attribution — Share Alike — 3.0 (а також GNU FDL для контенту, який перенесено з freesource.info). Додаючи вміст в ALT Linux Wiki, ви погоджуєтеся на його публікацію під цією ліцензією.

* ALT Linux Wiki побудовано на технології wiki — будь-хто може доповнити чи виправити вміст wiki.

== «Не» проекту ==

* ALT Linux Wiki — це '''не''' енциклопедія. Енциклопедичним статтям, особливо про ПЗ, не розроблене у межах Sisyphus і дистрибутивів ALT Linux, місце в [http://uk.wikipedia.org/ Українській Вікіпедії].

* ALT Linux Wiki — це '''не''' wiki про «вільне ПО взагалі». Статті, що не пов'язані з ALT Linux, краще розміщувати на інших ресурсах, наприклад, [http://docs.linux.org.ua/ DLOU]; а статті, пов'язані із певним проектом — на wiki/в документації відповідного проекту.

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом блогів чи особистою wiki когось учасників. Збереження особистої інформації, пов'язаної з ALT Linux, у власному просторі користувача дозволено, але для ведення журналу чи блогу краще скористатися призначеним при цьому хостингом, наприклад [http://livejournal.com/ LiveJournal] чи [http://blogger.com/ Blogger].

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом IRC- та поштових логів. Коли ви не маєте часу усвідомити інформацію і дописати шматочок до статті — не публікуйте цитату з IRC-лога чи списку розсилки сторінка. Помістіть логи на сторінку обговорення чи на свою особисту сторінку.

== Засоби проекту ==

* '''Правте сміливо'''. Дві статті про одне й те саме — гірше, ніж одна. Усі статті на wiki підлягають редагуванню і є чиєюсь конкретною власністю. Не створюйте «кола» статей, які розповідають про одне й те ж та посилаються друг на друга. Зокрема, сміливо поєднуйте статті, якщо вони розповідають про однакове, і розділяйте на декілька статті, що розповідають про багато речей одразу.

* '''Посилайтеся'''. Посилання на зовнішні джерела і між статтями роблять навігацію по wiki зручнішою. Не додавайте на wiki шматки листування з поштових розсилок — ставте натомість посилання на архів списку розсилки.

* '''Правильно називайте статті'''. MediaWiki — двигун ALT Linux Wiki — накладає небагато обмежень на назви сторінок, користуйтеся цим. З цього правила є один виняток: якщо стаття критична для налаштування системи та може терміново знадобитися за умов, коли в користувача під руками немає повноцінного графічного середовища та/або налаштованої локали, то вкрай корисно називати статтю латиницею чи мати редирект на неї, що містить тільки ASCII-символи в назві.

* '''Використовуйте можливості wiki-разметки'''. MediaWiki має потужну мову wiki-разметки. [[Довідка:Довідка|Ознайомтеся]] з нею.

* '''Категоризуйте'''. MediaWiki дає можливість об'єднання статей в категорії, що є потужним засобом структурування інформації.</text>
    <sha1>0178e1ef37c3785cb1ebcd92d5e53a04fb887ebb</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>32</id>
    <parentid>17</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T09:14:08Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Що таке ALT Linux Wiki? */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5447" xml:space="preserve">== Що таке ALT Linux Wiki? ==

* ALT Linux Wiki — це ресурс, присвячений всьому, що відноситься до ALT Linux, ТОВ «Альт Линукс» і Sisyphus.

* ALT Linux Wiki — це інформаційний ресурс, тому статті на Wiki редагуються для того, щоб у першу чергу служити джерелом інформації, а не задля збереження оригінального стилю авторів та/або місця/часу публікації. Задля збереження авторства використовуються посилання на оригінальну публікацію, а також історія wiki-сторінок.

* ALT Linux Wiki використовує ліцензію Creative Commons — Attribution — Share Alike — 3.0 (а також GNU FDL для контенту, який перенесено з freesource.info). Додаючи вміст в ALT Linux Wiki, ви погоджуєтеся на його публікацію під цією ліцензією.

* ALT Linux Wiki побудовано на технології wiki — будь-хто може доповнити чи виправити вміст wiki.

== «Не» проекту ==

* ALT Linux Wiki — це '''не''' енциклопедія. Енциклопедичним статтям, особливо про ПЗ, не розроблене у межах Sisyphus і дистрибутивів ALT Linux, місце в [http://uk.wikipedia.org/ Українській Вікіпедії].

* ALT Linux Wiki — це '''не''' wiki про «вільне ПО взагалі». Статті, що не пов'язані з ALT Linux, краще розміщувати на інших ресурсах, наприклад, [http://docs.linux.org.ua/ DLOU]; а статті, пов'язані із певним проектом — на wiki/в документації відповідного проекту.

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом блогів чи особистою wiki когось учасників. Збереження особистої інформації, пов'язаної з ALT Linux, у власному просторі користувача дозволено, але для ведення журналу чи блогу краще скористатися призначеним при цьому хостингом, наприклад [http://livejournal.com/ LiveJournal] чи [http://blogger.com/ Blogger].

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом IRC- та поштових логів. Коли ви не маєте часу усвідомити інформацію і дописати шматочок до статті — не публікуйте цитату з IRC-лога чи списку розсилки сторінка. Помістіть логи на сторінку обговорення чи на свою особисту сторінку.

== Засоби проекту ==

* '''Правте сміливо'''. Дві статті про одне й те саме — гірше, ніж одна. Усі статті на wiki підлягають редагуванню і є чиєюсь конкретною власністю. Не створюйте «кола» статей, які розповідають про одне й те ж та посилаються друг на друга. Зокрема, сміливо поєднуйте статті, якщо вони розповідають про однакове, і розділяйте на декілька статті, що розповідають про багато речей одразу.

* '''Посилайтеся'''. Посилання на зовнішні джерела і між статтями роблять навігацію по wiki зручнішою. Не додавайте на wiki шматки листування з поштових розсилок — ставте натомість посилання на архів списку розсилки.

* '''Правильно називайте статті'''. MediaWiki — двигун ALT Linux Wiki — накладає небагато обмежень на назви сторінок, користуйтеся цим. З цього правила є один виняток: якщо стаття критична для налаштування системи та може терміново знадобитися за умов, коли в користувача під руками немає повноцінного графічного середовища та/або налаштованої локали, то вкрай корисно називати статтю латиницею чи мати редирект на неї, що містить тільки ASCII-символи в назві.

* '''Використовуйте можливості wiki-разметки'''. MediaWiki має потужну мову wiki-разметки. [[Довідка:Довідка|Ознайомтеся]] з нею.

* '''Категоризуйте'''. MediaWiki дає можливість об'єднання статей в категорії, що є потужним засобом структурування інформації.</text>
    <sha1>9c79f980880c1f976c47a469423bc6575699f2bb</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>33</id>
    <parentid>32</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T09:17:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* «Не» проекту */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5441" xml:space="preserve">== Що таке ALT Linux Wiki? ==

* ALT Linux Wiki — це ресурс, присвячений всьому, що відноситься до ALT Linux, ТОВ «Альт Линукс» і Sisyphus.

* ALT Linux Wiki — це інформаційний ресурс, тому статті на Wiki редагуються для того, щоб у першу чергу служити джерелом інформації, а не задля збереження оригінального стилю авторів та/або місця/часу публікації. Задля збереження авторства використовуються посилання на оригінальну публікацію, а також історія wiki-сторінок.

* ALT Linux Wiki використовує ліцензію Creative Commons — Attribution — Share Alike — 3.0 (а також GNU FDL для контенту, який перенесено з freesource.info). Додаючи вміст в ALT Linux Wiki, ви погоджуєтеся на його публікацію під цією ліцензією.

* ALT Linux Wiki побудовано на технології wiki — будь-хто може доповнити чи виправити вміст wiki.

== «Не» проекту ==

* ALT Linux Wiki — це '''не''' енциклопедія. Енциклопедичним статтям, особливо про ПЗ, не розроблене у межах Sisyphus і дистрибутивів ALT Linux, місце в [http://uk.wikipedia.org/ Українській Вікіпедії].

* ALT Linux Wiki — це '''не''' wiki про «вільне ПО взагалі». Статті, що не пов'язані з ALT Linux, краще розміщувати на інших ресурсах, наприклад, [http://docs.linux.org.ua/ DLOU]; а статті, пов'язані із певним проектом — на wiki/в документації відповідного проекту.

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом блогів чи особистою wiki когось з учасників. Збереження особистої інформації, пов'язаної з ALT Linux, у власному просторі користувача дозволено, але для ведення журналу чи блогу краще скористатися спеціалізованим хостингом, наприклад [http://livejournal.com/ LiveJournal] чи [http://blogger.com/ Blogger].

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом IRC- та поштових логів. Коли ви не маєте часу обробити інформацію і дописати шматочок до статті — не публікуйте цитату з IRC-лога чи списку розсилки на сторінці. Помістіть логи на сторінку обговорення чи на свою особисту сторінку.

== Засоби проекту ==

* '''Правте сміливо'''. Дві статті про одне й те саме — гірше, ніж одна. Усі статті на wiki підлягають редагуванню і є чиєюсь конкретною власністю. Не створюйте «кола» статей, які розповідають про одне й те ж та посилаються друг на друга. Зокрема, сміливо поєднуйте статті, якщо вони розповідають про однакове, і розділяйте на декілька статті, що розповідають про багато речей одразу.

* '''Посилайтеся'''. Посилання на зовнішні джерела і між статтями роблять навігацію по wiki зручнішою. Не додавайте на wiki шматки листування з поштових розсилок — ставте натомість посилання на архів списку розсилки.

* '''Правильно називайте статті'''. MediaWiki — двигун ALT Linux Wiki — накладає небагато обмежень на назви сторінок, користуйтеся цим. З цього правила є один виняток: якщо стаття критична для налаштування системи та може терміново знадобитися за умов, коли в користувача під руками немає повноцінного графічного середовища та/або налаштованої локали, то вкрай корисно називати статтю латиницею чи мати редирект на неї, що містить тільки ASCII-символи в назві.

* '''Використовуйте можливості wiki-разметки'''. MediaWiki має потужну мову wiki-разметки. [[Довідка:Довідка|Ознайомтеся]] з нею.

* '''Категоризуйте'''. MediaWiki дає можливість об'єднання статей в категорії, що є потужним засобом структурування інформації.</text>
    <sha1>403eae9fc6d40d144da0b103ffebbe460b1f5b76</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>34</id>
    <parentid>33</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T09:22:08Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Засоби проекту */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5441" xml:space="preserve">== Що таке ALT Linux Wiki? ==

* ALT Linux Wiki — це ресурс, присвячений всьому, що відноситься до ALT Linux, ТОВ «Альт Линукс» і Sisyphus.

* ALT Linux Wiki — це інформаційний ресурс, тому статті на Wiki редагуються для того, щоб у першу чергу служити джерелом інформації, а не задля збереження оригінального стилю авторів та/або місця/часу публікації. Задля збереження авторства використовуються посилання на оригінальну публікацію, а також історія wiki-сторінок.

* ALT Linux Wiki використовує ліцензію Creative Commons — Attribution — Share Alike — 3.0 (а також GNU FDL для контенту, який перенесено з freesource.info). Додаючи вміст в ALT Linux Wiki, ви погоджуєтеся на його публікацію під цією ліцензією.

* ALT Linux Wiki побудовано на технології wiki — будь-хто може доповнити чи виправити вміст wiki.

== «Не» проекту ==

* ALT Linux Wiki — це '''не''' енциклопедія. Енциклопедичним статтям, особливо про ПЗ, не розроблене у межах Sisyphus і дистрибутивів ALT Linux, місце в [http://uk.wikipedia.org/ Українській Вікіпедії].

* ALT Linux Wiki — це '''не''' wiki про «вільне ПО взагалі». Статті, що не пов'язані з ALT Linux, краще розміщувати на інших ресурсах, наприклад, [http://docs.linux.org.ua/ DLOU]; а статті, пов'язані із певним проектом — на wiki/в документації відповідного проекту.

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом блогів чи особистою wiki когось з учасників. Збереження особистої інформації, пов'язаної з ALT Linux, у власному просторі користувача дозволено, але для ведення журналу чи блогу краще скористатися спеціалізованим хостингом, наприклад [http://livejournal.com/ LiveJournal] чи [http://blogger.com/ Blogger].

* ALT Linux Wiki '''не''' є хостингом IRC- та поштових логів. Коли ви не маєте часу обробити інформацію і дописати шматочок до статті — не публікуйте цитату з IRC-лога чи списку розсилки на сторінці. Помістіть логи на сторінку обговорення чи на свою особисту сторінку.

== Засоби проекту ==

* '''Правте сміливо'''. Дві статті про одне й те саме — гірше, ніж одна. Усі статті на wiki підлягають редагуванню і є чиєюсь конкретною власністю. Не створюйте «кола» статей, які розповідають про одне й те ж та посилаються друг на друга. Зокрема, сміливо поєднуйте статті, якщо вони розповідають про однакове, і розділяйте на декілька статті, що розповідають про багато речей одразу.

* '''Посилайтеся'''. Посилання на зовнішні джерела і між статтями роблять навігацію по wiki зручнішою. Не додавайте на wiki шматки листування з поштових розсилок — ставте натомість посилання на архів списку розсилки.

* '''Правильно називайте статті'''. MediaWiki — двигун ALT Linux Wiki — накладає небагато обмежень на назви сторінок, користуйтеся цим. З цього правила є один виняток: якщо стаття критична для налаштування системи та може терміново знадобитися за умов, коли в користувача під руками немає повноцінного графічного середовища та/або налаштованої локали, то вкрай корисно називати статтю латиницею чи мати редирект на неї, що містить тільки ASCII-символи в назві.

* '''Використовуйте можливості wiki-размітки'''. MediaWiki має потужну мову wiki-размітки. [[Довідка:Довідка|Ознайомтеся]] з нею.

* '''Категоризуйте'''. MediaWiki дає можливість об'єднання статей в категорії, що є потужним засобом структурування інформації.</text>
    <sha1>ea26fb9678b0940423333ffae5ca50b27e4b4d9e</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Довідка:Довідка</title>
  <ns>12</ns>
  <id>13</id>
  <revision>
    <id>18</id>
    <timestamp>2008-08-07T19:10:21Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1031" xml:space="preserve">== Що таке ALT Linux Wiki? ==

Ознайомтеся з [[ALT Linux Wiki:Про|описом ALT Linux Wiki]].

== Розмітка ==

* [http://ru.wikipedia.org/wiki/Википедия:Как_править_статьи Стаття Вікіпедії «Как править статьи»] 
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Help:Editing_pages/ru Допомога з редагування в MediaWiki] 

== Стандартні шаблони ==
* &lt;nowiki&gt;{{D}}&lt;/nowiki&gt; - запит на видалення статті з wiki. 
* &lt;nowiki&gt;{{Crap}}&lt;/nowiki&gt; - стаття підлягає істотному доопрацюванню чи викиданню. 
* &lt;nowiki&gt;{{Stub}}&lt;/nowiki&gt; - статтю навіть приблизно не закінчено. 

== Різне ==
Підтримка зовнішнього редактора: включається по [http://en.wikipedia.org/wiki/Help:External_editors мануалу]. Кнопку "external editor" в смужку табов вже додану.</text>
    <sha1>fb80ffe01ee91e2b915f2b2e9161ee8acca30c05</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>31</id>
    <parentid>18</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T09:11:17Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Різне */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1031" xml:space="preserve">== Що таке ALT Linux Wiki? ==

Ознайомтеся з [[ALT Linux Wiki:Про|описом ALT Linux Wiki]].

== Розмітка ==

* [http://ru.wikipedia.org/wiki/Википедия:Как_править_статьи Стаття Вікіпедії «Как править статьи»] 
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Help:Editing_pages/ru Допомога з редагування в MediaWiki] 

== Стандартні шаблони ==
* &lt;nowiki&gt;{{D}}&lt;/nowiki&gt; - запит на видалення статті з wiki. 
* &lt;nowiki&gt;{{Crap}}&lt;/nowiki&gt; - стаття підлягає істотному доопрацюванню чи викиданню. 
* &lt;nowiki&gt;{{Stub}}&lt;/nowiki&gt; - статтю навіть приблизно не закінчено. 

== Різне ==
Підтримка зовнішнього редактора: включається по [http://en.wikipedia.org/wiki/Help:External_editors мануалу]. Кнопку "external editor" в смужку табів вже додано.</text>
    <sha1>e5b12f488d689f44a59535fabbc45046bd1881a6</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Обговорення довідки:Довідка</title>
  <ns>13</ns>
  <id>14</id>
  <revision>
    <id>19</id>
    <timestamp>2008-08-07T19:10:55Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1491" xml:space="preserve">== TODO ==

На wiki встановлено розширення для оформлення виносок: 
* [[ruwp:Википедия:Сноски|Использование виносок]] 

На wiki працюють стилі оформлення таблиць з Wikipedia, зокрема згортання і сортування: 
* [[ruwp:Википедия:Оформление_таблиц|Стили таблиць]] 

На wiki працює підсвічування синтаксису за допомогою тега &lt;nowiki&gt;&lt;source&gt;&lt;/nowiki&gt;: 
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Extension:SyntaxHighlight_GeSHi#Usage Syntax Highlight Extension]

На wiki працюють короткі посилання на різні ресурси:
{
| class="standard" ! Розмітка ! Результат |- 
| &lt;nowiki&gt;[[altbug:1234]]&lt;/nowiki&gt; | [[altbug:1234]] |- 
| &lt;nowiki&gt;[[fsi:AltLinux]]&lt;/nowiki&gt; | [[fsi:AltLinux]] |- 
| &lt;nowiki&gt;[[ruwp:PXE]]&lt;/nowiki&gt; | [[ruwp:PXE]] |
}

Також можна вказувати опис посилання:
{
| class="standard" ! Розмітка ! Результат |- 
| &lt;nowiki&gt;[[altbug:1234|Мій улюблений баг]]&lt;/nowiki&gt; | [[altbug:1234|Мій улюблений баг]] |- 
| &lt;nowiki&gt;[[fsi:AltLinux|Стара сторінка на fs.i]]&lt;/nowiki&gt; | [[fsi:AltLinux|Стара сторінка на fs.i]] |- 
| &lt;nowiki&gt;[[ruwp:PXE|PXE у Вікіпедії]]&lt;/nowiki&gt; | [[ruwp:PXE|PXE у Вікіпедії]] |
}</text>
    <sha1>a58998ec9664194618d3e1968d5c1f217de52927</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>MediaWiki:Retrievedfrom</title>
  <ns>8</ns>
  <id>15</id>
  <revision>
    <id>20</id>
    <timestamp>2008-08-26T13:13:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MikhailGusarov</username>
      <id>2</id>
    </contributor>
    <comment>Нова сторінка: &amp;nbsp;</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6" xml:space="preserve">&amp;nbsp;</text>
    <sha1>47c1f11ed4d1aad1a1b674bda71a89d4ff562d55</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Користувач:Dobr</title>
  <ns>2</ns>
  <id>16</id>
  <revision>
    <id>35</id>
    <timestamp>2009-08-12T10:31:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: Користувач Linux З 1998 р. Системне адміністрування з 2002.  З комплектами від ALT Linux Team працюю ві...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="206" xml:space="preserve">Користувач Linux З 1998 р. Системне адміністрування з 2002.

З комплектами від ALT Linux Team працюю від появи Linux-Mandrake RE Spring 2001.</text>
    <sha1>cd6414b944ec6274e7a6cf5080faa12191b5b270</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>36</id>
    <parentid>35</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T10:34:06Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="423" xml:space="preserve">Користувач Linux З 1998 р. Системне адміністрування з 2002.

З комплектами від ALT Linux Team працюю від появи Linux-Mandrake RE Spring 2001.

Зараз, у вільний від роботи час, утримую на плаву мережу з більш ніж 400 машин із інфраструктурою побудованою на ALT Linux OS.</text>
    <sha1>49bc0be833da202c8b258be4667c120610eb7bac</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>ALT Linux Team</title>
  <ns>0</ns>
  <id>17</id>
  <revision>
    <id>39</id>
    <timestamp>2009-08-12T12:31:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерель...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1659" xml:space="preserve">Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

 
Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД комплекс програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

 
Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[ покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим учасникам. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

Андрій Добровольський

Михайло Шигорін

[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>2840e05498d6e500af8ea601ffa58d7a127e1c14</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>40</id>
    <parentid>39</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T12:33:42Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1672" xml:space="preserve">Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

 
Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

 
Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[ покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим учасникам. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

Андрій Добровольський

Михайло Шигорін

[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>6dc2cc2421168a515ccfeecad3d014f94077ab2f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>41</id>
    <parentid>40</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T12:34:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1672" xml:space="preserve">Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

 
Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

 
Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[ покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим учасникам. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

Андрій Добровольський

Михайло Шигорін

[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>3218478138ee112958d74b151a2e184d8c13c5a1</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>42</id>
    <parentid>41</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T12:35:09Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1684" xml:space="preserve">Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

 
Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

 
Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[MailingLists|покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим учасникам. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

Андрій Добровольський

Михайло Шигорін

[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>346a5eec5c05c4e6f672f53a41dfb039dc66a135</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>43</id>
    <parentid>42</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T12:36:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1695" xml:space="preserve">Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

 
Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

 
Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[MailingLists|покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

Андрій Добровольський

Михайло Шигорін

[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>1e94d3c5d7b2839b5003029c1bacda31bc34c3b6</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Файл:Gnome-applications-development.svg</title>
  <ns>6</ns>
  <id>18</id>
  <revision>
    <id>45</id>
    <timestamp>2009-08-12T13:00:14Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="0" xml:space="preserve"></text>
    <sha1>da39a3ee5e6b4b0d3255bfef95601890afd80709</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Файл:Gnome-preferences-system.svg</title>
  <ns>6</ns>
  <id>19</id>
  <revision>
    <id>46</id>
    <timestamp>2009-08-12T13:01:21Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="0" xml:space="preserve"></text>
    <sha1>da39a3ee5e6b4b0d3255bfef95601890afd80709</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Файл:Gnome-media-optical.svg</title>
  <ns>6</ns>
  <id>20</id>
  <revision>
    <id>47</id>
    <timestamp>2009-08-12T13:03:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="0" xml:space="preserve"></text>
    <sha1>da39a3ee5e6b4b0d3255bfef95601890afd80709</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Файл:Gnome-stock person.svg</title>
  <ns>6</ns>
  <id>21</id>
  <revision>
    <id>48</id>
    <timestamp>2009-08-12T13:04:53Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="0" xml:space="preserve"></text>
    <sha1>da39a3ee5e6b4b0d3255bfef95601890afd80709</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Файл:Internet-group-chat.svg</title>
  <ns>6</ns>
  <id>22</id>
  <revision>
    <id>49</id>
    <timestamp>2009-08-12T13:09:22Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="0" xml:space="preserve"></text>
    <sha1>da39a3ee5e6b4b0d3255bfef95601890afd80709</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="">
  <title>Файл:Applications-graphics.svg</title>
  <ns>6</ns>
  <id>23</id>
  <revision>
    <id>50</id>
    <timestamp>2009-08-12T13:10:24Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="0" xml:space="preserve"></text>
    <sha1>da39a3ee5e6b4b0d3255bfef95601890afd80709</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Main Page</title>
  <ns>0</ns>
  <id>4</id>
  <revision>
    <id>51</id>
    <parentid>44</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T14:07:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1038" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[Про ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипы]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>2f67dd07fc1b07aa14274a97a8b927d493e089f8</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>52</id>
    <parentid>51</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T14:08:31Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1061" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[Про ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [http://www.altlinux.org/Логотипы]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>72492e072879095bf552e106f273bf5a53ee60c2</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>53</id>
    <parentid>52</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T14:10:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1038" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[Про ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>378a5fb8304199728c055572d036c37a887271d2</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>67</id>
    <parentid>53</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:22:55Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>update link</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1031" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>9ff589a392032039813c7cedd28b46895e8590e1</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>71</id>
    <parentid>67</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T20:42:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>temporarily added [[Downloads]] here (until user "portal" page is done)</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1070" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)
* [[Downloads|Завантажити]]

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>19bdd642716f7a607ea28cd1808e3c55bb8691bf</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>72</id>
    <parentid>71</parentid>
    <timestamp>2009-08-25T21:25:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>hidden parts not done yet</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1078" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__
&lt;!--
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
--&gt;
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)
* [[Downloads|Завантажити]]

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>faf21e553822764fe724ad784bd731f9aa5c5501</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>73</id>
    <parentid>72</parentid>
    <timestamp>2009-08-25T21:37:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>added legacy altlinux.org.ua guestbook link (until its content is migrated here)</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1149" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__
&lt;!--
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''
----
--&gt;
[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)
* [[Downloads|Завантажити]]

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]
* [http://www.altlinux.org.ua/index.php?id=197 Користувачі]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>3d25b864aa8734637d3300fc41879d4ef797ee80</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>74</id>
    <parentid>73</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T13:48:32Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1143" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''

----

[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)
* [[Downloads|Завантажити]]

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]
* [http://www.altlinux.org.ua/index.php?id=197 Користувачі]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>23cac5e18519ff9292fecdf5f22489dfb4328a08</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Логотипи</title>
  <ns>0</ns>
  <id>24</id>
  <revision>
    <id>54</id>
    <timestamp>2009-08-12T14:13:39Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: Компанія ALT Linux має свій логотип. Зразки логотипів ви можете подивитися на цій сторінці: [ht...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="280" xml:space="preserve">Компанія ALT Linux має свій логотип. Зразки логотипів ви можете подивитися на цій сторінці: [http://www.altlinux.org/Логотипы] у російськомовній частині wiki.
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>47c025de11ebcb0e0c715427cb25c24d0c09d4f5</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>57</id>
    <parentid>54</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:08:50Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>wikify</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="319" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[ru:Логотипы]]

Компанія ALT Linux та команда ALT Linux Team мають свої логотипи; зразки можна подивитися на [http://www.altlinux.org/Логотипы цій сторінці] у російськомовній частині wiki.</text>
    <sha1>1eb997536fe40a096d9a3518900420742db56508</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>MailingLists</title>
  <ns>0</ns>
  <id>25</id>
  <revision>
    <id>55</id>
    <timestamp>2009-08-12T14:20:19Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: З метою координації своєї роботи учасники команди та користувачі ALT Linux користуються дек...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="384" xml:space="preserve">З метою координації своєї роботи учасники команди та користувачі ALT Linux користуються декількома розсилками.
Повний перелік розсилок ви завжди можете подивитися на [http://lists.altlinux.org lists.altlinux.org].
[[Category:Спілкування]]</text>
    <sha1>c768720440ffe6564740a9296f6e6521f98fb660</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>62</id>
    <parentid>55</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:19:01Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>ru</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="405" xml:space="preserve">[[Category:Спілкування]]
[[ru:MailingLists]]

З метою координації своєї роботи учасники команди та користувачі ALT Linux користуються декількома розсилками.
Повний перелік розсилок ви завжди можете подивитися на [http://lists.altlinux.org lists.altlinux.org].</text>
    <sha1>fd9596e73824d8137d2ce7854774f2f88edafa11</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>IRC</title>
  <ns>0</ns>
  <id>26</id>
  <revision>
    <id>56</id>
    <timestamp>2009-08-12T14:29:00Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: IRC-канали ALT Linux знаходяться в IRC-мережі freenode: chat.freenode.net  freenode, як міжнародна служба, не нада...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="406" xml:space="preserve">IRC-канали ALT Linux знаходяться в IRC-мережі freenode: chat.freenode.net

freenode, як міжнародна служба, не надає послуги перекодування кирилиці, тому щоб спілкуватися вам треба буде налаштувати IRC-клієнт на кодування каналу.
[[Category:Спілкування]]</text>
    <sha1>30cd08ccbdd03068b568c9a95adff95d6ec60367</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Downloads</title>
  <ns>0</ns>
  <id>5</id>
  <revision>
    <id>58</id>
    <parentid>6</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:12:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>en, ru</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="555" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:Downloads]]
[[ru:Downloads]]

== Завантажити ==
В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>d73bcda927f9e30d067b16c25ee4cc01cc32176f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>59</id>
    <parentid>58</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:13:25Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>перейменував «[[Download]]» на «[[Downloads]]»:&amp;#32;sync with other langs</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="555" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:Downloads]]
[[ru:Downloads]]

== Завантажити ==
В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>d73bcda927f9e30d067b16c25ee4cc01cc32176f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>61</id>
    <parentid>59</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:14:31Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>pt</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="580" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:Downloads]]
[[pt:Releases/Download]]
[[ru:Downloads]]

== Завантажити ==
В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>6b68b87bae0e65a48b8ac6aa241cad3bac835381</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>85</id>
    <parentid>61</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T13:22:21Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2443" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:Downloads]]
[[pt:Releases/Download]]
[[ru:Downloads]]

== Завантажити ==
Існуючі випуски комплектів від ALT Linux ви можете завантажити за протоколами ftp, http, BitTorrent або rsync. Кожен з офіційних випусків поширюється у вигляді файлів ISO. Кожен такий файл -- готовий "образ" з якого можна одразу записувати CD/DVD з можливісттю безпосередньо з нього завантажувати ПК та починати процес встановлення операційної системи з усім супутнім ПЗ. Правильно записати такий файл на оптичний носій або USB "флешку" можна за допомогою спеціалізованих програм. Під Linux це, наприклад, '''k3b''' чи '''Brasero'''. Але виможете скористатися і будь-якою іншою, що має відповідні можливості.

Кожен офіційний випуск спирається на відповідне виділене сховище файлів. Кожне сховище (repository) окремо представлене в мережі. Зазвичай, програми, що ви їх не знайшли у ISO файлах, треба шукати у відповідному сховищі і вже потім у світовій мережі. 

Кожен випуск, що має офіційну підримку, також має окреме сховище з оновленнями. Це версій програм з офіційного випуску для яких було знайдено та виправлено помилки вже після його офіційної публікації.  

В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>44c5bd9035fd1f9d8f1f8320aa1122da8df58a02</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>86</id>
    <parentid>85</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T13:31:16Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2849" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:Downloads]]
[[pt:Releases/Download]]
[[ru:Downloads]]

== Завантажити ==
Існуючі випуски комплектів від ALT Linux ви можете завантажити за протоколами ftp, http, BitTorrent або rsync. Кожен з офіційних випусків поширюється у вигляді файлів ISO. Кожен такий файл -- готовий "образ" з якого можна одразу записувати CD/DVD з можливісттю безпосередньо з нього завантажувати ПК та починати процес встановлення операційної системи з усім супутнім ПЗ. Правильно записати такий файл на оптичний носій або USB "флешку" можна за допомогою спеціалізованих програм. Під Linux це, наприклад, '''k3b''' чи '''Brasero'''. Але виможете скористатися і будь-якою іншою, що має відповідні можливості.

Кожен офіційний випуск спирається на відповідне виділене сховище файлів. Кожне сховище (repository) окремо представлене в мережі. Зазвичай, програми, що ви їх не знайшли у ISO файлах, треба шукати у відповідному сховищі і вже потім у світовій мережі. 

Кожен випуск, що має офіційну підримку, також має окреме сховище з оновленнями. Це версій програм з офіційного випуску для яких було знайдено та виправлено помилки вже після його офіційної публікації.  

===xdelta===
Іноді оновлення для ISO файлів доступні у вигляді заплат двійкового формату. Вони розраховані на використання з програмами '''xdelta''' та '''xdelta3'''. Подробиці про ці програми можна подивитися на сторінці [http://xdelta.org xdelta.org].

В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>49a3c0225fe694f02b9da10d9f123c573a3ac7e7</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>87</id>
    <parentid>86</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T13:34:31Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3316" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:Downloads]]
[[pt:Releases/Download]]
[[ru:Downloads]]

== Завантажити ==
Існуючі випуски комплектів від ALT Linux ви можете завантажити за протоколами ftp, http, BitTorrent або rsync. Кожен з офіційних випусків поширюється у вигляді файлів ISO. Кожен такий файл -- готовий "образ" з якого можна одразу записувати CD/DVD з можливісттю безпосередньо з нього завантажувати ПК та починати процес встановлення операційної системи з усім супутнім ПЗ. Правильно записати такий файл на оптичний носій або USB "флешку" можна за допомогою спеціалізованих програм. Під Linux це, наприклад, '''k3b''' чи '''Brasero'''. Але виможете скористатися і будь-якою іншою, що має відповідні можливості.

Кожен офіційний випуск спирається на відповідне виділене сховище файлів. Кожне сховище (repository) окремо представлене в мережі. Зазвичай, програми, що ви їх не знайшли у ISO файлах, треба шукати у відповідному сховищі і вже потім у світовій мережі. 

Кожен випуск, що має офіційну підримку, також має окреме сховище з оновленнями. Це версій програм з офіційного випуску для яких було знайдено та виправлено помилки вже після його офіційної публікації.  

===xdelta===
Іноді оновлення для ISO файлів доступні у вигляді заплат двійкового формату. Вони розраховані на використання з програмами '''xdelta''' та '''xdelta3'''. Подробиці про ці програми можна подивитися на сторінці [http://xdelta.org xdelta.org].

Синтаксис використання '''xdelta3''' під win32 щоб накласти заплатку у двійковому форматі з декомпресією файла заплатки:

{{cmd|xdelta3.exe -d -s old_file delta_file decoded_new_file}}

:Наприклад:

{{cmd|xdelta3.exe -d -s altlinux-4.1.0-desktop-i586-install-dvd5.iso altlinux-4.1.0-4.1.1-desktop-i586-install-dvd5.xdelta3 altlinux-4.1.1-desktop-i586-install-dvd5.iso}}

В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>0e7214b666e3c056363a191c4c2a43849458b428</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>88</id>
    <parentid>87</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T13:38:04Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3309" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:Downloads]]
[[pt:Releases/Download]]
[[ru:Downloads]]

== Завантажити ==
Існуючі випуски комплектів від ALT Linux ви можете завантажити за протоколами ftp, http, BitTorrent або rsync. Кожен з офіційних випусків поширюється у вигляді файлів ISO. Кожен такий файл -- готовий "образ" з якого можна одразу записувати CD/DVD з можливісттю безпосередньо з нього завантажувати ПК та починати процес встановлення операційної системи з усім супутнім ПЗ. Правильно записати такий файл на оптичний носій або USB "флешку" можна за допомогою спеціалізованих програм. Під Linux це, наприклад, '''k3b''' чи '''Brasero'''. Але виможете скористатися і будь-якою іншою, що має відповідні можливості.

Кожен офіційний випуск спирається на відповідне виділене сховище файлів. Кожне сховище (repository) окремо представлене в мережі. Зазвичай, програми, що ви їх не знайшли у ISO файлах, треба шукати у відповідному сховищі і вже потім у світовій мережі. 

Кожен випуск, що має офіційну підримку, також має окреме сховище з оновленнями. Це версій програм з офіційного випуску для яких було знайдено та виправлено помилки вже після його офіційної публікації.  

===xdelta===
Іноді оновлення для ISO файлів доступні у вигляді заплат двійкового формату. Вони розраховані на використання з програмами '''xdelta''' та '''xdelta3'''. Подробиці про ці програми можна подивитися на сторінці [http://xdelta.org xdelta.org].

Синтаксис використання '''xdelta3''' під win32 щоб накласти заплатку у двійковому форматі з декомпресією файла заплатки:

  xdelta3.exe -d -s old_file delta_file decoded_new_file

:Наприклад:

  xdelta3.exe -d -s altlinux-4.1.0-desktop-i586-install-dvd5.iso 
    altlinux-4.1.0-4.1.1-desktop-i586-install-dvd5.xdelta3 altlinux-4.1.1-desktop-i586-install-dvd5.iso

В Україні може бути зручно завантажити дистрибутиви та репозиторії ALT Linux з [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ ftp.linux.kiev.ua] (також [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/ HTTP] та RSYNC); пошук є [http://www.linux.kiev.ua/ua/download/ тут].

Більш загальна інформація доступна [http://altlinux.ru/products/downloads/ на цій сторінці].</text>
    <sha1>f40647e7e93d28683b2f52136e859373e520ad45</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Download</title>
  <ns>0</ns>
  <id>27</id>
  <revision>
    <id>60</id>
    <timestamp>2009-08-12T15:13:25Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>перейменував «[[Download]]» на «[[Downloads]]»:&amp;#32;sync with other langs</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="45" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Downloads]]</text>
    <sha1>bee05a6bca108b22e973d463e5d9c8d04b9448b9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>ALT Linux Team</title>
  <ns>0</ns>
  <id>17</id>
  <revision>
    <id>63</id>
    <parentid>43</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:20:51Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>cleanup</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1693" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Download|комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[MailingLists|покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>f864b3fded9f2c39b026ff9bad3e159d5118e12e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>64</id>
    <parentid>63</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:21:24Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>update link</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1694" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Downloads|комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[MailingLists|покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>00e2432edc86904e64faae07913ec02eac2c349c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>65</id>
    <parentid>64</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:22:41Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>перейменував «[[Про ALT Linux Team]]» на «[[ALT Linux Team]]»:&amp;#32;sync with ru</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1694" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Downloads|комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[MailingLists|покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>00e2432edc86904e64faae07913ec02eac2c349c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>68</id>
    <parentid>65</parentid>
    <timestamp>2009-08-12T15:23:48Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>interwiki</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1760" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[en:ALT Linux Team]]
[[pt:ALT Linux Team]]
[[ru:ALT Linux Team]]

Команда бере участь у розробці комплекту програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами на основі ядра операційної системи Linux. У своїй роботі команда гуртується навколо фірми [http://www.altlinux.com ALT Linux], головний офіс якої географічно розташовано у Москві, Росія.

Команда намагається створити зручний, надійний та гарно адаптований до потреб користувачів з СНД [[Downloads|комплекс]] програмного забезпечення, котрий можна було б використовувати як на рівні надання послуг доступу до мережі та відповідних служб, так і на окремих робочих станціях та на домашніх машинах.

Сподіваємось, що наша праця стане вам у нагоді. Ви завжди можете долучитися до справи [[MailingLists|покращення]] нашого комплекту. Ми будемо раді новим [[UkTeam|учасникам]]. Для цього треба лише трохи бажання та вільний час. Щоб з’ясувати, як взяти участь у розробці, ознайомтеся з [[документацією розробника]].

''Андрій Добровольський, Михайло Шигорін''</text>
    <sha1>297498a06b2af8f271f88c090179a1d109431a65</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Про ALT Linux Team</title>
  <ns>0</ns>
  <id>28</id>
  <revision>
    <id>66</id>
    <timestamp>2009-08-12T15:22:41Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <comment>перейменував «[[Про ALT Linux Team]]» на «[[ALT Linux Team]]»:&amp;#32;sync with ru</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="50" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ALT Linux Team]]</text>
    <sha1>625f9df262bb7c7ae34c2daa942e3d9667502e22</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Категорія:ALT Linux</title>
  <ns>14</ns>
  <id>29</id>
  <revision>
    <id>69</id>
    <timestamp>2009-08-12T17:42:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="69" xml:space="preserve">[[Category:Main]]
[[en:Category:ALT Linux]]
[[ru:Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>a80d3b9bbdcd64911fb2d3e3923b2e7c84c39d7a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Категорія:Main</title>
  <ns>14</ns>
  <id>30</id>
  <revision>
    <id>70</id>
    <timestamp>2009-08-12T17:43:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="85" xml:space="preserve">[[en:Category:Main]]
[[ru:Category:Main]]

категорія вищого рівня</text>
    <sha1>765ef254382849d459639bd39044aa17280220b4</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Користувачу</title>
  <ns>0</ns>
  <id>31</id>
  <revision>
    <id>75</id>
    <timestamp>2009-12-24T14:04:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: {| '''Продукти''' * [[Releases/Download|Де викачати]]   '''Актуальні версії''' * [[Releases/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Serv...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="675" xml:space="preserve">{|
'''Продукти'''
* [[Releases/Download|Де викачати]]

 '''Актуальні версії'''
* [[Releases/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Releases/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Releases/50|Пятая платформа]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|Ковчег]] и [[Альт Линукс 5.0 Школьный|Школьный]]

 '''Исторична довідка'''
* [[Releases/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|

|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>14a829d72cb4819517321505c336191909ea57a8</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>76</id>
    <parentid>75</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T14:09:11Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="705" xml:space="preserve">{|
|
'''Продукти'''
* [[Releases/Download|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Releases/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Releases/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Releases/50|Пятая платформа]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|Ковчег]] и [[Альт Линукс 5.0 Школьный|Школьный]]

'''Исторична довідка'''
* [[Releases/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>994f7f93fa007086ef0de8a0ef97e1014c581033</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>77</id>
    <parentid>76</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T14:10:51Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="743" xml:space="preserve">{|
|
'''Продукти'''
* [[Випуски/Закачати|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|Пятая платформа]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|Ковчег]] и [[Альт Линукс 5.0 Школьный|Школьный]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>36b073b429f5b485c472c2d0405de68a95ffc150</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>80</id>
    <parentid>77</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T14:58:13Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="738" xml:space="preserve">{|
|
'''Продукти'''
* [[Downloads/Закачати|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|Пятая платформа]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|Ковчег]] и [[Альт Линукс 5.0 Школьный|Школьный]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>fbe26c7befb42476bfd399600151bd56172c18df</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>81</id>
    <parentid>80</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T14:58:34Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="721" xml:space="preserve">{|
|
'''Продукти'''
* [[Downloads|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|Пятая платформа]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|Ковчег]] и [[Альт Линукс 5.0 Школьный|Школьный]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>84428666eed6abd5d2fbf9b4064fff98bb81f758</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>82</id>
    <parentid>81</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T15:01:35Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="757" xml:space="preserve">{|
|
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]]'''Продукти'''
* [[Downloads|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|Пятая платформа]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|Ковчег]] и [[Альт Линукс 5.0 Школьный|Школьный]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>ff8830010efe73e9c77865204509e1ac22473aab</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>84</id>
    <parentid>82</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T15:14:52Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="780" xml:space="preserve">{|
|
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]]'''Продукти'''
* [[Downloads|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|Пятая платформа]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|Ковчег]] и [[Альт Линукс 5.0 Школьный|Школьный]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
[[Файл:Manual.png]]'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>1cfaea5066cce03c20f677c6f45211f51a7d6993</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Випуски</title>
  <ns>0</ns>
  <id>32</id>
  <revision>
    <id>78</id>
    <timestamp>2009-12-24T14:48:16Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: ==Випуски ALT Linux==  ===Актуальні випуски===   [[Категорія:ALT Linux|*]] [[Категорія:Користувачу|*]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="154" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

===Актуальні випуски===


[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>672cce8fe41e789c51fd33c2ded31f75ce07fe7a</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>79</id>
    <parentid>78</parentid>
    <timestamp>2009-12-24T14:56:49Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="288" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

===Актуальні випуски===

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] Звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>361ea83984bd835f5ae62f73475acb1742818c04</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>89</id>
    <parentid>79</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T14:26:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Актуальні випуски */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1643" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* Сервер 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".
* Робоча станція
===Продукти===

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] Звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>ef44f41f3bf1b10b8f953c44cf8831c1b7513874</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>90</id>
    <parentid>89</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T14:26:56Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Звідки качати */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1646" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* Сервер 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".
* Робоча станція
===Продукти===

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>e45d6ba73f6ab04961c19620d4cc8030308eebd3</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>91</id>
    <parentid>90</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T14:43:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* П'ята платформа&gt;&gt; Альт Линукс Ковчег&gt;&gt; */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2877" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* Сервер 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".

Ви можете керувати:

# Єдиною аутентифікацією
# Віртуальними машинами
# Доступом до Internet, брандмауером, проксі
# Загально доступними каталогами
# Електронною поштою
# Оновленнями та встановленням крізь мережу
# VPN
# Друк у мережі
# Резервне копіювання

* Робоча станція
комплект з усіма потрібними для виконання типових завдань програмами. Можлива робота з електронною поштою, документами та презентаціями, прослуховування аудіо-файлів та перегляд відео, робота в різних мережах. Передбачено тісну інтеграцію Робочої станціі з серверним комплектом, зокрема, напред налаштований доступ до усіх служб. Це дозволяє швидко та зручно виконати встановлення та налаштування всього офісу мережею.

===Продукти===

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>0e4f4e9325defb6b90f2a6f4a9328e48e752ca72</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>92</id>
    <parentid>91</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T14:44:24Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* П'ята платформа&gt;&gt; Альт Линукс Ковчег&gt;&gt; */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2889" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* '''Сервер''' 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".

Ви можете керувати:

# Єдиною аутентифікацією
# Віртуальними машинами
# Доступом до Internet, брандмауером, проксі
# Загально доступними каталогами
# Електронною поштою
# Оновленнями та встановленням крізь мережу
# VPN
# Друк у мережі
# Резервне копіювання

* '''Робоча станція'''
комплект з усіма потрібними для виконання типових завдань програмами. Можлива робота з електронною поштою, документами та презентаціями, прослуховування аудіо-файлів та перегляд відео, робота в різних мережах. Передбачено тісну інтеграцію Робочої станціі з серверним комплектом, зокрема, напред налаштований доступ до усіх служб. Це дозволяє швидко та зручно виконати встановлення та налаштування всього офісу мережею.

===Продукти===

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>cee0bc431dd47280174fea4784d2cdb42c5582b4</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>93</id>
    <parentid>92</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:03:00Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Продукти */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3107" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* '''Сервер''' 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".

Ви можете керувати:

# Єдиною аутентифікацією
# Віртуальними машинами
# Доступом до Internet, брандмауером, проксі
# Загально доступними каталогами
# Електронною поштою
# Оновленнями та встановленням крізь мережу
# VPN
# Друк у мережі
# Резервне копіювання

* '''Робоча станція'''
комплект з усіма потрібними для виконання типових завдань програмами. Можлива робота з електронною поштою, документами та презентаціями, прослуховування аудіо-файлів та перегляд відео, робота в різних мережах. Передбачено тісну інтеграцію Робочої станціі з серверним комплектом, зокрема, напред налаштований доступ до усіх служб. Це дозволяє швидко та зручно виконати встановлення та налаштування всього офісу мережею.

===Продукти===

===Випуски спільноти===
Комплекти, що не мають офіційного супровіду від ТОВ "ALT Linux". Подробиці можна побачити [[Community|тут]].

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>59681c2fcb778cb315f05afb78391e5841d76b62</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>94</id>
    <parentid>93</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:03:48Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Випуски спільноти */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3105" xml:space="preserve">==Випуски ALT Linux==

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* '''Сервер''' 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".

Ви можете керувати:

# Єдиною аутентифікацією
# Віртуальними машинами
# Доступом до Internet, брандмауером, проксі
# Загально доступними каталогами
# Електронною поштою
# Оновленнями та встановленням крізь мережу
# VPN
# Друк у мережі
# Резервне копіювання

* '''Робоча станція'''
комплект з усіма потрібними для виконання типових завдань програмами. Можлива робота з електронною поштою, документами та презентаціями, прослуховування аудіо-файлів та перегляд відео, робота в різних мережах. Передбачено тісну інтеграцію Робочої станціі з серверним комплектом, зокрема, напред налаштований доступ до усіх служб. Це дозволяє швидко та зручно виконати встановлення та налаштування всього офісу мережею.

===Продукти===

==Випуски спільноти==
Комплекти, що не мають офіційного супровіду від ТОВ "ALT Linux". Подробиці можна побачити [[Community|тут]].

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>ace361d873ad0fde261909f9231b6cdd654bdbfa</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>95</id>
    <parentid>94</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:04:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Випуски ALT Linux */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3103" xml:space="preserve">=Випуски ALT Linux=

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* '''Сервер''' 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".

Ви можете керувати:

# Єдиною аутентифікацією
# Віртуальними машинами
# Доступом до Internet, брандмауером, проксі
# Загально доступними каталогами
# Електронною поштою
# Оновленнями та встановленням крізь мережу
# VPN
# Друк у мережі
# Резервне копіювання

* '''Робоча станція'''
комплект з усіма потрібними для виконання типових завдань програмами. Можлива робота з електронною поштою, документами та презентаціями, прослуховування аудіо-файлів та перегляд відео, робота в різних мережах. Передбачено тісну інтеграцію Робочої станціі з серверним комплектом, зокрема, напред налаштований доступ до усіх служб. Це дозволяє швидко та зручно виконати встановлення та налаштування всього офісу мережею.

===Продукти===

==Випуски спільноти==
Комплекти, що не мають офіційного супровіду від ТОВ "ALT Linux". Подробиці можна побачити [[Community|тут]].

===Звідки качати===
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>da9ac38dfa31c7f2488cf08c537e479f72b8ce49</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>96</id>
    <parentid>95</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:05:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Випуски спільноти */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3097" xml:space="preserve">=Випуски ALT Linux=

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* '''Сервер''' 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".

Ви можете керувати:

# Єдиною аутентифікацією
# Віртуальними машинами
# Доступом до Internet, брандмауером, проксі
# Загально доступними каталогами
# Електронною поштою
# Оновленнями та встановленням крізь мережу
# VPN
# Друк у мережі
# Резервне копіювання

* '''Робоча станція'''
комплект з усіма потрібними для виконання типових завдань програмами. Можлива робота з електронною поштою, документами та презентаціями, прослуховування аудіо-файлів та перегляд відео, робота в різних мережах. Передбачено тісну інтеграцію Робочої станціі з серверним комплектом, зокрема, напред налаштований доступ до усіх служб. Це дозволяє швидко та зручно виконати встановлення та налаштування всього офісу мережею.

===Продукти===

=Випуски спільноти=
Комплекти, що не мають офіційного супровіду від ТОВ "ALT Linux". Подробиці можна побачити [[Community|тут]].

=Звідки качати=
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>e33de410e5e50685d8ef3625ee843a70ebf39785</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Файл:Manual.png</title>
  <ns>6</ns>
  <id>33</id>
  <revision>
    <id>83</id>
    <timestamp>2009-12-24T15:13:25Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>book</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4" xml:space="preserve">book</text>
    <sha1>e7e694c58cd50e0324ec96918800bc35cd17629b</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20090812140702|51">
  <title>Community</title>
  <ns>0</ns>
  <id>34</id>
  <revision>
    <id>97</id>
    <timestamp>2009-12-25T15:22:56Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: {{Stub}}  =Випуски спільноти=   ----  [[Категорія:ALT Linux|*]] [[Категорія:Користувачу|*]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="136" xml:space="preserve">{{Stub}}

=Випуски спільноти=


----

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>f690081a54ff9ee843cd5b25ba653ae95439caf0</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>98</id>
    <parentid>97</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:23:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="146" xml:space="preserve">[[Випуски]]

=Випуски спільноти=


----

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>2da6d961acbbadd3b8ba1d6638c0980e86ca2840</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>99</id>
    <parentid>98</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:24:35Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="150" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=


----

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>25ccff392e447272b42ba28cfcf0e20096c10cda</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>100</id>
    <parentid>99</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:25:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="172" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=


----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>63b1e8bccf3e953a0c7c20d3bec2e3bfdfbacdfc</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Community</title>
  <ns>0</ns>
  <id>34</id>
  <revision>
    <id>101</id>
    <parentid>100</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T15:28:00Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Випуски спільноти */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="380" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=
Призначення сторінки -- інформувати про існуючі неофіційні випуски на базі фіксованих сховищ (ALT Linux X.X) або Сизифа.

----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>8cadc09515cf86d1651891bd2a86b0d79e63ad0f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>102</id>
    <parentid>101</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:21:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3488" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=
Призначення сторінки -- інформувати про існуючі неофіційні випуски на базі фіксованих сховищ (ALT Linux X.X) або Сизифа.

== Server Light 5.0.x від rider ==
* ftp://ftp.altlinux.ru/pub/people/rider/
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657525.html
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657535.html

== Live Lite 5.1 від enp ==
* http://git.altlinux.org/people/enp/packages/mkimage-profile-live.git - бранч autoconf
* http://enp.itx.ru/linux/alt/5.1/iso/
* http://admdev.blogspot.com/search/label/altlinux-live

== Server 4.0.x ==
===4.0.2 от vvk===
* git-commit на базі якого виконано збірку http://git.altlinux.org/people/vvk/packages/mkimage-profile-server.git?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=da0826f7b93d249e0cb8e17f223e50773df1688f
* ftp: ftp://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
* rsync: rsync://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
------
Нотатка:

Зібрано на 4.0/branch станом на 05.05.2009

Відомі проблеми:
* Програма встановлення не працює з ftp: [[altbug:16258]] (баг потребує перевірки)
* Звертається до помилкового каталогу під час встановлення з ftp: [[altbug:16236]] (баг потребує перевірки)
-------

=== 4.0.1+ від mike ===
'''UPDATE:''' [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080821-mike/ 20080821]

* ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080602-mike/
Є i586/x86_64 версії від 20080602.

* Зібрано на базі http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=8116b8127dc219ef51e009329633075af0defcd4, профіль http://git.altlinux.org/people/mike/packages/mkimage-profile-server.git, пакетна база 4.0/branch станом на 20.08.2008.

---
Нотатки:

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt23.M40.3
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

Зміни:
* нема пакунку &lt;tt&gt;postgrey-dogwatch&lt;/tt&gt;, був відсутній у M40 на момент збірки
* пакунок &lt;tt&gt;acpid&lt;/tt&gt; перенесено з &lt;tt&gt;disk&lt;/tt&gt; до &lt;tt&gt;base&lt;/tt&gt; ([[altbug:11428]]) та задіяно у випадку наявності підтримки ACPI (до &lt;tt&gt;/etc/modules&lt;/tt&gt; вписується &lt;tt&gt;button&lt;/tt&gt;)
* з коробки виконується зв'язування &lt;tt&gt;ethX&lt;/tt&gt; до MAC-адрес, щоб уникнути "перестрибувань"
---

=== 4.0.1+ від misha ===

Фактично є повторенням збірки від mike@ вище, але на більш актуальній базі пакунків.

Зібрано на: 4.0/branch станом на 12.11.2009.

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt26.M40.2
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

ISO файл СD з програмою встановлення (i586):

ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/misha/altlinux-4.0-server-i586-20091114.iso

MD5SUM: 4739fe1f5f189a3f0e33125df4f62a4a

Також див. [http://blinohod.livejournal.com/tag/altlinux другие сборки].

----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>88ad38466a779737f5799e26590aee9787fc6879</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>103</id>
    <parentid>102</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:22:51Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Server 4.0.x */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3490" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=
Призначення сторінки -- інформувати про існуючі неофіційні випуски на базі фіксованих сховищ (ALT Linux X.X) або Сизифа.

== Server Light 5.0.x від rider ==
* ftp://ftp.altlinux.ru/pub/people/rider/
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657525.html
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657535.html

== Live Lite 5.1 від enp ==
* http://git.altlinux.org/people/enp/packages/mkimage-profile-live.git - бранч autoconf
* http://enp.itx.ru/linux/alt/5.1/iso/
* http://admdev.blogspot.com/search/label/altlinux-live

== Server 4.0.x ==
===4.0.2 от vvk===
* git-commit на базі якого виконано збірку http://git.altlinux.org/people/vvk/packages/mkimage-profile-server.git?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=da0826f7b93d249e0cb8e17f223e50773df1688f
* ftp: ftp://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
* rsync: rsync://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
------
Нотатка:

Зібрано на 4.0/branch станом на 05.05.2009

Відомі проблеми:
* Програма встановлення не працює з ftp: [[altbug:16258]] (баг потребує перевірки)
* Звертається до помилкового каталогу під час встановлення з ftp: [[altbug:16236]] (баг потребує перевірки)
-------

=== 4.0.1+ від mike ===
'''UPDATE:''' [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080821-mike/ 20080821]

* ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080602-mike/
Є i586/x86_64 версії від 20080602.

* Зібрано на базі http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=8116b8127dc219ef51e009329633075af0defcd4, профіль http://git.altlinux.org/people/mike/packages/mkimage-profile-server.git, пакетна база 4.0/branch станом на 20.08.2008.

----
Нотатки:

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt23.M40.3
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

Зміни:
* нема пакунку &lt;tt&gt;postgrey-dogwatch&lt;/tt&gt;, був відсутній у M40 на момент збірки
* пакунок &lt;tt&gt;acpid&lt;/tt&gt; перенесено з &lt;tt&gt;disk&lt;/tt&gt; до &lt;tt&gt;base&lt;/tt&gt; ([[altbug:11428]]) та задіяно у випадку наявності підтримки ACPI (до &lt;tt&gt;/etc/modules&lt;/tt&gt; вписується &lt;tt&gt;button&lt;/tt&gt;)
* з коробки виконується зв'язування &lt;tt&gt;ethX&lt;/tt&gt; до MAC-адрес, щоб уникнути "перестрибувань"
----

=== 4.0.1+ від misha ===

Фактично є повторенням збірки від mike@ вище, але на більш актуальній базі пакунків.

Зібрано на: 4.0/branch станом на 12.11.2009.

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt26.M40.2
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

ISO файл СD з програмою встановлення (i586):

ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/misha/altlinux-4.0-server-i586-20091114.iso

MD5SUM: 4739fe1f5f189a3f0e33125df4f62a4a

Також див. [http://blinohod.livejournal.com/tag/altlinux другие сборки].

----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>b11c5af391fdf317f18fb29fae30fb91631817af</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>104</id>
    <parentid>103</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:23:53Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Server 4.0.x */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3515" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=
Призначення сторінки -- інформувати про існуючі неофіційні випуски на базі фіксованих сховищ (ALT Linux X.X) або Сизифа.

== Server Light 5.0.x від rider ==
* ftp://ftp.altlinux.ru/pub/people/rider/
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657525.html
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657535.html

== Live Lite 5.1 від enp ==
* http://git.altlinux.org/people/enp/packages/mkimage-profile-live.git - бранч autoconf
* http://enp.itx.ru/linux/alt/5.1/iso/
* http://admdev.blogspot.com/search/label/altlinux-live

== Server 4.0.x ==
===4.0.2 от vvk===
* git-commit на базі якого виконано збірку http://git.altlinux.org/people/vvk/packages/mkimage-profile-server.git?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=da0826f7b93d249e0cb8e17f223e50773df1688f
* ftp: ftp://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
* rsync: rsync://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
------
Нотатка:

Зібрано на 4.0/branch станом на 05.05.2009

Відомі проблеми:
* Програма встановлення не працює з ftp: [[altbug:16258]] (баг потребує перевірки)
* Звертається до помилкового каталогу під час встановлення з ftp: [[altbug:16236]] (баг потребує перевірки)
-------

=== 4.0.1+ від mike ===
'''UPDATE:''' [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080821-mike/ 20080821]

* ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080602-mike/
Є i586/x86_64 версії від 20080602.

* Зібрано на базі http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=8116b8127dc219ef51e009329633075af0defcd4, профіль http://git.altlinux.org/people/mike/packages/mkimage-profile-server.git, пакетна база 4.0/branch станом на 20.08.2008.

----
Нотатки:

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt23.M40.3
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

Зміни:
* нема пакунку &lt;tt&gt;postgrey-dogwatch&lt;/tt&gt;, був відсутній у M40 на момент збірки
* пакунок &lt;tt&gt;acpid&lt;/tt&gt; перенесено з &lt;tt&gt;disk&lt;/tt&gt; до &lt;tt&gt;base&lt;/tt&gt; ([[altbug:11428]]) та задіяно у випадку наявності підтримки ACPI (до &lt;tt&gt;/etc/modules&lt;/tt&gt; вписується &lt;tt&gt;button&lt;/tt&gt;)
* з коробки виконується зв'язування &lt;tt&gt;ethX&lt;/tt&gt; до MAC-адрес, щоб уникнути "перестрибувань"
----

=== 4.0.1+ від misha ===

Фактично є повторенням збірки від mike@ вище, але на більш актуальній базі пакунків.

Зібрано на: 4.0/branch станом на 12.11.2009.

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt26.M40.2
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

ISO файл СD з програмою встановлення (i586):

ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/misha/altlinux-4.0-server-i586-20091114.iso

MD5SUM: 4739fe1f5f189a3f0e33125df4f62a4a

Також див. [http://blinohod.livejournal.com/tag/altlinux другие сборки].

=== 4.0.1+ от enp ===

----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>fbef3c7d839f326ea9aa57099ab84f7a6f95be9d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>105</id>
    <parentid>104</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:28:49Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6210" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=
Призначення сторінки -- інформувати про існуючі неофіційні випуски на базі фіксованих сховищ (ALT Linux X.X) або Сизифа.

== Server Light 5.0.x від rider ==
* ftp://ftp.altlinux.ru/pub/people/rider/
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657525.html
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657535.html

== Live Lite 5.1 від enp ==
* http://git.altlinux.org/people/enp/packages/mkimage-profile-live.git - бранч autoconf
* http://enp.itx.ru/linux/alt/5.1/iso/
* http://admdev.blogspot.com/search/label/altlinux-live

== Server 4.0.x ==
===4.0.2 от vvk===
* git-commit на базі якого виконано збірку http://git.altlinux.org/people/vvk/packages/mkimage-profile-server.git?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=da0826f7b93d249e0cb8e17f223e50773df1688f
* ftp: ftp://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
* rsync: rsync://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
------
Нотатка:

Зібрано на 4.0/branch станом на 05.05.2009

Відомі проблеми:
* Програма встановлення не працює з ftp: [[altbug:16258]] (баг потребує перевірки)
* Звертається до помилкового каталогу під час встановлення з ftp: [[altbug:16236]] (баг потребує перевірки)
-------

=== 4.0.1+ від mike ===
'''UPDATE:''' [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080821-mike/ 20080821]

* ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080602-mike/
Є i586/x86_64 версії від 20080602.

* Зібрано на базі http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=8116b8127dc219ef51e009329633075af0defcd4, профіль http://git.altlinux.org/people/mike/packages/mkimage-profile-server.git, пакетна база 4.0/branch станом на 20.08.2008.

----
Нотатки:

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt23.M40.3
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

Зміни:
* нема пакунку &lt;tt&gt;postgrey-dogwatch&lt;/tt&gt;, був відсутній у M40 на момент збірки
* пакунок &lt;tt&gt;acpid&lt;/tt&gt; перенесено з &lt;tt&gt;disk&lt;/tt&gt; до &lt;tt&gt;base&lt;/tt&gt; ([[altbug:11428]]) та задіяно у випадку наявності підтримки ACPI (до &lt;tt&gt;/etc/modules&lt;/tt&gt; вписується &lt;tt&gt;button&lt;/tt&gt;)
* з коробки виконується зв'язування &lt;tt&gt;ethX&lt;/tt&gt; до MAC-адрес, щоб уникнути "перестрибувань"
----

=== 4.0.1+ від misha ===

Фактично є повторенням збірки від mike@ вище, але на більш актуальній базі пакунків.

Зібрано на: 4.0/branch станом на 12.11.2009.

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt26.M40.2
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

ISO файл СD з програмою встановлення (i586):

ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/misha/altlinux-4.0-server-i586-20091114.iso

MD5SUM: 4739fe1f5f189a3f0e33125df4f62a4a

Також див. [http://blinohod.livejournal.com/tag/altlinux другие сборки].

=== 4.0.1+ от enp ===

== Desktop 4.0.x ==

=== 4.0.3+ от mike ===

[http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/desktop/x86_64/ http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/desktop/x86_64/]


[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/ installer-4.0-20080604-i586.iso] -- за [http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profiles-desktop.git;a=shortlog;h=refs/heads/4.0.4 m-p-d::mike/4.0.4]

== Desktop 4.1.x ==

=== 4.1.1+ от enp ===
http://enp.itx.ru/linux/alt/4.1/iso/

=== 4.1.1+ (minimal.cd), mike@ ===
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-minimal-i586-ru-cd.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-minimal-x86_64-ru-cd.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-desktop-i586-ru-rescue.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-desktop-x86_64-ru-rescue.iso&lt;br&gt;
(також http&lt;i&gt;&lt;/i&gt;://)

=== TODO/відгуки ===
* http://forum.altlinux.org/index.php/topic,161.msg4395.html#msg4395

== Terminal ==
[[LTSP|Терминальный сервер на базе LTSP]] с пониженными требованиями к ресурсам тонкого клиента.  Релиз-менеджер -- mike@.

Существуют официальные релизы [ftp://ftp.altlinux.ru/pub/distributions/ALTLinux/4.0/Terminal/current/iso/ ALT Linux 4.0 Terminal] и [http://linux.armd.ru/ru/distros/#04 Линукс Терминал] (собраны на 4.0/branch и 4.0/school/branch соответственно).

Сборки на [[Branches/5.1|5.1/branch]]: [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/ChangeLog ChangeLog];
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-kde3-terminal-i586-ru-install-cd.iso kde3], 
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-kde4-terminal-i586-ru-install-cd.iso kde4], 
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-gnome-terminal-i586-ru-install-cd.iso gnome] ISO;
[[Mkimage/Profiles/releases#terminal-20091210_.28mike.40.29|профиль]], [[LTSP/Memory|потребление памяти]]

== Nanolive ==
Nanolive -- минимальный LiveCD. Не является самостоятельным проектом, это скорее база для создания решений. К примеру, создания демонстрации системных проектов.

[http://git.altlinux.org/people/kas/packages/mkimage-profile-nanolive.git Git-репозиторий профиля]


----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>f41fc022461c34bc0b7011294e5e3cf2429c3f46</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>106</id>
    <parentid>105</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:29:52Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* 4.0.1+ від misha */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6206" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=
Призначення сторінки -- інформувати про існуючі неофіційні випуски на базі фіксованих сховищ (ALT Linux X.X) або Сизифа.

== Server Light 5.0.x від rider ==
* ftp://ftp.altlinux.ru/pub/people/rider/
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657525.html
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657535.html

== Live Lite 5.1 від enp ==
* http://git.altlinux.org/people/enp/packages/mkimage-profile-live.git - бранч autoconf
* http://enp.itx.ru/linux/alt/5.1/iso/
* http://admdev.blogspot.com/search/label/altlinux-live

== Server 4.0.x ==
===4.0.2 от vvk===
* git-commit на базі якого виконано збірку http://git.altlinux.org/people/vvk/packages/mkimage-profile-server.git?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=da0826f7b93d249e0cb8e17f223e50773df1688f
* ftp: ftp://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
* rsync: rsync://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
------
Нотатка:

Зібрано на 4.0/branch станом на 05.05.2009

Відомі проблеми:
* Програма встановлення не працює з ftp: [[altbug:16258]] (баг потребує перевірки)
* Звертається до помилкового каталогу під час встановлення з ftp: [[altbug:16236]] (баг потребує перевірки)
-------

=== 4.0.1+ від mike ===
'''UPDATE:''' [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080821-mike/ 20080821]

* ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080602-mike/
Є i586/x86_64 версії від 20080602.

* Зібрано на базі http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=8116b8127dc219ef51e009329633075af0defcd4, профіль http://git.altlinux.org/people/mike/packages/mkimage-profile-server.git, пакетна база 4.0/branch станом на 20.08.2008.

----
Нотатки:

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt23.M40.3
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

Зміни:
* нема пакунку &lt;tt&gt;postgrey-dogwatch&lt;/tt&gt;, був відсутній у M40 на момент збірки
* пакунок &lt;tt&gt;acpid&lt;/tt&gt; перенесено з &lt;tt&gt;disk&lt;/tt&gt; до &lt;tt&gt;base&lt;/tt&gt; ([[altbug:11428]]) та задіяно у випадку наявності підтримки ACPI (до &lt;tt&gt;/etc/modules&lt;/tt&gt; вписується &lt;tt&gt;button&lt;/tt&gt;)
* з коробки виконується зв'язування &lt;tt&gt;ethX&lt;/tt&gt; до MAC-адрес, щоб уникнути "перестрибувань"
----

=== 4.0.1+ від misha ===

Фактично є повторенням збірки від mike@ вище, але на більш актуальній базі пакунків.

Зібрано на: 4.0/branch станом на 12.11.2009.

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt26.M40.2
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

ISO файл СD з програмою встановлення (i586):

ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/misha/altlinux-4.0-server-i586-20091114.iso

MD5SUM: 4739fe1f5f189a3f0e33125df4f62a4a

Також див. [http://blinohod.livejournal.com/tag/altlinux інші сбірки].

=== 4.0.1+ от enp ===

== Desktop 4.0.x ==

=== 4.0.3+ от mike ===

[http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/desktop/x86_64/ http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/desktop/x86_64/]


[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/ installer-4.0-20080604-i586.iso] -- за [http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profiles-desktop.git;a=shortlog;h=refs/heads/4.0.4 m-p-d::mike/4.0.4]

== Desktop 4.1.x ==

=== 4.1.1+ от enp ===
http://enp.itx.ru/linux/alt/4.1/iso/

=== 4.1.1+ (minimal.cd), mike@ ===
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-minimal-i586-ru-cd.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-minimal-x86_64-ru-cd.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-desktop-i586-ru-rescue.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-desktop-x86_64-ru-rescue.iso&lt;br&gt;
(також http&lt;i&gt;&lt;/i&gt;://)

=== TODO/відгуки ===
* http://forum.altlinux.org/index.php/topic,161.msg4395.html#msg4395

== Terminal ==
[[LTSP|Терминальный сервер на базе LTSP]] с пониженными требованиями к ресурсам тонкого клиента.  Релиз-менеджер -- mike@.

Существуют официальные релизы [ftp://ftp.altlinux.ru/pub/distributions/ALTLinux/4.0/Terminal/current/iso/ ALT Linux 4.0 Terminal] и [http://linux.armd.ru/ru/distros/#04 Линукс Терминал] (собраны на 4.0/branch и 4.0/school/branch соответственно).

Сборки на [[Branches/5.1|5.1/branch]]: [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/ChangeLog ChangeLog];
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-kde3-terminal-i586-ru-install-cd.iso kde3], 
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-kde4-terminal-i586-ru-install-cd.iso kde4], 
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-gnome-terminal-i586-ru-install-cd.iso gnome] ISO;
[[Mkimage/Profiles/releases#terminal-20091210_.28mike.40.29|профиль]], [[LTSP/Memory|потребление памяти]]

== Nanolive ==
Nanolive -- минимальный LiveCD. Не является самостоятельным проектом, это скорее база для создания решений. К примеру, создания демонстрации системных проектов.

[http://git.altlinux.org/people/kas/packages/mkimage-profile-nanolive.git Git-репозиторий профиля]


----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>9e3bc1cecfba0721aeec9b999eeb3fdb9f132c20</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>107</id>
    <parentid>106</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:30:08Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* 4.0.1+ від misha */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6206" xml:space="preserve">[[Випуски| &lt;&lt;]]

=Випуски спільноти=
Призначення сторінки -- інформувати про існуючі неофіційні випуски на базі фіксованих сховищ (ALT Linux X.X) або Сизифа.

== Server Light 5.0.x від rider ==
* ftp://ftp.altlinux.ru/pub/people/rider/
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657525.html
* http://lists.altlinux.org/pipermail/community/2009-October/657535.html

== Live Lite 5.1 від enp ==
* http://git.altlinux.org/people/enp/packages/mkimage-profile-live.git - бранч autoconf
* http://enp.itx.ru/linux/alt/5.1/iso/
* http://admdev.blogspot.com/search/label/altlinux-live

== Server 4.0.x ==
===4.0.2 от vvk===
* git-commit на базі якого виконано збірку http://git.altlinux.org/people/vvk/packages/mkimage-profile-server.git?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=da0826f7b93d249e0cb8e17f223e50773df1688f
* ftp: ftp://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
* rsync: rsync://altlinux.distance.ru/custom/iso/server-4.0.x/
------
Нотатка:

Зібрано на 4.0/branch станом на 05.05.2009

Відомі проблеми:
* Програма встановлення не працює з ftp: [[altbug:16258]] (баг потребує перевірки)
* Звертається до помилкового каталогу під час встановлення з ftp: [[altbug:16236]] (баг потребує перевірки)
-------

=== 4.0.1+ від mike ===
'''UPDATE:''' [http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080821-mike/ 20080821]

* ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/server/20080602-mike/
Є i586/x86_64 версії від 20080602.

* Зібрано на базі http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profile-server.git;a=commit;h=8116b8127dc219ef51e009329633075af0defcd4, профіль http://git.altlinux.org/people/mike/packages/mkimage-profile-server.git, пакетна база 4.0/branch станом на 20.08.2008.

----
Нотатки:

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt23.M40.3
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

Зміни:
* нема пакунку &lt;tt&gt;postgrey-dogwatch&lt;/tt&gt;, був відсутній у M40 на момент збірки
* пакунок &lt;tt&gt;acpid&lt;/tt&gt; перенесено з &lt;tt&gt;disk&lt;/tt&gt; до &lt;tt&gt;base&lt;/tt&gt; ([[altbug:11428]]) та задіяно у випадку наявності підтримки ACPI (до &lt;tt&gt;/etc/modules&lt;/tt&gt; вписується &lt;tt&gt;button&lt;/tt&gt;)
* з коробки виконується зв'язування &lt;tt&gt;ethX&lt;/tt&gt; до MAC-адрес, щоб уникнути "перестрибувань"
----

=== 4.0.1+ від misha ===

Фактично є повторенням збірки від mike@ вище, але на більш актуальній базі пакунків.

Зібрано на: 4.0/branch станом на 12.11.2009.

Ядро:
* kernel-image-ovz-smp-2.6.18-alt26.M40.2
* kernel-image-std-smp-2.6.18-alt12.M40.3

ISO файл СD з програмою встановлення (i586):

ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/misha/altlinux-4.0-server-i586-20091114.iso

MD5SUM: 4739fe1f5f189a3f0e33125df4f62a4a

Також див. [http://blinohod.livejournal.com/tag/altlinux інші збірки].

=== 4.0.1+ от enp ===

== Desktop 4.0.x ==

=== 4.0.3+ от mike ===

[http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/desktop/x86_64/ http://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/beta/desktop/x86_64/]


[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/ installer-4.0-20080604-i586.iso] -- за [http://git.altlinux.org/people/mike/packages/?p=mkimage-profiles-desktop.git;a=shortlog;h=refs/heads/4.0.4 m-p-d::mike/4.0.4]

== Desktop 4.1.x ==

=== 4.1.1+ от enp ===
http://enp.itx.ru/linux/alt/4.1/iso/

=== 4.1.1+ (minimal.cd), mike@ ===
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-minimal-i586-ru-cd.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-minimal-x86_64-ru-cd.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-desktop-i586-ru-rescue.iso&lt;br&gt;
ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/4.1/altlinux-4.1-20090412-desktop-x86_64-ru-rescue.iso&lt;br&gt;
(також http&lt;i&gt;&lt;/i&gt;://)

=== TODO/відгуки ===
* http://forum.altlinux.org/index.php/topic,161.msg4395.html#msg4395

== Terminal ==
[[LTSP|Терминальный сервер на базе LTSP]] с пониженными требованиями к ресурсам тонкого клиента.  Релиз-менеджер -- mike@.

Существуют официальные релизы [ftp://ftp.altlinux.ru/pub/distributions/ALTLinux/4.0/Terminal/current/iso/ ALT Linux 4.0 Terminal] и [http://linux.armd.ru/ru/distros/#04 Линукс Терминал] (собраны на 4.0/branch и 4.0/school/branch соответственно).

Сборки на [[Branches/5.1|5.1/branch]]: [ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/ChangeLog ChangeLog];
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-kde3-terminal-i586-ru-install-cd.iso kde3], 
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-kde4-terminal-i586-ru-install-cd.iso kde4], 
[ftp://ftp.linux.kiev.ua/pub/Linux/ALT/people/mike/iso/terminal/altlinux-5.0-20091210-gnome-terminal-i586-ru-install-cd.iso gnome] ISO;
[[Mkimage/Profiles/releases#terminal-20091210_.28mike.40.29|профиль]], [[LTSP/Memory|потребление памяти]]

== Nanolive ==
Nanolive -- минимальный LiveCD. Не является самостоятельным проектом, это скорее база для создания решений. К примеру, создания демонстрации системных проектов.

[http://git.altlinux.org/people/kas/packages/mkimage-profile-nanolive.git Git-репозиторий профиля]


----
[[Випуски| &lt;&lt;]]
[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>a2d388d15de4e934f32ac7298d4014523dfd5f30</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Користувачу</title>
  <ns>0</ns>
  <id>31</id>
  <revision>
    <id>108</id>
    <parentid>84</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:32:34Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="788" xml:space="preserve">{|
|
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]]'''Продукти'''
* [[Downloads|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|"Пятая платформа"]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|"Ковчег"]] та [[Альт Линукс 5.0 Школьный|"Школьный"]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
[[Файл:Manual.png]]'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>d9f3094983cf45f3690dd93e1c52fc60640d4952</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>FAQ</title>
  <ns>0</ns>
  <id>35</id>
  <revision>
    <id>109</id>
    <timestamp>2009-12-25T16:41:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: =Постійні питання та відповіді на них= ==Загального плану== # Чи є різниця між ТОВ '''ALT Linux''' т...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="592" xml:space="preserve">=Постійні питання та відповіді на них=
==Загального плану==
# Чи є різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?

Так. Є. ТОВ це комерційна структура, що випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' це спільнота розробників, що працює над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>b57c867686b5a4054ba48fcb3ae92740cfe00e31</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>110</id>
    <parentid>109</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T16:47:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Загального плану */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="612" xml:space="preserve">=Постійні питання та відповіді на них=
==Загального плану==
# '''П:''' Чи є різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?

'''В:''' Так. Є. ТОВ це комерційна структура, що випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' це спільнота розробників, що працює над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>65c6b07af8247dfe16daa87456a05c9a86b961e9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Main Page</title>
  <ns>0</ns>
  <id>4</id>
  <revision>
    <id>111</id>
    <parentid>74</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T21:21:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1200" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністратору]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''

----

[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)
* [[Features|Особливості у '''ALT Linux''']]
* [[Downloads|Завантажити]]

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]
* [http://www.altlinux.org.ua/index.php?id=197 Користувачі]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>6b9c4e3168b1a1bc3ecf1ae6cb2682b6d9764c4b</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Features</title>
  <ns>0</ns>
  <id>36</id>
  <revision>
    <id>112</id>
    <timestamp>2009-12-25T21:35:28Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: =Особливості у ALT Linux= Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. По...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="856" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;tt&gt; також працюють.

 [[Category:ALT Linux|Користувачу|Розробнику]]</text>
    <sha1>725636bf9d8645f128e54050469531968aac6cd5</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>113</id>
    <parentid>112</parentid>
    <timestamp>2009-12-25T21:38:03Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="884" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>94de53836447d4ce660e9c49740a86b74b93e49c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>128</id>
    <parentid>113</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T14:41:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6509" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== общего плана ===
* Обширное русскоязычное [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community сообщество]
* Существенно доработанный RPM — ''изначально; сейчас — 4.0.4 с прицелом на rpm5''
* Адаптированный вариант [[Apt|apt-get]] как высокоуровневое средство управления пакетами — ''Spring 2001+''
* Несколько вариантов [[Kernels|ядер]]
* Сборка пакетов [[git|из git-репозиториев]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом из Debian
* Инитскрипты с использованием [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (из Owl, в оригинале из Debian) — ''ALC2.3+''
* Аккуратная разбивка софта на подпакеты вместо крупнопанельной а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html более строгие зависимости]
* Отличное качество сборки многих пакетов&lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснение по части качества]&lt;/ref&gt; (патчи, дефолтные конфиги, readme, локализация)
* Мощная модульная система управления настройками системы [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основе бранчей и репозитория Sisyphus возможна сборка собственных специализированных дистрибутивов и LiveCD/LiveFlash; все инструменты ([[spt]], [[mkimage]]) для их создания открыты.
* Неплохая [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безопасность и вирусоустойчивость] текущих дистрибутивов.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Сервисы в chroot]], включая резолвер
* [[Features/Core|Отключение core-файлов]]
* Сервисы по умолчанию обычно отключены и/или слушают на 127.0.0.1
* Поддержка системы виртуализации [[OpenVZ|OpenVZ]] «из коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] вместо shadow (пароли в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакет &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в качестве современного iproute2-based средства управления сетевыми интерфейсами — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; по умолчанию сконфигурирован [[Features/PermitRootLoginNo|не пускать]] обобщённого &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''издревле; в M40+ — пускает, но по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядре — ''ALM2.0+; отсутствует в M40''
* sudo использует [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фиксированный PATH], включающий &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; и &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt;Например, работает &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] обеспечивает контроль для доступа к различным системным сервисам; это штатный способ системно управлять SUID/SGID-битами на бинарниках из пакетов с сохранением такого состояния при обновлении.&lt;ref&gt;К примеру, чтобы разрешить всем вызывать &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можно дать команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Ссылки ==
* В [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Википедии] и [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Сравнение дистрибутивов Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Международные проекты] на старом сайте

== Сравнения с другими дистрибутивами ==
* [[Преимущества ALT Linux перед Mandriva]]

== Примечания ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>2e35eea67dce9498ddef9550bd25281bd2239a6f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>130</id>
    <parentid>128</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T15:30:16Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* общего плана */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6515" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== загальні ===
* Велике російськомовне [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Украіномовна розсилка [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Суттєво доопрацьований RPM — ''від початку; зараз — 4.0.4 з прицілом на rpm5''
* Адаптований варіант [[Apt|apt-get]] як високорівневий засіб керування пакунками — ''Spring 2001+''
* Декілька варіантів [[Kernels|ядер]]
* Збирання пакунків [[git|з git-сховища]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом з Debian
* Інітскрипти з використанням [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (з Owl, в оригіналі з Debian) — ''ALC2.3+''
* Мілка розбивка програм на підпакунки замість монолітів а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html більш жорсткі залежності]
* Гарна якість упаковки багатьох пакунків &lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснення відносно якості]&lt;/ref&gt; (патчі, налаштування "з коробки", readme, локалізація)
* Модульна система керування налаштуваннями системи [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основі гілок та сховища Sisyphus можливе збирання власних спеціалізованих комплектів та LiveCD/LiveFlash; все потрібне для цього ([[spt]], [[mkimage]]) відкрито.
* Непогана [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безпека та стійкість до вірусів] поточних комплектів.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Сервисы в chroot]], включая резолвер
* [[Features/Core|Отключение core-файлов]]
* Сервисы по умолчанию обычно отключены и/или слушают на 127.0.0.1
* Поддержка системы виртуализации [[OpenVZ|OpenVZ]] «из коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] вместо shadow (пароли в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакет &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в качестве современного iproute2-based средства управления сетевыми интерфейсами — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; по умолчанию сконфигурирован [[Features/PermitRootLoginNo|не пускать]] обобщённого &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''издревле; в M40+ — пускает, но по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядре — ''ALM2.0+; отсутствует в M40''
* sudo использует [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фиксированный PATH], включающий &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; и &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt;Например, работает &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] обеспечивает контроль для доступа к различным системным сервисам; это штатный способ системно управлять SUID/SGID-битами на бинарниках из пакетов с сохранением такого состояния при обновлении.&lt;ref&gt;К примеру, чтобы разрешить всем вызывать &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можно дать команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Ссылки ==
* В [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Википедии] и [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Сравнение дистрибутивов Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Международные проекты] на старом сайте

== Сравнения с другими дистрибутивами ==
* [[Преимущества ALT Linux перед Mandriva]]

== Примечания ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>aa25030fb5ee72ad5c21855184c5c7a75627fb40</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>131</id>
    <parentid>130</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T15:33:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* загальні */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6485" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== загальні ===
* Велике російськомовне [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Украіномовна [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/ розсилка]
* Суттєво доопрацьований RPM — ''від початку; зараз — 4.0.4 з прицілом на rpm5''
* Адаптований варіант [[Apt|apt-get]] як високорівневий засіб керування пакунками — ''Spring 2001+''
* Декілька варіантів [[Kernels|ядер]]
* Збирання пакунків [[git|з git-сховища]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом з Debian
* Інітскрипти з використанням [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (з Owl, в оригіналі з Debian) — ''ALC2.3+''
* Мілка розбивка програм на підпакунки замість монолітів а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html більш жорсткі залежності]
* Гарна якість упаковки багатьох пакунків &lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснення відносно якості]&lt;/ref&gt; (патчі, налаштування "з коробки", readme, локалізація)
* Модульна система керування налаштуваннями системи [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основі гілок та сховища Sisyphus можливе збирання власних спеціалізованих комплектів та LiveCD/LiveFlash; все потрібне для цього ([[spt]], [[mkimage]]) відкрито.
* Непогана [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безпека та стійкість до вірусів] поточних комплектів.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Сервисы в chroot]], включая резолвер
* [[Features/Core|Отключение core-файлов]]
* Сервисы по умолчанию обычно отключены и/или слушают на 127.0.0.1
* Поддержка системы виртуализации [[OpenVZ|OpenVZ]] «из коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] вместо shadow (пароли в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакет &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в качестве современного iproute2-based средства управления сетевыми интерфейсами — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; по умолчанию сконфигурирован [[Features/PermitRootLoginNo|не пускать]] обобщённого &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''издревле; в M40+ — пускает, но по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядре — ''ALM2.0+; отсутствует в M40''
* sudo использует [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фиксированный PATH], включающий &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; и &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt;Например, работает &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] обеспечивает контроль для доступа к различным системным сервисам; это штатный способ системно управлять SUID/SGID-битами на бинарниках из пакетов с сохранением такого состояния при обновлении.&lt;ref&gt;К примеру, чтобы разрешить всем вызывать &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можно дать команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Ссылки ==
* В [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Википедии] и [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Сравнение дистрибутивов Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Международные проекты] на старом сайте

== Сравнения с другими дистрибутивами ==
* [[Преимущества ALT Linux перед Mandriva]]

== Примечания ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>aba3b6042661615334c7f8a0ee315b1dcf114e54</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>132</id>
    <parentid>131</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T15:42:23Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* server/security */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6399" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== загальні ===
* Велике російськомовне [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Украіномовна [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/ розсилка]
* Суттєво доопрацьований RPM — ''від початку; зараз — 4.0.4 з прицілом на rpm5''
* Адаптований варіант [[Apt|apt-get]] як високорівневий засіб керування пакунками — ''Spring 2001+''
* Декілька варіантів [[Kernels|ядер]]
* Збирання пакунків [[git|з git-сховища]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом з Debian
* Інітскрипти з використанням [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (з Owl, в оригіналі з Debian) — ''ALC2.3+''
* Мілка розбивка програм на підпакунки замість монолітів а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html більш жорсткі залежності]
* Гарна якість упаковки багатьох пакунків &lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснення відносно якості]&lt;/ref&gt; (патчі, налаштування "з коробки", readme, локалізація)
* Модульна система керування налаштуваннями системи [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основі гілок та сховища Sisyphus можливе збирання власних спеціалізованих комплектів та LiveCD/LiveFlash; все потрібне для цього ([[spt]], [[mkimage]]) відкрито.
* Непогана [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безпека та стійкість до вірусів] поточних комплектів.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Служби у chroot]], включаючи перетворення назв
* [[Features/Core|Відключення core-файлів]]
* "З коробки" служби відключено або слухають лише на 127.0.0.1
* Підтримка системи віртуалізаціі [[OpenVZ|OpenVZ]] «з коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] замість shadow (паролі в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакунок &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в яксті основного iproute2-based засоба керування інтерфейсами мережі — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; "з коробки" налаштований [[Features/PermitRootLoginNo|не пускати]] користувача &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''здавна; у M40+ — пускає, але по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядрі — ''ALM2.0+; відсутній у M40''
* sudo використовує [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фіксований PATH], в якому &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt; Наприклад, працює &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] керує доступом до різних системних служб; це штатний варіант системно керувати SUID/SGID-бітами на бінарниках з пакунків із збереженням цього стану після поновлень. &lt;ref&gt;Наприклад, щоб дозволити всім викликати &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можна дати команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Ссылки ==
* В [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Википедии] и [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Сравнение дистрибутивов Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Международные проекты] на старом сайте

== Сравнения с другими дистрибутивами ==
* [[Преимущества ALT Linux перед Mandriva]]

== Примечания ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>7a9f6df829526d8bb7e8245dfaa158d619b616d5</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>133</id>
    <parentid>132</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T15:44:09Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Ссылки */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6399" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== загальні ===
* Велике російськомовне [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Украіномовна [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/ розсилка]
* Суттєво доопрацьований RPM — ''від початку; зараз — 4.0.4 з прицілом на rpm5''
* Адаптований варіант [[Apt|apt-get]] як високорівневий засіб керування пакунками — ''Spring 2001+''
* Декілька варіантів [[Kernels|ядер]]
* Збирання пакунків [[git|з git-сховища]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом з Debian
* Інітскрипти з використанням [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (з Owl, в оригіналі з Debian) — ''ALC2.3+''
* Мілка розбивка програм на підпакунки замість монолітів а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html більш жорсткі залежності]
* Гарна якість упаковки багатьох пакунків &lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснення відносно якості]&lt;/ref&gt; (патчі, налаштування "з коробки", readme, локалізація)
* Модульна система керування налаштуваннями системи [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основі гілок та сховища Sisyphus можливе збирання власних спеціалізованих комплектів та LiveCD/LiveFlash; все потрібне для цього ([[spt]], [[mkimage]]) відкрито.
* Непогана [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безпека та стійкість до вірусів] поточних комплектів.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Служби у chroot]], включаючи перетворення назв
* [[Features/Core|Відключення core-файлів]]
* "З коробки" служби відключено або слухають лише на 127.0.0.1
* Підтримка системи віртуалізаціі [[OpenVZ|OpenVZ]] «з коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] замість shadow (паролі в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакунок &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в яксті основного iproute2-based засоба керування інтерфейсами мережі — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; "з коробки" налаштований [[Features/PermitRootLoginNo|не пускати]] користувача &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''здавна; у M40+ — пускає, але по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядрі — ''ALM2.0+; відсутній у M40''
* sudo використовує [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фіксований PATH], в якому &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt; Наприклад, працює &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] керує доступом до різних системних служб; це штатний варіант системно керувати SUID/SGID-бітами на бінарниках з пакунків із збереженням цього стану після поновлень. &lt;ref&gt;Наприклад, щоб дозволити всім викликати &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можна дати команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Посилання ==
* У [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Вікіпедіі] та [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Порівняння комплектів Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Міжнародні проекти] на старому сайті

== Сравнения с другими дистрибутивами ==
* [[Преимущества ALT Linux перед Mandriva]]

== Примечания ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>ced57a81bdbb24ac71c886beabf2604b8b86a26d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>134</id>
    <parentid>133</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T15:45:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Сравнения с другими дистрибутивами */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6526" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== загальні ===
* Велике російськомовне [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Украіномовна [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/ розсилка]
* Суттєво доопрацьований RPM — ''від початку; зараз — 4.0.4 з прицілом на rpm5''
* Адаптований варіант [[Apt|apt-get]] як високорівневий засіб керування пакунками — ''Spring 2001+''
* Декілька варіантів [[Kernels|ядер]]
* Збирання пакунків [[git|з git-сховища]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом з Debian
* Інітскрипти з використанням [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (з Owl, в оригіналі з Debian) — ''ALC2.3+''
* Мілка розбивка програм на підпакунки замість монолітів а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html більш жорсткі залежності]
* Гарна якість упаковки багатьох пакунків &lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснення відносно якості]&lt;/ref&gt; (патчі, налаштування "з коробки", readme, локалізація)
* Модульна система керування налаштуваннями системи [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основі гілок та сховища Sisyphus можливе збирання власних спеціалізованих комплектів та LiveCD/LiveFlash; все потрібне для цього ([[spt]], [[mkimage]]) відкрито.
* Непогана [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безпека та стійкість до вірусів] поточних комплектів.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Служби у chroot]], включаючи перетворення назв
* [[Features/Core|Відключення core-файлів]]
* "З коробки" служби відключено або слухають лише на 127.0.0.1
* Підтримка системи віртуалізаціі [[OpenVZ|OpenVZ]] «з коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] замість shadow (паролі в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакунок &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в яксті основного iproute2-based засоба керування інтерфейсами мережі — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; "з коробки" налаштований [[Features/PermitRootLoginNo|не пускати]] користувача &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''здавна; у M40+ — пускає, але по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядрі — ''ALM2.0+; відсутній у M40''
* sudo використовує [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фіксований PATH], в якому &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt; Наприклад, працює &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] керує доступом до різних системних служб; це штатний варіант системно керувати SUID/SGID-бітами на бінарниках з пакунків із збереженням цього стану після поновлень. &lt;ref&gt;Наприклад, щоб дозволити всім викликати &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можна дати команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Посилання ==
* У [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Вікіпедіі] та [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Порівняння комплектів Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Міжнародні проекти] на старому сайті

== Порівняння з іншими комплектами ==
* [http://www.altlinux.org/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_ALT_Linux_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_Mandriva Переваги ALT Linux над Mandriva]

== Примечания ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>911b13ae3356755e3441e529886316b9f771bb22</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>135</id>
    <parentid>134</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T15:46:25Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Примечания */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6522" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== загальні ===
* Велике російськомовне [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Украіномовна [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/ розсилка]
* Суттєво доопрацьований RPM — ''від початку; зараз — 4.0.4 з прицілом на rpm5''
* Адаптований варіант [[Apt|apt-get]] як високорівневий засіб керування пакунками — ''Spring 2001+''
* Декілька варіантів [[Kernels|ядер]]
* Збирання пакунків [[git|з git-сховища]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом з Debian
* Інітскрипти з використанням [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (з Owl, в оригіналі з Debian) — ''ALC2.3+''
* Мілка розбивка програм на підпакунки замість монолітів а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html більш жорсткі залежності]
* Гарна якість упаковки багатьох пакунків &lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснення відносно якості]&lt;/ref&gt; (патчі, налаштування "з коробки", readme, локалізація)
* Модульна система керування налаштуваннями системи [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основі гілок та сховища Sisyphus можливе збирання власних спеціалізованих комплектів та LiveCD/LiveFlash; все потрібне для цього ([[spt]], [[mkimage]]) відкрито.
* Непогана [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безпека та стійкість до вірусів] поточних комплектів.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Служби у chroot]], включаючи перетворення назв
* [[Features/Core|Відключення core-файлів]]
* "З коробки" служби відключено або слухають лише на 127.0.0.1
* Підтримка системи віртуалізаціі [[OpenVZ|OpenVZ]] «з коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] замість shadow (паролі в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакунок &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в яксті основного iproute2-based засоба керування інтерфейсами мережі — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; "з коробки" налаштований [[Features/PermitRootLoginNo|не пускати]] користувача &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''здавна; у M40+ — пускає, але по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядрі — ''ALM2.0+; відсутній у M40''
* sudo використовує [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фіксований PATH], в якому &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt; Наприклад, працює &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] керує доступом до різних системних служб; це штатний варіант системно керувати SUID/SGID-бітами на бінарниках з пакунків із збереженням цього стану після поновлень. &lt;ref&gt;Наприклад, щоб дозволити всім викликати &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можна дати команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Посилання ==
* У [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Вікіпедіі] та [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Порівняння комплектів Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Міжнародні проекти] на старому сайті

== Порівняння з іншими комплектами ==
* [http://www.altlinux.org/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_ALT_Linux_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_Mandriva Переваги ALT Linux над Mandriva]

== Примітки ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>df6f497f0de4670d8cc2f3d3d6b51119953598ce</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>136</id>
    <parentid>135</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T16:07:39Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* загальні */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6534" xml:space="preserve">=Особливості у ALT Linux=
Історично '''ALT Linux''' бере початок від '''Mandrake''', що зараз вже '''Madriva'''. Починався проект як доведення до ладу локалізаціі одного з провідних комплектів GNU/Linux та з годом переріс у цілком самостійний проект. Хоча він зплишається rpm-базованим комплектом та головним інструментом керування пакунками є &lt;tt&gt;apt&lt;/tt&gt; та інші оболонки традиційні для '''Debian'''. Проте, всі інструменти, що характерні для світу &lt;tt&gt;rpm&lt;/tt&gt; також працюють.

== Уживані скорочення ==
* {{term|ALS}} — ALT Linux Server
* {{term|ALD}} — ALT Linux Desktop
* {{term|ALJ}} — ALT Linux Junior
* {{term|ALC}} — ALT Linux Compact
* {{term|ALM}} — ALT Linux Master

Далі може бути номер версії. Наприклад, {{term|ALM2.4}} — ALT Linux 2.4 Master. Часову шкалу можна подивитися [[Releases/History|тут]].

Також використовується скорочене позначення гілок {{term|Mxx}} — наприклад, {{term|M40}} для гілки 4.0.

Якщо нема певної мітки, як правило, це відноситься до всіх випусків ALT Linux («здавна»).

== Особливості ==

=== загальні ===
* Велике російськомовне [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community товариство]
* Украіномовна [https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/community-ua розсилка]
* Суттєво доопрацьований RPM — ''від початку; зараз — 4.0.4 з прицілом на rpm5''
* Адаптований варіант [[Apt|apt-get]] як високорівневий засіб керування пакунками — ''Spring 2001+''
* Декілька варіантів [[Kernels|ядер]]
* Збирання пакунків [[git|з git-сховища]] в [[Hasher|hasher]]
* Система alternatives родом з Debian
* Інітскрипти з використанням [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/2003-April/011856.html start-stop-daemon] (з Owl, в оригіналі з Debian) — ''ALC2.3+''
* Мілка розбивка програм на підпакунки замість монолітів а-ля Red Hat, [http://lists.altlinux.ru/pipermail/devel/2004-February/021233.html більш жорсткі залежності]
* Гарна якість упаковки багатьох пакунків &lt;ref&gt;[http://www.opennet.ru/openforum/vsluhforumID3/48081.html#66 Пояснення відносно якості]&lt;/ref&gt; (патчі, налаштування "з коробки", readme, локалізація)
* Модульна система керування налаштуваннями системи [[Alterator]] — ''ALC3.0+''
* На основі гілок та сховища Sisyphus можливе збирання власних спеціалізованих комплектів та LiveCD/LiveFlash; все потрібне для цього ([[spt]], [[mkimage]]) відкрито.
* Непогана [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_Microsoft_Windows_%D0%B8_GNU/Linux#.D0.9F.D0.BE_.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D1.81.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D0.B8 безпека та стійкість до вірусів] поточних комплектів.

=== server/security ===
* [[Features/ChrootedServices|Служби у chroot]], включаючи перетворення назв
* [[Features/Core|Відключення core-файлів]]
* "З коробки" служби відключено або слухають лише на 127.0.0.1
* Підтримка системи віртуалізаціі [[OpenVZ|OpenVZ]] «з коробки» — ''ALS4.0''
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/?p=tcb.git;a=blob;f=tcb/misc/tcb.5;hb=HEAD tcb(5)] замість shadow (паролі в &lt;tt&gt;/etc/tcb/&lt;/tt&gt;, см. тж. пакунок &lt;tt&gt;tcb-utils&lt;/tt&gt;) — ''ALM2.0+''
* [[etcnet]] в яксті основного iproute2-based засоба керування інтерфейсами мережі — ''ALC3.0+''
* &lt;tt&gt;sshd&lt;/tt&gt; "з коробки" налаштований [[Features/PermitRootLoginNo|не пускати]] користувача &lt;tt&gt;root&lt;/tt&gt; — ''здавна; у M40+ — пускає, але по ключу''
* [[Features/OwKernel|OpenWall/altsec-патч]] в ядрі — ''ALM2.0+; відсутній у M40''
* sudo використовує [http://sisyphus.ru/srpm/sudo/spec фіксований PATH], в якому &lt;tt&gt;/sbin&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/usr/sbin&lt;/tt&gt;&lt;ref&gt; Наприклад, працює &lt;tt&gt;sudo ifconfig&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''
* [[Control|control(8)]] керує доступом до різних системних служб; це штатний варіант системно керувати SUID/SGID-бітами на бінарниках з пакунків із збереженням цього стану після поновлень. &lt;ref&gt;Наприклад, щоб дозволити всім викликати &lt;tt&gt;su&lt;/tt&gt;, можна дати команду &lt;tt&gt;control su public&lt;/tt&gt;&lt;/ref&gt;. — ''ALM2.4+''

== Посилання ==
* У [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B_ALT_Linux Вікіпедіі] та [http://en.wikipedia.org/wiki/ALTLinux Wikipedia]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_of_Linux_distributions Порівняння комплектів Linux]
* [http://www.ohloh.net/p/altlinux ALT Linux на ohloh.net]
* [http://web.archive.org/web/20071214162638/http://altlinux.org/index.php?module=intproj Міжнародні проекти] на старому сайті

== Порівняння з іншими комплектами ==
* [http://www.altlinux.org/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_ALT_Linux_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_Mandriva Переваги ALT Linux над Mandriva]

== Примітки ==
&lt;references /&gt;

 [[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>01853dd122ae499afc6abf010a94757857c00f64</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Sisyphus</title>
  <ns>0</ns>
  <id>37</id>
  <revision>
    <id>114</id>
    <timestamp>2009-12-25T21:47:44Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: * Що таке '''Sisyphus''' * Як долучитися до роботи над '''Sisyphus'''  [[Category:ALT Linux]] [[Category:Розробнику]] [[Cate...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="234" xml:space="preserve">* Що таке '''Sisyphus'''
* Як долучитися до роботи над '''Sisyphus'''

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>c600ad2cd881f74fd4441596fb7e3da604124a60</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>137</id>
    <parentid>114</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T16:42:20Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="797" xml:space="preserve">* Що таке '''Sisyphus'''
* Як долучитися до роботи над '''Sisyphus'''

'''Будьте уважні!''' ''Кожна гілка, що відпочковується від Сизифа і сам Сизиф є єамкненими по залежностям пакунків сховищами. Пакунки, навіть з однаковими назвами, можуть бути несумісні з пакунками з іншого сховища. Категорично не бажано змішувати в актуальному &lt;tt&gt;sources.list&lt;/tt&gt; посилання на сховища різних гілок.''

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>829fb17a289b194295c6b1ba95fe0d4d66a3a26c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>138</id>
    <parentid>137</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T16:44:41Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4566" xml:space="preserve">* Що таке '''Sisyphus'''
* Як долучитися до роботи над '''Sisyphus'''

'''Будьте уважні!''' ''Кожна гілка, що відпочковується від Сизифа і сам Сизиф є єамкненими по залежностям пакунків сховищами. Пакунки, навіть з однаковими назвами, можуть бути несумісні з пакунками з іншого сховища. Категорично не бажано змішувати в актуальному &lt;tt&gt;sources.list&lt;/tt&gt; посилання на сховища різних гілок.''

{|
|-valign="top"
|
'''Инструменты'''
* Пакетный менеджер:
** [[RPM|RPM]] — базовый пакетный менеджер
** [[rpm-build|rpm-build-*]] — наборы макросов для упаковки программ
** [[buildreq]] — инструмент для поиска сборочных зависимостей
** [[СборкаПакетов|Краткая документация]] по сборке пакетов
** spec-файлы: [[Spec|рекомендации]], [[SpecTips|подсказки]]
* [[hasher|hasher]] — сборочная среда
* [[gear|gear]] — сборка пакетов из git
* Верификация пакетов:
** [[sisyphus_check|sisyphus_check]] — базовые проверки
** [[Tools/Repocop|repocop]] — дополнительные проверки
** qa-robot
* [[Alterator|alterator]] — инструмент управления системой
* [[Installer|installer]] — инсталлятор
* Сборка образов:
** [[mkimage|mkimage]] — сборка дистрибутивных образов
** [[mknfsroot]] — обёртка над mkimage, сборка образов для бездисковых станций.
** [[Tools/Distribute|distribute]] — сборка ISO-образов из репозитория
|
'''Компоненты'''
* [[CoreSystem|базовая система]]
* Ядро
** [[Добавление патчей в ядро]]
** [[Сборка модулей ядра]]
* Языки программирования
** [[perl|упаковка perl-приложений и модулей]]
** [[Ruby Packaging mini-HOWTO|упаковка ruby-приложений и модулей]]
** [[Java/HOWTO|Упаковка java-приложений]]
** [[Scheme]]
* [[Homeros|ALT Linux Homeros]]
* [[Speech|Речевые технологии]]
* [[PowerManagement|Управление питанием]]
* [[TLS|Инфраструктура SSL/TLS]]
* [[TeXSubsystem|Подсистема TeX]]
* [[WebSubsystem|Подсистема Web]]
'''Нормативные документы (Policy)'''

Нормативные документы доформальной эры собраны в [[OldPolicies]]. Эти документы продолжают действовать.
* [[:Категория:Нормативные документы]]
* [[:Категория:Черновики нормативных документов]]

'''Руководства'''
* [[:Категория:Руководства]]

|-valign="top"
|
'''[[Ports|Порты]]'''
* [[Ports/x8664|x86-64]]
* [[Ports/arm|ARM]]
* [[Ports/ppc|PowerPC]]
'''Ресурсы для разработчиков'''
* [[git.alt]]
* [http://sisyphus.ru/ sisyphus.ru]
* [[BugTracking|bugzilla]]
* heap / docs (??!)
* [[PeopleHosting|people]]
'''Административные вещи'''
* [[Работа с ключами разработчика]]
|
'''События'''
* [[changes|Последние изменения]]
* [[orphaned|Раздаваемые пакеты]]
'''Процедуры'''
* [[Git.alt|Хранение пакетов на git.altlinux.org]]
* [[Выкладывание пакетов|Выкладывание пакетов в репозиторий]]
* [[ACL|Управление ACL пакетов]]
* [[Branches|Выпуск стабильных веток]]
* [[:Категория:Тестирование|Тестирование]]
'''Общение'''
* [[Communication|списки рассылки, IRC]]
'''Контакты'''
* [[Contacts|Контактная информация по разным вопросам]]
|}

== См. также == 
* [[:Category:Devel]]
* [[:Category:Sisyphus]]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>ba25064f2bb87f97d13330291ca37c0428a0b327</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>139</id>
    <parentid>138</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T16:45:17Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* См. также */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4566" xml:space="preserve">* Що таке '''Sisyphus'''
* Як долучитися до роботи над '''Sisyphus'''

'''Будьте уважні!''' ''Кожна гілка, що відпочковується від Сизифа і сам Сизиф є єамкненими по залежностям пакунків сховищами. Пакунки, навіть з однаковими назвами, можуть бути несумісні з пакунками з іншого сховища. Категорично не бажано змішувати в актуальному &lt;tt&gt;sources.list&lt;/tt&gt; посилання на сховища різних гілок.''

{|
|-valign="top"
|
'''Инструменты'''
* Пакетный менеджер:
** [[RPM|RPM]] — базовый пакетный менеджер
** [[rpm-build|rpm-build-*]] — наборы макросов для упаковки программ
** [[buildreq]] — инструмент для поиска сборочных зависимостей
** [[СборкаПакетов|Краткая документация]] по сборке пакетов
** spec-файлы: [[Spec|рекомендации]], [[SpecTips|подсказки]]
* [[hasher|hasher]] — сборочная среда
* [[gear|gear]] — сборка пакетов из git
* Верификация пакетов:
** [[sisyphus_check|sisyphus_check]] — базовые проверки
** [[Tools/Repocop|repocop]] — дополнительные проверки
** qa-robot
* [[Alterator|alterator]] — инструмент управления системой
* [[Installer|installer]] — инсталлятор
* Сборка образов:
** [[mkimage|mkimage]] — сборка дистрибутивных образов
** [[mknfsroot]] — обёртка над mkimage, сборка образов для бездисковых станций.
** [[Tools/Distribute|distribute]] — сборка ISO-образов из репозитория
|
'''Компоненты'''
* [[CoreSystem|базовая система]]
* Ядро
** [[Добавление патчей в ядро]]
** [[Сборка модулей ядра]]
* Языки программирования
** [[perl|упаковка perl-приложений и модулей]]
** [[Ruby Packaging mini-HOWTO|упаковка ruby-приложений и модулей]]
** [[Java/HOWTO|Упаковка java-приложений]]
** [[Scheme]]
* [[Homeros|ALT Linux Homeros]]
* [[Speech|Речевые технологии]]
* [[PowerManagement|Управление питанием]]
* [[TLS|Инфраструктура SSL/TLS]]
* [[TeXSubsystem|Подсистема TeX]]
* [[WebSubsystem|Подсистема Web]]
'''Нормативные документы (Policy)'''

Нормативные документы доформальной эры собраны в [[OldPolicies]]. Эти документы продолжают действовать.
* [[:Категория:Нормативные документы]]
* [[:Категория:Черновики нормативных документов]]

'''Руководства'''
* [[:Категория:Руководства]]

|-valign="top"
|
'''[[Ports|Порты]]'''
* [[Ports/x8664|x86-64]]
* [[Ports/arm|ARM]]
* [[Ports/ppc|PowerPC]]
'''Ресурсы для разработчиков'''
* [[git.alt]]
* [http://sisyphus.ru/ sisyphus.ru]
* [[BugTracking|bugzilla]]
* heap / docs (??!)
* [[PeopleHosting|people]]
'''Административные вещи'''
* [[Работа с ключами разработчика]]
|
'''События'''
* [[changes|Последние изменения]]
* [[orphaned|Раздаваемые пакеты]]
'''Процедуры'''
* [[Git.alt|Хранение пакетов на git.altlinux.org]]
* [[Выкладывание пакетов|Выкладывание пакетов в репозиторий]]
* [[ACL|Управление ACL пакетов]]
* [[Branches|Выпуск стабильных веток]]
* [[:Категория:Тестирование|Тестирование]]
'''Общение'''
* [[Communication|списки рассылки, IRC]]
'''Контакты'''
* [[Contacts|Контактная информация по разным вопросам]]
|}

== См. також == 
* [[:Category:Devel]]
* [[:Category:Sisyphus]]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>bb7ef3ae09ab1cc101c0c8514e300743dfafacab</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>140</id>
    <parentid>139</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T17:15:17Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4460" xml:space="preserve">* Що таке '''Sisyphus'''
* Як долучитися до роботи над '''Sisyphus'''

'''Будьте уважні!''' ''Кожна гілка, що відпочковується від Сизифа і сам Сизиф є єамкненими по залежностям пакунків сховищами. Пакунки, навіть з однаковими назвами, можуть бути несумісні з пакунками з іншого сховища. Категорично не бажано змішувати в актуальному &lt;tt&gt;sources.list&lt;/tt&gt; посилання на сховища різних гілок.''

{|
|-valign="top"
|
'''Інструменти'''
* Керування пакунками:
** [[RPM|RPM]] — база керування пакунками
** [[rpm-build|rpm-build-*]] — набори макросів для упаковки програм
** [[buildreq]] — реманент пошуку залежностей для збирання
** [[Упаковка|Стисла документація]] з упаковки
** spec-файли: [[Spec|рекомендаціі]], [[SpecTips|підказки]]
* [[hasher|hasher]] — середовище для збирання
* [[gear|gear]] — сборка пакетов из git
* Перевірка пкунків:
** [[sisyphus_check|sisyphus_check]] — базові перевірки
** [[Tools/Repocop|repocop]] — додаткові перевірки
** qa-robot
* [[Alterator|alterator]] — реманент керування системою
* [[Installer|installer]] — встановлювач
* Створення .iso:
** [[mkimage|mkimage]] — створення зразків дистрибутивів
** [[mknfsroot]] — обгортка над mkimage, збирання зразків для бездискових станцій.
** [[Tools/Distribute|distribute]] — створення ISO-зразків із сховища
|
'''Компоненти'''
* [[CoreSystem|базова система]]
* Ядро
** [[Додавання заплаток у ядро]]
** [[Збирання модулів ядра]]
* Мови програмування
** [[perl|упаковка perl-програм та модулів]]
** [[Ruby Packaging mini-HOWTO|упаковка ruby-програм та модулів]]
** [[Java/HOWTO|Упаковка java-програм]]
** [[Scheme]]
* [[Homeros|ALT Linux Homeros]]
* [[Speech|Мовні технологіі]]
* [[PowerManagement|Керування живленням]]
* [[TLS|Інфраструктура SSL/TLS]]
* [[TeXSubsystem|Підсистема TeX]]
* [[WebSubsystem|Підсистема Web]]
'''Нормативні документы (Policy)'''

Нормативні документи доформальної еры зібрано в [http://www.altlinux.org/OldPolicies OldPolicies]. Ці документи продовжують діяти.
* [[:Категорія:Нормативні документи]]
* [[:Категорія:Чернетки нормативних документів]]

'''Вказівки'''
* [[:Категорія:Вказівки]]

|-valign="top"
|
'''[[Ports|Порти]]'''
* [[Ports/x8664|x86-64]]
* [[Ports/arm|ARM]]
* [[Ports/ppc|PowerPC]]
'''Ресурси для розробників'''
* [[git.alt]]
* [http://sisyphus.ru/ sisyphus.ru]
* [[BugTracking|bugzilla]]
* heap / docs (??!)
* [[PeopleHosting|people]]
'''Адміністративні моменти'''
* [[Робота з ключами розробника]]
|
'''Події'''
* [[changes|Останні зміни]]
* [[orphaned|Пакунки на супровід]]
'''Процедури'''
* [[Git.alt|Зберігання пакунків на git.altlinux.org]]
* [[Викладання пакунків|Викладання пакунків у сховище]]
* [[ACL|Керування ACL пакунків]]
* [[Branches|Випуск стабільних гілок]]
* [[:Категорія:Тестування|Тестування]]
'''Спілкування'''
* [[Communication|поштові розсилки, IRC]]
'''Контакти'''
* [[Contacts|Контакти з різних питань]]
|}

== См. також == 
* [[:Category:Devel]]
* [[:Category:Sisyphus]]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>a15551f386631e77672c90a8a72e0b8621843aab</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Що таке Sisyphus?</title>
  <ns>0</ns>
  <id>38</id>
  <revision>
    <id>115</id>
    <timestamp>2009-12-25T21:49:50Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Category:ALT Linux]] [[Category:Розробнику]] [[Category:Користувачу]] [[Category:Адміністратору]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="134" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>926229331f8b04378d39701421ff0b2ec39ad193</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Sysadmin</title>
  <ns>0</ns>
  <id>39</id>
  <revision>
    <id>116</id>
    <timestamp>2009-12-25T21:52:52Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: =Системному адміністраторові=  [[Category:ALT Linux]] [[Category:Розробнику]] [[Category:Користувачу]] [[Category:А...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="191" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>2a0ea281cc0552b211bab3fcfe3c1c24c29321c3</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Contacts</title>
  <ns>0</ns>
  <id>40</id>
  <revision>
    <id>117</id>
    <timestamp>2009-12-26T21:18:12Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: ==Team== * Вступ до команди : — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts] * Зм...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="501" xml:space="preserve">==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>dd18e41014e21cf6f64a4336169c031664c6f681</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>118</id>
    <parentid>117</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T12:32:12Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1492" xml:space="preserve">==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==
* Створення нових груп ACL, заявки на зміну ACL якщо немає можливості звернутися прямо до супроводжуючого пакунок
: — [mailto:incoming/altlinux.org incoming@].
* Попадання пакунків до updates
: —  виправлення помилок безпеки: [mailto:security/altlinux.org security@];
: —  з інших підстав: [mailto:updates/altlinux.org updates@].
* Питання бекпотрування
: — Михайло Шигорін [mailto:mike/altlinux.org mike@].
* Питання пов'язані з [[Daedalus]]
: — [mailto:daedalus/altlinux.org daedalus@].
* Передати пакунок, керування ACL, видати [[NMU]], преміщення пакунків до orphaned, видалення пакунків через зміну назви або помилку
: — [[Git.alt/Справочник|SSH-интерфейс git.alt]].

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>d6ef5c503c8f352b0fa8c1780c1ae668eb44d3f4</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>119</id>
    <parentid>118</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T12:35:15Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2286" xml:space="preserve">==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==
* Створення нових груп ACL, заявки на зміну ACL якщо немає можливості звернутися прямо до супроводжуючого пакунок
: — [mailto:incoming/altlinux.org incoming@].
* Попадання пакунків до updates
: —  виправлення помилок безпеки: [mailto:security/altlinux.org security@];
: —  з інших підстав: [mailto:updates/altlinux.org updates@].
* Питання бекпотрування
: — Михайло Шигорін [mailto:mike/altlinux.org mike@].
* Питання пов'язані з [[Daedalus]]
: — [mailto:daedalus/altlinux.org daedalus@].
* Передати пакунок, керування ACL, видати [[NMU]], преміщення пакунків до orphaned, видалення пакунків через зміну назви або помилку
: — [[Git.alt/Справочник|SSH-интерфейс git.alt]].

== Інфраструктура та служби==

* Bugzilla ([https://bugzilla.altlinux.org/ bugzilla.altlinux.org])
* Розсилки ([http://lists.altlinux.org/ lists.altlinux.org])
* ALT Linux Wiki ([http://altlinux.org/ altlinux.org])
* FreeSource ([http://freesource.info/ freesource.info])
* Сайт ТОВ «Альт Линукс» ([http://www.altlinux.ru/ www.altlinux.ru])
* git ([http://git.altlinux.org/ git.altlinux.org])
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Infrastructure Infrastructure]
* Jabber (xmpp://altlinux.org/)
: — Sir Raorn [mailto:raorn/altlinux.org raorn@].
* тестові/для розробки VE-шки (віртуальні машинки)
: — Дмітрій Лєвін [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>4e8e7932031fd5ca46f36a373854d5b1b1bfd3bf</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>120</id>
    <parentid>119</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T12:39:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2912" xml:space="preserve">==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==
* Створення нових груп ACL, заявки на зміну ACL якщо немає можливості звернутися прямо до супроводжуючого пакунок
: — [mailto:incoming/altlinux.org incoming@].
* Попадання пакунків до updates
: —  виправлення помилок безпеки: [mailto:security/altlinux.org security@];
: —  з інших підстав: [mailto:updates/altlinux.org updates@].
* Питання бекпотрування
: — Михайло Шигорін [mailto:mike/altlinux.org mike@].
* Питання пов'язані з [[Daedalus]]
: — [mailto:daedalus/altlinux.org daedalus@].
* Передати пакунок, керування ACL, видати [[NMU]], преміщення пакунків до orphaned, видалення пакунків через зміну назви або помилку
: — [[Git.alt/Справочник|SSH-интерфейс git.alt]].

== Інфраструктура та служби==

* Bugzilla ([https://bugzilla.altlinux.org/ bugzilla.altlinux.org])
* Розсилки ([http://lists.altlinux.org/ lists.altlinux.org])
* ALT Linux Wiki ([http://altlinux.org/ altlinux.org])
* FreeSource ([http://freesource.info/ freesource.info])
* Сайт ТОВ «Альт Линукс» ([http://www.altlinux.ru/ www.altlinux.ru])
* git ([http://git.altlinux.org/ git.altlinux.org])
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Infrastructure Infrastructure]
* Jabber (xmpp://altlinux.org/)
: — Sir Raorn [mailto:raorn/altlinux.org raorn@].
* тестові/для розробки VE-шки (віртуальні машинки)
: — Дмітрій Лєвін [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]

У термінових питаннях або проблемах з рахунками можна звертатися за наступними адресами (англійською або російською мовами):
* Bugzilla
* ALT Linux Wiki
: — Міхаіл Гусаров, [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]
* Поштові розсилки
: — Грігорій Баталов, [mailto:bga/altlinux.org bga@]
* FreeSource
: — Деніс Смірнов, [mailto:mithraen/altlinux.org mithraen@]
* www.altlinux.ru и www.altlinux.com
: — Ілья Машкін, [mailto:tvb/altlinux.ru tvb@]

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>b08b6e70ed5f4d7340b3ca40ad27edbc69519371</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>121</id>
    <parentid>120</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T12:44:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3385" xml:space="preserve">==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==
* Створення нових груп ACL, заявки на зміну ACL якщо немає можливості звернутися прямо до супроводжуючого пакунок
: — [mailto:incoming/altlinux.org incoming@].
* Попадання пакунків до updates
: —  виправлення помилок безпеки: [mailto:security/altlinux.org security@];
: —  з інших підстав: [mailto:updates/altlinux.org updates@].
* Питання бекпотрування
: — Михайло Шигорін [mailto:mike/altlinux.org mike@].
* Питання пов'язані з [[Daedalus]]
: — [mailto:daedalus/altlinux.org daedalus@].
* Передати пакунок, керування ACL, видати [[NMU]], преміщення пакунків до orphaned, видалення пакунків через зміну назви або помилку
: — [[Git.alt/Справочник|SSH-интерфейс git.alt]].

== Інфраструктура та служби==

* Bugzilla ([https://bugzilla.altlinux.org/ bugzilla.altlinux.org])
* Розсилки ([http://lists.altlinux.org/ lists.altlinux.org])
* ALT Linux Wiki ([http://altlinux.org/ altlinux.org])
* FreeSource ([http://freesource.info/ freesource.info])
* Сайт ТОВ «Альт Линукс» ([http://www.altlinux.ru/ www.altlinux.ru])
* git ([http://git.altlinux.org/ git.altlinux.org])
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Infrastructure Infrastructure]
* Jabber (xmpp://altlinux.org/)
: — Sir Raorn [mailto:raorn/altlinux.org raorn@].
* тестові/для розробки VE-шки (віртуальні машинки)
: — Дмітрій Лєвін [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]

У термінових питаннях або проблемах з рахунками можна звертатися за наступними адресами (англійською або російською мовами):
* Bugzilla
* ALT Linux Wiki
: — Міхаіл Гусаров, [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]
* Поштові розсилки
: — Грігорій Баталов, [mailto:bga/altlinux.org bga@]
* FreeSource
: — Деніс Смірнов, [mailto:mithraen/altlinux.org mithraen@]
* www.altlinux.ru и www.altlinux.com
: — Ілья Машкін, [mailto:tvb/altlinux.ru tvb@]

== Метаконтакти ==

Про те, що за одною з наведених вище адрес не відповідають довше двох робочих днів, можна писати на [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]. Якщо і з цієї адреси нема відповіді можна написати на [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]. В обох випадках мова англійська або російська.

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>42826aafad9870b7333cd465dcc8230a8751ae4e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>122</id>
    <parentid>121</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T12:46:47Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3745" xml:space="preserve">До команди входять люди з різних країн. Тому буде краще якщо на всі контакти ви будете писати англійською або російською мовами. Багато хто у команді вільно володіє украінською але далеко не всі. :)
==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==
* Створення нових груп ACL, заявки на зміну ACL якщо немає можливості звернутися прямо до супроводжуючого пакунок
: — [mailto:incoming/altlinux.org incoming@].
* Попадання пакунків до updates
: —  виправлення помилок безпеки: [mailto:security/altlinux.org security@];
: —  з інших підстав: [mailto:updates/altlinux.org updates@].
* Питання бекпотрування
: — Михайло Шигорін [mailto:mike/altlinux.org mike@].
* Питання пов'язані з [[Daedalus]]
: — [mailto:daedalus/altlinux.org daedalus@].
* Передати пакунок, керування ACL, видати [[NMU]], преміщення пакунків до orphaned, видалення пакунків через зміну назви або помилку
: — [[Git.alt/Справочник|SSH-интерфейс git.alt]].

== Інфраструктура та служби==

* Bugzilla ([https://bugzilla.altlinux.org/ bugzilla.altlinux.org])
* Розсилки ([http://lists.altlinux.org/ lists.altlinux.org])
* ALT Linux Wiki ([http://altlinux.org/ altlinux.org])
* FreeSource ([http://freesource.info/ freesource.info])
* Сайт ТОВ «Альт Линукс» ([http://www.altlinux.ru/ www.altlinux.ru])
* git ([http://git.altlinux.org/ git.altlinux.org])
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Infrastructure Infrastructure]
* Jabber (xmpp://altlinux.org/)
: — Sir Raorn [mailto:raorn/altlinux.org raorn@].
* тестові/для розробки VE-шки (віртуальні машинки)
: — Дмітрій Лєвін [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]

У термінових питаннях або проблемах з рахунками можна звертатися за наступними адресами (англійською або російською мовами):
* Bugzilla
* ALT Linux Wiki
: — Міхаіл Гусаров, [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]
* Поштові розсилки
: — Грігорій Баталов, [mailto:bga/altlinux.org bga@]
* FreeSource
: — Деніс Смірнов, [mailto:mithraen/altlinux.org mithraen@]
* www.altlinux.ru и www.altlinux.com
: — Ілья Машкін, [mailto:tvb/altlinux.ru tvb@]

== Метаконтакти ==

Про те, що за одною з наведених вище адрес не відповідають довше двох робочих днів, можна писати на [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]. Якщо і з цієї адреси нема відповіді можна написати на [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]. В обох випадках мова англійська або російська.

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>2d2f0a36a3c96d026d2b8d0332a476a352081805</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>123</id>
    <parentid>122</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T12:48:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3844" xml:space="preserve">Команда складається з людей з різних країн. Для багатьох з них рідною є зовсім не украінська. Тому буде краще, якщо на всі контакти ви будете писати англійською або російською мовами. Багато хто у команді вільно володіє украінською але далеко не всі. :)
==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==
* Створення нових груп ACL, заявки на зміну ACL якщо немає можливості звернутися прямо до супроводжуючого пакунок
: — [mailto:incoming/altlinux.org incoming@].
* Попадання пакунків до updates
: —  виправлення помилок безпеки: [mailto:security/altlinux.org security@];
: —  з інших підстав: [mailto:updates/altlinux.org updates@].
* Питання бекпотрування
: — Михайло Шигорін [mailto:mike/altlinux.org mike@].
* Питання пов'язані з [[Daedalus]]
: — [mailto:daedalus/altlinux.org daedalus@].
* Передати пакунок, керування ACL, видати [[NMU]], преміщення пакунків до orphaned, видалення пакунків через зміну назви або помилку
: — [[Git.alt/Справочник|SSH-интерфейс git.alt]].

== Інфраструктура та служби==

* Bugzilla ([https://bugzilla.altlinux.org/ bugzilla.altlinux.org])
* Розсилки ([http://lists.altlinux.org/ lists.altlinux.org])
* ALT Linux Wiki ([http://altlinux.org/ altlinux.org])
* FreeSource ([http://freesource.info/ freesource.info])
* Сайт ТОВ «Альт Линукс» ([http://www.altlinux.ru/ www.altlinux.ru])
* git ([http://git.altlinux.org/ git.altlinux.org])
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Infrastructure Infrastructure]
* Jabber (xmpp://altlinux.org/)
: — Sir Raorn [mailto:raorn/altlinux.org raorn@].
* тестові/для розробки VE-шки (віртуальні машинки)
: — Дмітрій Лєвін [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]

У термінових питаннях або проблемах з рахунками можна звертатися за наступними адресами (англійською або російською мовами):
* Bugzilla
* ALT Linux Wiki
: — Міхаіл Гусаров, [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]
* Поштові розсилки
: — Грігорій Баталов, [mailto:bga/altlinux.org bga@]
* FreeSource
: — Деніс Смірнов, [mailto:mithraen/altlinux.org mithraen@]
* www.altlinux.ru и www.altlinux.com
: — Ілья Машкін, [mailto:tvb/altlinux.ru tvb@]

== Метаконтакти ==

Про те, що за одною з наведених вище адрес не відповідають довше двох робочих днів, можна писати на [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]. Якщо і з цієї адреси нема відповіді можна написати на [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]. В обох випадках мова англійська або російська.

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>abcaeeb6acaabdf18418270e7743e2ab2c8d10a0</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>124</id>
    <parentid>123</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T12:49:35Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3778" xml:space="preserve">Команда складається з людей з різних країн. Для багатьох з них рідною є зовсім не украінська. Тому буде краще, якщо на всі контакти ви будете писати англійською або російською мовами. Багато хто у команді вільно володіє украінською але далеко не всі. :)
==Team==
* Вступ до команди
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]
* Змінити адресу на яку буде переадресовуватися пошта з @altlinux.org
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Team%20Accounts Team Accounts]

==Пакунки==
* Створення нових груп ACL, заявки на зміну ACL якщо немає можливості звернутися прямо до супроводжуючого пакунок
: — [mailto:incoming/altlinux.org incoming@].
* Попадання пакунків до updates
: —  виправлення помилок безпеки: [mailto:security/altlinux.org security@];
: —  з інших підстав: [mailto:updates/altlinux.org updates@].
* Питання бекпотрування
: — Михайло Шигорін [mailto:mike/altlinux.org mike@].
* Питання пов'язані з [[Daedalus]]
: — [mailto:daedalus/altlinux.org daedalus@].
* Передати пакунок, керування ACL, видати [[NMU]], преміщення пакунків до orphaned, видалення пакунків через зміну назви або помилку
: — [[Git.alt/Справочник|SSH-интерфейс git.alt]].

== Інфраструктура та служби==

* Bugzilla ([https://bugzilla.altlinux.org/ bugzilla.altlinux.org])
* Розсилки ([http://lists.altlinux.org/ lists.altlinux.org])
* ALT Linux Wiki ([http://altlinux.org/ altlinux.org])
* FreeSource ([http://freesource.info/ freesource.info])
* Сайт ТОВ «Альт Линукс» ([http://www.altlinux.ru/ www.altlinux.ru])
* git ([http://git.altlinux.org/ git.altlinux.org])
: — bugzilla, продукт [https://bugzilla.altlinux.org/enter_bug.cgi?product=Infrastructure Infrastructure]
* Jabber (xmpp://altlinux.org/)
: — Sir Raorn [mailto:raorn/altlinux.org raorn@].
* тестові/для розробки VE-шки (віртуальні машинки)
: — Дмітрій Лєвін [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]

У термінових питаннях або проблемах з рахунками можна звертатися за наступними адресами:
* Bugzilla
* ALT Linux Wiki
: — Міхаіл Гусаров, [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]
* Поштові розсилки
: — Грігорій Баталов, [mailto:bga/altlinux.org bga@]
* FreeSource
: — Деніс Смірнов, [mailto:mithraen/altlinux.org mithraen@]
* www.altlinux.ru и www.altlinux.com
: — Ілья Машкін, [mailto:tvb/altlinux.ru tvb@]

== Метаконтакти ==

Про те, що за одною з наведених вище адрес не відповідають довше двох робочих днів, можна писати на [mailto:dottedmag/altlinux.org dottedmag@]. Якщо і з цієї адреси нема відповіді можна написати на [mailto:ldv/altlinux.org ldv@]. В обох випадках мова англійська або російська.

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>fdb3972622dfe5b7ce35f82c8074dc64235d7346</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>IRC</title>
  <ns>0</ns>
  <id>26</id>
  <revision>
    <id>125</id>
    <parentid>56</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T13:59:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4157" xml:space="preserve">IRC-канали ALT Linux знаходяться в IRC-мережі freenode: chat.freenode.net

freenode, як міжнародна служба, не надає послуги перекодування кирилиці, тому щоб спілкуватися вам треба буде налаштувати IRC-клієнт на кодування каналу.

== Канали ==

Мова спілкування на всіх каналах російська.

&lt;div style="display: inline; color: red;"&gt;'''Увага!''' IRC-канали не цензуруються та не мають відношення до техпідтримки комплектів від ALT Linux та компаніі «Альт Линукс»&lt;/div&gt;

* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux #altlinux]&lt;/tt&gt; — канал спілкування користувачів та розробників ALT Linux. Кодування на каналі — '''KOI8-R'''.
* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux-devel #altlinux-devel]&lt;/tt&gt; — канал спілкування розробників ALT Linux. Кодування каналу — '''KOI8-R'''.
* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux-commits #altlinux-commits]&lt;/tt&gt; — анонси комітів у [[git.alt]] (r/o).

== FAQ ==

Q: Чому кодування каналу — KOI8-R?

A: Так склалося історично.

Q: Чи не замінити на UTF-8?

A: Не вийде. Треба примусити всіх а це неможливо.

Q: Що це ви там усі такі зухвалі?

A: Бо розумні.

Q: Ану но терміново розібралися сені з проблемою!

A: Техпідтримка — [http://www.altlinux.ru/services/technical_support/ тут], викладай гроші — одразу розберуться. А канал залиш.

== Членам Team ==

Учасники ALT Linux Team можуть отримати [http://freenode.net/faq.shtml#cloaks hostname cloak] виду &lt;tt&gt;@altlinux/developer/USERID&lt;/tt&gt;. Щоб це зробити треба [http://freenode.net/faq.shtml#nicksetup зареєструвати нік] (обов'язково треба зазначити email) та сказати про це одному з GC групи altlinux (зараз це [[Учасник:SirRaorn|raorn]] та [[Учасник:MikhailGusarov|dottedmag]]).

== Боти ==

Зараз єдиним ботом на каналі є &lt;tt&gt;SIMd&lt;/tt&gt; (мастер — [[Учасник:AndreyRahmatullin|wRAR]]). Це [http://supybot.com/ Supybot], що має окрім загальних модулів розроблений спеціально для каналів ALT Linux плагін (в Sisyphus під назвою [http://sisyphus.ru/srpm/Sisyphus/Supybot-plugin-ALTLinux Supybot-plugin-ALTLinux], остання версія доступна у [http://git.altlinux.org/people/wrar/packages/?p=Supybot-plugin-ALTLinux.git git]). Модуль забезпечує анонси комітів &lt;tt&gt;git.alt&lt;/tt&gt;, а також має наступні команди:
* '''!altbug''' — приймає номер помилки в [[Bugzilla]], повертає відомості про помилку (використовується XML-формат видачі записів).
* '''!gitalt''' — приймає назву пакунку (припустимі wildcards в стилі [http://docs.python.org/lib/module-fnmatch.html fnmatch]), повертає перелік відповідаючих критерію сховищ &lt;tt&gt;git.alt&lt;/tt&gt; з авторами та датами останньої зміни, відсортований за давністю змін (використовується [http://git.altlinux.org/people-packages-list файл переліку] хранилищ).
* '''!searchbug''' — сприймає рядок, повертає результат пошуку цього рядка в &lt;tt&gt;Bugzilla&lt;/tt&gt; (використовується CSV-формат видачі результатів пошуку).

[[Category:Спілкування]]</text>
    <sha1>16e83dc5092d1fa2f1f7bfeb7ee8df03fac62e89</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>126</id>
    <parentid>125</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T14:28:55Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* FAQ */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4158" xml:space="preserve">IRC-канали ALT Linux знаходяться в IRC-мережі freenode: chat.freenode.net

freenode, як міжнародна служба, не надає послуги перекодування кирилиці, тому щоб спілкуватися вам треба буде налаштувати IRC-клієнт на кодування каналу.

== Канали ==

Мова спілкування на всіх каналах російська.

&lt;div style="display: inline; color: red;"&gt;'''Увага!''' IRC-канали не цензуруються та не мають відношення до техпідтримки комплектів від ALT Linux та компаніі «Альт Линукс»&lt;/div&gt;

* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux #altlinux]&lt;/tt&gt; — канал спілкування користувачів та розробників ALT Linux. Кодування на каналі — '''KOI8-R'''.
* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux-devel #altlinux-devel]&lt;/tt&gt; — канал спілкування розробників ALT Linux. Кодування каналу — '''KOI8-R'''.
* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux-commits #altlinux-commits]&lt;/tt&gt; — анонси комітів у [[git.alt]] (r/o).

== FAQ ==

Q: Чому кодування каналу — KOI8-R?

A: Так склалося історично.

Q: Чи не замінити на UTF-8?

A: Не вийде. Треба примусити всіх а це неможливо.

Q: Що це ви там усі такі зухвалі?

A: Бо розумні.

Q: А ну но терміново розібралися сені з проблемою!

A: Техпідтримка — [http://www.altlinux.ru/services/technical_support/ тут], викладай гроші — одразу розберуться. А канал залиш.

== Членам Team ==

Учасники ALT Linux Team можуть отримати [http://freenode.net/faq.shtml#cloaks hostname cloak] виду &lt;tt&gt;@altlinux/developer/USERID&lt;/tt&gt;. Щоб це зробити треба [http://freenode.net/faq.shtml#nicksetup зареєструвати нік] (обов'язково треба зазначити email) та сказати про це одному з GC групи altlinux (зараз це [[Учасник:SirRaorn|raorn]] та [[Учасник:MikhailGusarov|dottedmag]]).

== Боти ==

Зараз єдиним ботом на каналі є &lt;tt&gt;SIMd&lt;/tt&gt; (мастер — [[Учасник:AndreyRahmatullin|wRAR]]). Це [http://supybot.com/ Supybot], що має окрім загальних модулів розроблений спеціально для каналів ALT Linux плагін (в Sisyphus під назвою [http://sisyphus.ru/srpm/Sisyphus/Supybot-plugin-ALTLinux Supybot-plugin-ALTLinux], остання версія доступна у [http://git.altlinux.org/people/wrar/packages/?p=Supybot-plugin-ALTLinux.git git]). Модуль забезпечує анонси комітів &lt;tt&gt;git.alt&lt;/tt&gt;, а також має наступні команди:
* '''!altbug''' — приймає номер помилки в [[Bugzilla]], повертає відомості про помилку (використовується XML-формат видачі записів).
* '''!gitalt''' — приймає назву пакунку (припустимі wildcards в стилі [http://docs.python.org/lib/module-fnmatch.html fnmatch]), повертає перелік відповідаючих критерію сховищ &lt;tt&gt;git.alt&lt;/tt&gt; з авторами та датами останньої зміни, відсортований за давністю змін (використовується [http://git.altlinux.org/people-packages-list файл переліку] хранилищ).
* '''!searchbug''' — сприймає рядок, повертає результат пошуку цього рядка в &lt;tt&gt;Bugzilla&lt;/tt&gt; (використовується CSV-формат видачі результатів пошуку).

[[Category:Спілкування]]</text>
    <sha1>a786b1fcd2f464a20ae1b91b85082477ef3e7f44</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>127</id>
    <parentid>126</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T14:29:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* FAQ */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4158" xml:space="preserve">IRC-канали ALT Linux знаходяться в IRC-мережі freenode: chat.freenode.net

freenode, як міжнародна служба, не надає послуги перекодування кирилиці, тому щоб спілкуватися вам треба буде налаштувати IRC-клієнт на кодування каналу.

== Канали ==

Мова спілкування на всіх каналах російська.

&lt;div style="display: inline; color: red;"&gt;'''Увага!''' IRC-канали не цензуруються та не мають відношення до техпідтримки комплектів від ALT Linux та компаніі «Альт Линукс»&lt;/div&gt;

* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux #altlinux]&lt;/tt&gt; — канал спілкування користувачів та розробників ALT Linux. Кодування на каналі — '''KOI8-R'''.
* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux-devel #altlinux-devel]&lt;/tt&gt; — канал спілкування розробників ALT Linux. Кодування каналу — '''KOI8-R'''.
* &lt;tt&gt;[irc://chat.freenode.net/altlinux-commits #altlinux-commits]&lt;/tt&gt; — анонси комітів у [[git.alt]] (r/o).

== FAQ ==

Q: Чому кодування каналу — KOI8-R?

A: Так склалося історично.

Q: Чи не замінити на UTF-8?

A: Не вийде. Треба примусити всіх а це неможливо.

Q: Що це ви там усі такі зухвалі?

A: Бо розумні.

Q: А ну но терміново розібралися мені з проблемою!

A: Техпідтримка — [http://www.altlinux.ru/services/technical_support/ тут], викладай гроші — одразу розберуться. А канал залиш.

== Членам Team ==

Учасники ALT Linux Team можуть отримати [http://freenode.net/faq.shtml#cloaks hostname cloak] виду &lt;tt&gt;@altlinux/developer/USERID&lt;/tt&gt;. Щоб це зробити треба [http://freenode.net/faq.shtml#nicksetup зареєструвати нік] (обов'язково треба зазначити email) та сказати про це одному з GC групи altlinux (зараз це [[Учасник:SirRaorn|raorn]] та [[Учасник:MikhailGusarov|dottedmag]]).

== Боти ==

Зараз єдиним ботом на каналі є &lt;tt&gt;SIMd&lt;/tt&gt; (мастер — [[Учасник:AndreyRahmatullin|wRAR]]). Це [http://supybot.com/ Supybot], що має окрім загальних модулів розроблений спеціально для каналів ALT Linux плагін (в Sisyphus під назвою [http://sisyphus.ru/srpm/Sisyphus/Supybot-plugin-ALTLinux Supybot-plugin-ALTLinux], остання версія доступна у [http://git.altlinux.org/people/wrar/packages/?p=Supybot-plugin-ALTLinux.git git]). Модуль забезпечує анонси комітів &lt;tt&gt;git.alt&lt;/tt&gt;, а також має наступні команди:
* '''!altbug''' — приймає номер помилки в [[Bugzilla]], повертає відомості про помилку (використовується XML-формат видачі записів).
* '''!gitalt''' — приймає назву пакунку (припустимі wildcards в стилі [http://docs.python.org/lib/module-fnmatch.html fnmatch]), повертає перелік відповідаючих критерію сховищ &lt;tt&gt;git.alt&lt;/tt&gt; з авторами та датами останньої зміни, відсортований за давністю змін (використовується [http://git.altlinux.org/people-packages-list файл переліку] хранилищ).
* '''!searchbug''' — сприймає рядок, повертає результат пошуку цього рядка в &lt;tt&gt;Bugzilla&lt;/tt&gt; (використовується CSV-формат видачі результатів пошуку).

[[Category:Спілкування]]</text>
    <sha1>d6180c0a1ad3d90478018fdf33c42e05a2b743dd</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Шаблон:Term</title>
  <ns>10</ns>
  <id>41</id>
  <revision>
    <id>129</id>
    <timestamp>2009-12-27T15:08:31Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: &lt;span style="font-family: monospace; color: #000044; background-color: / #FFFFFF"&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt;{{doc}} [[Категорія:Шаблони|{{PAGENAME}}...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="177" xml:space="preserve">&lt;span style="font-family: monospace; color: #000044; background-color: / #FFFFFF"&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt;{{doc}}
[[Категорія:Шаблони|{{PAGENAME}}]]&lt;/noinclude&gt;</text>
    <sha1>24a9ca251dd29ed60ca2eaa1d997ca577982f5aa</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Communication</title>
  <ns>0</ns>
  <id>42</id>
  <revision>
    <id>141</id>
    <timestamp>2009-12-27T17:55:24Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: На цій сторінці зібрано відомості для '''розробників''' Sisyphus. Поштові розсилки загального ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2493" xml:space="preserve">На цій сторінці зібрано відомості для '''розробників''' Sisyphus. Поштові розсилки загального плану описано на [[MailingLists|этой странице]].

== Поштові розсилки ==
* Розсилка для учасників Team — [mailto:devel@lists.altlinux.org devel@lists] (підписка по факту приєднання до team, [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/ архив], [http://dir.gmane.org/gmane.linux.altlinux.devel дзеркало на gmane]).
* Анонси важливих змін для розробників — devel-announce@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-announce підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-announce/ архив]).
* Поштова розсилка всіх зацікавлених у Sisyphus — [mailto:sisyphus@lists.altlinux.org sisyphus@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus/ архив]).
* Поштова розсилка розробників комплектів на базі Sisyphus та гілок — [mailto:devel-distro@lists.altlinux.org devel-distro@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-distro/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-distro/ архив]).
* Поштова розсилка роботів, що контролюють стан Sisyphus — sisyphus-cybertalk@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus-cybertalk/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus-cybertalk/ архив]).
* Поштова розсилка розробників, що займаються ядром у ALT Linux — devel-kernel@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-kernel/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-kernel/ архив]).
* Поштова розсилка з обміну досвідом збирання пакунків та розробки під '''ALT Linux''' - ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-newbies/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-newbies/ архив]).
== IRC ==
* Канал [irc://irc.freenode.net/#altlinux-devel #altlinux-devel] в мережі FreeNode (irc.freenode.net). Кодування каналу — KOI8-R.
[[Category:Sisyphus]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>859efbbf24868b191ac5d7b9bd715d683f1936df</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>142</id>
    <parentid>141</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T17:56:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Поштові розсилки */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2509" xml:space="preserve">На цій сторінці зібрано відомості для '''розробників''' Sisyphus. Поштові розсилки загального плану описано на [[MailingLists|этой странице]].

== Поштові розсилки ==
* Розсилка для учасників Team — [mailto:devel@lists.altlinux.org devel@lists] (підписка по факту приєднання до team, [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/ архив], [http://dir.gmane.org/gmane.linux.altlinux.devel дзеркало на gmane]).
* Анонси важливих змін для розробників — devel-announce@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-announce підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-announce/ архив]).
* Поштова розсилка всіх зацікавлених у Sisyphus — [mailto:sisyphus@lists.altlinux.org sisyphus@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus/ архив]).
* Поштова розсилка розробників комплектів на базі Sisyphus та гілок — [mailto:devel-distro@lists.altlinux.org devel-distro@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-distro/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-distro/ архив]).
* Поштова розсилка роботів, що контролюють стан Sisyphus — sisyphus-cybertalk@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus-cybertalk/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus-cybertalk/ архив]).
* Поштова розсилка розробників, що займаються ядром у ALT Linux — devel-kernel@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-kernel/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-kernel/ архив]).
* Поштова розсилка з обміну досвідом збирання пакунків та розробки під '''ALT Linux''' - devel-newbies@ ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-newbies/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-newbies/ архив]).

== IRC ==
* Канал [irc://irc.freenode.net/#altlinux-devel #altlinux-devel] в мережі FreeNode (irc.freenode.net). Кодування каналу — KOI8-R.
[[Category:Sisyphus]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>66c3e53440fcd374c3d8c5f8c753d4f28020d28c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>143</id>
    <parentid>142</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T17:57:04Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Поштові розсилки */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2514" xml:space="preserve">На цій сторінці зібрано відомості для '''розробників''' Sisyphus. Поштові розсилки загального плану описано на [[MailingLists|этой странице]].

== Поштові розсилки ==
* Розсилка для учасників Team — [mailto:devel@lists.altlinux.org devel@lists] (підписка по факту приєднання до team, [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/ архив], [http://dir.gmane.org/gmane.linux.altlinux.devel дзеркало на gmane]).
* Анонси важливих змін для розробників — devel-announce@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-announce підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-announce/ архив]).
* Поштова розсилка всіх зацікавлених у Sisyphus — [mailto:sisyphus@lists.altlinux.org sisyphus@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus/ архив]).
* Поштова розсилка розробників комплектів на базі Sisyphus та гілок — [mailto:devel-distro@lists.altlinux.org devel-distro@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-distro/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-distro/ архив]).
* Поштова розсилка роботів, що контролюють стан Sisyphus — sisyphus-cybertalk@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus-cybertalk/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus-cybertalk/ архив]).
* Поштова розсилка розробників, що займаються ядром у ALT Linux — devel-kernel@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-kernel/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-kernel/ архив]).
* Поштова розсилка з обміну досвідом збирання пакунків та розробки під '''ALT Linux''' - devel-newbies@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-newbies/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-newbies/ архив]).

== IRC ==
* Канал [irc://irc.freenode.net/#altlinux-devel #altlinux-devel] в мережі FreeNode (irc.freenode.net). Кодування каналу — KOI8-R.
[[Category:Sisyphus]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>b9613d000c7b50fa0d0d1bde3950507eff78a680</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>144</id>
    <parentid>143</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:01:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Поштові розсилки */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2785" xml:space="preserve">На цій сторінці зібрано відомості для '''розробників''' Sisyphus. Поштові розсилки загального плану описано на [[MailingLists|этой странице]].

== Поштові розсилки ==
* Розсилка для учасників Team — [mailto:devel@lists.altlinux.org devel@lists] (підписка по факту приєднання до team, [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/ архив], [http://dir.gmane.org/gmane.linux.altlinux.devel дзеркало на gmane]).
* Анонси важливих змін для розробників — devel-announce@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-announce підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-announce/ архив]).
* Поштова розсилка всіх зацікавлених у Sisyphus — [mailto:sisyphus@lists.altlinux.org sisyphus@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus/ архив]).
* Поштова розсилка розробників комплектів на базі Sisyphus та гілок — [mailto:devel-distro@lists.altlinux.org devel-distro@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-distro/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-distro/ архив]).
* Поштова розсилка роботів, що контролюють стан Sisyphus — sisyphus-cybertalk@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus-cybertalk/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus-cybertalk/ архив]).
* Поштова розсилка розробників, що займаються ядром у ALT Linux — devel-kernel@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-kernel/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-kernel/ архив]).
* Поштова розсилка з обміну досвідом збирання пакунків та розробки під '''ALT Linux''' - devel-newbies@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-newbies/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-newbies/ архив]).
* Поштова розсилка з питань пакування та супровіду '''DE GNOME''' у '''ALT Linux''' - gnome@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/gnome/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/gnome/ архив]).

== IRC ==
* Канал [irc://irc.freenode.net/#altlinux-devel #altlinux-devel] в мережі FreeNode (irc.freenode.net). Кодування каналу — KOI8-R.
[[Category:Sisyphus]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>fbca42b8638d951742b17a93e5a5f4c0745af8d0</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>145</id>
    <parentid>144</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:02:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Поштові розсилки */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2791" xml:space="preserve">На цій сторінці зібрано відомості для '''розробників''' Sisyphus. Поштові розсилки загального плану описано на [[MailingLists|этой странице]].

== Поштові розсилки ==
* Розсилка для учасників Team — [mailto:devel@lists.altlinux.org devel@lists] (підписка по факту приєднання до team, [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/ архив], [http://dir.gmane.org/gmane.linux.altlinux.devel дзеркало на gmane]).
* Анонси важливих змін для розробників — devel-announce@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-announce підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-announce/ архив]).
* Поштова розсилка всіх зацікавлених у Sisyphus — [mailto:sisyphus@lists.altlinux.org sisyphus@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus/ архив]).
* Поштова розсилка розробників комплектів на базі Sisyphus та гілок — [mailto:devel-distro@lists.altlinux.org devel-distro@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-distro/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-distro/ архив]).
* Поштова розсилка роботів, що контролюють стан Sisyphus — sisyphus-cybertalk@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus-cybertalk/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus-cybertalk/ архив]).
* Поштова розсилка розробників, що займаються ядром у '''ALT Linux''' — devel-kernel@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-kernel/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-kernel/ архив]).
* Поштова розсилка з обміну досвідом збирання пакунків та розробки під '''ALT Linux''' - devel-newbies@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-newbies/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-newbies/ архив]).
* Поштова розсилка з питань пакування та супровіду '''DE GNOME''' у '''ALT Linux''' - gnome@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/gnome/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/gnome/ архив]).

== IRC ==
* Канал [irc://irc.freenode.net/#altlinux-devel #altlinux-devel] в мережі FreeNode (irc.freenode.net). Кодування каналу — KOI8-R.
[[Category:Sisyphus]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>7493a0f9b6085036702d876b0705015b94f1d154</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>146</id>
    <parentid>145</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:03:15Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2792" xml:space="preserve">На цій сторінці зібрано відомості для '''розробників''' Sisyphus. Поштові розсилки загального плану описано на [[MailingLists|этой странице]].

== Поштові розсилки ==
* Розсилка для учасників Team — [mailto:devel@lists.altlinux.org devel@lists] (підписка по факту приєднання до team, [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel/ архив], [http://dir.gmane.org/gmane.linux.altlinux.devel дзеркало на gmane]).
* Анонси важливих змін для розробників — devel-announce@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-announce підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-announce/ архив]).
* Поштова розсилка всіх зацікавлених у Sisyphus — [mailto:sisyphus@lists.altlinux.org sisyphus@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus/ архив]).
* Поштова розсилка розробників комплектів на базі Sisyphus та гілок — [mailto:devel-distro@lists.altlinux.org devel-distro@lists] ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-distro/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-distro/ архив]).
* Поштова розсилка роботів, що контролюють стан Sisyphus — sisyphus-cybertalk@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/sisyphus-cybertalk/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/sisyphus-cybertalk/ архив]).
* Поштова розсилка розробників, що займаються ядром у '''ALT Linux''' — devel-kernel@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-kernel/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-kernel/ архив]).
* Поштова розсилка з обміну досвідом збирання пакунків та розробки під '''ALT Linux''' - devel-newbies@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/devel-newbies/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/devel-newbies/ архив]).
* Поштова розсилка з питань пакування та супровіду '''DE GNOME''' у '''ALT Linux''' - gnome@lists ([https://lists.altlinux.org/mailman/listinfo/gnome/ підписка], [http://lists.altlinux.org/pipermail/gnome/ архив]).

== IRC ==
* Канал [irc://irc.freenode.net/#altlinux-devel #altlinux-devel] в мережі FreeNode (irc.freenode.net). Кодування каналу — KOI8-R.

[[Category:Sisyphus]]
[[Category:Розробнику]]</text>
    <sha1>51059309df481cd9b58ba168368593f3e0e0306f</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Категорія:ALT Linux</title>
  <ns>14</ns>
  <id>29</id>
  <revision>
    <id>147</id>
    <parentid>69</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:18:03Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="79" xml:space="preserve">{{Stub}} 
[[Category:Main]]
[[en:Category:ALT Linux]]
[[ru:Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>6d3a2b8065b0650b2e7d9306017da8de53d6fb87</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>149</id>
    <parentid>147</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:30:16Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="109" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]

[[Category:Main]]
[[en:Category:ALT Linux]]
[[ru:Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>e6623dad74ee6cf124c56ecf764d2eeb735e4764</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Категорія:Sisyphus</title>
  <ns>14</ns>
  <id>43</id>
  <revision>
    <id>148</id>
    <timestamp>2009-12-27T18:29:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="38" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>689d8edcee8ca4411aac20a61f688a14fdc5acc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091225152800|101">
  <title>Категорія:Main</title>
  <ns>14</ns>
  <id>30</id>
  <revision>
    <id>150</id>
    <parentid>70</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:30:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="124" xml:space="preserve">[[en:Category:Main]]
[[ru:Category:Main]]

категорія вищого рівня
[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>89da29a16df8048f97b050aad25af32bf83a6db8</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Категорія:Адміністратору</title>
  <ns>14</ns>
  <id>44</id>
  <revision>
    <id>151</id>
    <timestamp>2009-12-27T18:31:21Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="38" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>689d8edcee8ca4411aac20a61f688a14fdc5acc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Категорія:Користувачу</title>
  <ns>14</ns>
  <id>45</id>
  <revision>
    <id>152</id>
    <timestamp>2009-12-27T18:31:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="38" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>689d8edcee8ca4411aac20a61f688a14fdc5acc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Категорія:Розробнику</title>
  <ns>14</ns>
  <id>46</id>
  <revision>
    <id>153</id>
    <timestamp>2009-12-27T18:32:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="38" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>689d8edcee8ca4411aac20a61f688a14fdc5acc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Категорія:Спілкування</title>
  <ns>14</ns>
  <id>47</id>
  <revision>
    <id>154</id>
    <timestamp>2009-12-27T18:32:17Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="38" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>689d8edcee8ca4411aac20a61f688a14fdc5acc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Категорія:Шаблони</title>
  <ns>14</ns>
  <id>48</id>
  <revision>
    <id>155</id>
    <timestamp>2009-12-27T18:32:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="38" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>689d8edcee8ca4411aac20a61f688a14fdc5acc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Користувачу</title>
  <ns>0</ns>
  <id>31</id>
  <revision>
    <id>156</id>
    <parentid>108</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:49:55Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="807" xml:space="preserve">{|
|
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]]'''[[Випуски|Продукти]]'''
* [[Downloads|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|"Пятая платформа"]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|"Ковчег"]] та [[Альт Линукс 5.0 Школьный|"Школьный"]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''

|
[[Файл:Manual.png]]'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>ed5d682ce5edd733ca83f60b640228e0775b2d7a</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>158</id>
    <parentid>156</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:53:13Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="857" xml:space="preserve">{|
|
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]]'''[[Випуски|Продукти]]'''
* [[Downloads|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|"Пятая платформа"]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|"Ковчег"]] та [[Альт Линукс 5.0 Школьный|"Школьный"]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''
* [[Community|Неофіційні збірки]]

|
[[Файл:Manual.png]]'''Документація'''
|}

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>1efcca4362307049ea52fcb1349c368f4108bc90</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Випуски</title>
  <ns>0</ns>
  <id>32</id>
  <revision>
    <id>157</id>
    <parentid>96</parentid>
    <timestamp>2009-12-27T18:51:03Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3127" xml:space="preserve">[[Користувачу|&lt;&lt;]]
=Випуски ALT Linux=

==Актуальні випуски==
===Рішення===
====&lt;&lt;'''П'ята платформа'''&gt;&gt; &lt;&lt;'''Альт Линукс Ковчег'''&gt;&gt;====
[http://www.altlinux.ru/solutions/business/platform5/ Це комплекс з двох програмних комплектів]: '''Сервер (ALT Linux 5.0 Ark Server)''' та '''Рабочая станция (ALT Linux 5.0 Ark Desktop)'''. Це рішення призначено для побудови складних інформаційних систем рівня підприємства. Але вони можуть бути застосовані і у більш простих випадках. Проте, всі закладені до них можливості можна використати у повній мірі лише використовуючи обидва комплекти разом.
* '''Сервер''' 
це комплекс служб, оснащений зручним інтерфейсом користувача для доступу до налаштувань. Керувати всіма службами можна з будь-якої робочої станції посередництвом веб-інтерфейса. Єдина аунтентифікація для всіх служб, що надаються "з коробки".

Ви можете керувати:

# Єдиною аутентифікацією
# Віртуальними машинами
# Доступом до Internet, брандмауером, проксі
# Загально доступними каталогами
# Електронною поштою
# Оновленнями та встановленням крізь мережу
# VPN
# Друк у мережі
# Резервне копіювання

* '''Робоча станція'''
комплект з усіма потрібними для виконання типових завдань програмами. Можлива робота з електронною поштою, документами та презентаціями, прослуховування аудіо-файлів та перегляд відео, робота в різних мережах. Передбачено тісну інтеграцію Робочої станціі з серверним комплектом, зокрема, напред налаштований доступ до усіх служб. Це дозволяє швидко та зручно виконати встановлення та налаштування всього офісу мережею.

===Продукти===

=Випуски спільноти=
Комплекти, що не мають офіційного супровіду від ТОВ "ALT Linux". Подробиці можна побачити [[Community|тут]].

=Звідки качати=
[[Downloads|Як закачати]] -- звідки можна закачати випуски ALT Linux

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>e790b81529378a6a72602247c4e8112e5a4a2536</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Sysadmin</title>
  <ns>0</ns>
  <id>39</id>
  <revision>
    <id>159</id>
    <parentid>116</parentid>
    <timestamp>2009-12-29T12:15:28Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="246" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===WWW===
* [[squidGuard|SquidGuard]]
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]</text>
    <sha1>4b9b7146176e55516543f51a214ab4777170ef3d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>163</id>
    <parentid>159</parentid>
    <timestamp>2009-12-29T12:35:03Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="250" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===WWW===
* [[squidGuard|SquidGuard]]
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>f22d1db2644dcbcbfdb1e3d61a5621961f98f16a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>SquidGuard</title>
  <ns>0</ns>
  <id>49</id>
  <revision>
    <id>160</id>
    <timestamp>2009-12-29T12:30:50Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: '''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="605" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>7977bf84c9c93619a4aebaebd4b02e7f875e57ab</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>167</id>
    <parentid>160</parentid>
    <timestamp>2009-12-29T12:43:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1063" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>8a4d35618d944f23ab6278a80a6f103d72f8703f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>168</id>
    <parentid>167</parentid>
    <timestamp>2009-12-29T13:24:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1551" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>96eb0633d42c1a8dedc978cabe34f191cfc6b12e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>173</id>
    <parentid>168</parentid>
    <timestamp>2009-12-29T15:51:43Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2363" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>b52ea62d5ad19f7d2ec143b039d86ccbffaba20c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>175</id>
    <parentid>173</parentid>
    <timestamp>2009-12-30T12:20:03Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2364" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>b036df666279bc965fb10d468e74d21e3402f79d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>178</id>
    <parentid>175</parentid>
    <timestamp>2009-12-30T16:06:49Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3614" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запросів. Кажуть, заборона таких прямих запитів у цій ситуації, "валить" '''Squid'''.
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>44d1cd9d739540178602d175c0130522450d5a38</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>179</id>
    <parentid>178</parentid>
    <timestamp>2009-12-30T16:07:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3615" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запросів. Кажуть, заборона таких прямих запитів у цій ситуації, "валить" '''Squid'''.

Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>5f1069b30cbb867cb6abf9b8a43f1ace35e4e4ee</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>183</id>
    <parentid>179</parentid>
    <timestamp>2010-01-11T21:15:47Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3637" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>f07c99cc02e8c6f60a334b8456c6ba62671dbb91</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>184</id>
    <parentid>183</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T12:46:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4306" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>1a7660772a0a29f58d0600ceb9671df6b9e29c5b</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>185</id>
    <parentid>184</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T12:59:27Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4601" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>b6f6f677c118c2b7b7d2ce7bbba900884aa68e41</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>186</id>
    <parentid>185</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T13:12:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4756" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>351405e77d2e2b972ed943f5e9ea0c135c95041c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>187</id>
    <parentid>186</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T13:19:28Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4992" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====Визначення базових каталогів====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====Керування доступом з урахуванням часу====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>eee75d83bdee75701f8423a8e0963999761f3b10</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>188</id>
    <parentid>187</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T13:35:20Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Керування доступом з урахуванням часу */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5132" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====Визначення базових каталогів====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у acl має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>35dc61a631e97a75d215d0bfd8b254be0cde3619</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>189</id>
    <parentid>188</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T13:35:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Визначення базових каталогів */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5136" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у acl має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>058586bdbc4c1aec597d456c139eed780fa1e58e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>190</id>
    <parentid>189</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T13:45:39Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Керування доступом з урахуванням часу */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5242" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>47711c63f4c5fe93f07f8bc2ed30eef499e774d1</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>191</id>
    <parentid>190</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T14:39:11Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Визначення джерел */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6649" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. 


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>d9de678dfc00fac7cba0fce466fad589bdb6ea8a</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>192</id>
    <parentid>191</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T14:46:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Визначення джерел */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6750" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як /baduser


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>17750ce56463209039086ae28cad9f83c2a32ceb</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>193</id>
    <parentid>192</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T14:49:39Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Визначення джерел */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6924" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>cde252c7dabbb1db80d175097dc8254ac016b203</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>194</id>
    <parentid>193</parentid>
    <timestamp>2010-01-14T14:50:15Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Визначення джерел */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6925" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>9773741e46c57409b79c567f5a2a2ec0a3410206</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>195</id>
    <parentid>194</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T14:27:39Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Визначення джерел */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7267" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>683ea401a2b922cbce0be58bdd7be20e9c94c4f8</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>196</id>
    <parentid>195</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:13:06Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Визначення джерел */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7513" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>f809cc8cdc5270d176016cc5b00224fc8b16eda7</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>197</id>
    <parentid>196</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:17:04Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Бази для блокування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7931" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }


[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>02018829cb02de3717bc839b0dac50d8b4abde5d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>198</id>
    <parentid>197</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:19:20Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Бази для блокування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7944" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

===Apache===

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>118421967a0c0b24def8dd08d19b21e3f00fe158</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>199</id>
    <parentid>198</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:25:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Бази для блокування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7964" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

===Запуск===

===Apache===

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>13434b746a3e83c9cb1055a30ca3b59b13755671</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>200</id>
    <parentid>199</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:26:00Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Apache */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7962" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

===Запуск===

==Apache==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>2470bd1f4131ca8474dbb76326ce13de4623734d</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Шаблон:Cmd</title>
  <ns>10</ns>
  <id>50</id>
  <revision>
    <id>161</id>
    <timestamp>2009-12-29T12:31:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: &lt;span style="font-family: monospace; color: #003300; background-color: #EEEEEE"&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt;{{doc}} [[Категория:Шаблоны|{{PAGENAME}}]]...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="175" xml:space="preserve">&lt;span style="font-family: monospace; color: #003300; background-color: #EEEEEE"&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt;{{doc}}
[[Категория:Шаблоны|{{PAGENAME}}]]&lt;/noinclude&gt;</text>
    <sha1>ff315fddc12ead615ee5c64fe314963c90e604f7</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Шаблон:Doc</title>
  <ns>10</ns>
  <id>51</id>
  <revision>
    <id>162</id>
    <timestamp>2009-12-29T12:34:24Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: &lt;includeonly&gt;{{Template doc begin|{{{1|{{SUBJECTPAGENAME}}/Документация}}}|notoc={{{notoc|}}}}} {{{{{1|{{SUBJECTPAGENAME}}/Документация}}}}...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="551" xml:space="preserve">&lt;includeonly&gt;{{Template doc begin|{{{1|{{SUBJECTPAGENAME}}/Документация}}}|notoc={{{notoc|}}}}}
{{{{{1|{{SUBJECTPAGENAME}}/Документация}}}}}{{Template doc end}}&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;
{{doc}}
&lt;!--
[Rus]: Добавляйте категории и интервики на подстраницу /Документация, не сюда!
[Eng]: Add categories and inter-wikis to the /Документация subpage, not here!
[uk]: Додавайте категорії та інтервіки не сюди!
--&gt;
&lt;/noinclude&gt;</text>
    <sha1>2e0716e25b125b8c2ac31fe8586185b383d9ccfe</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Категорія:Адміністраторові</title>
  <ns>14</ns>
  <id>52</id>
  <revision>
    <id>164</id>
    <timestamp>2009-12-29T12:36:50Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="38" xml:space="preserve">[[Спеціальна:Categories|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>689d8edcee8ca4411aac20a61f688a14fdc5acc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Sisyphus</title>
  <ns>0</ns>
  <id>37</id>
  <revision>
    <id>165</id>
    <parentid>140</parentid>
    <timestamp>2009-12-29T12:37:49Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* См. також */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4464" xml:space="preserve">* Що таке '''Sisyphus'''
* Як долучитися до роботи над '''Sisyphus'''

'''Будьте уважні!''' ''Кожна гілка, що відпочковується від Сизифа і сам Сизиф є єамкненими по залежностям пакунків сховищами. Пакунки, навіть з однаковими назвами, можуть бути несумісні з пакунками з іншого сховища. Категорично не бажано змішувати в актуальному &lt;tt&gt;sources.list&lt;/tt&gt; посилання на сховища різних гілок.''

{|
|-valign="top"
|
'''Інструменти'''
* Керування пакунками:
** [[RPM|RPM]] — база керування пакунками
** [[rpm-build|rpm-build-*]] — набори макросів для упаковки програм
** [[buildreq]] — реманент пошуку залежностей для збирання
** [[Упаковка|Стисла документація]] з упаковки
** spec-файли: [[Spec|рекомендаціі]], [[SpecTips|підказки]]
* [[hasher|hasher]] — середовище для збирання
* [[gear|gear]] — сборка пакетов из git
* Перевірка пкунків:
** [[sisyphus_check|sisyphus_check]] — базові перевірки
** [[Tools/Repocop|repocop]] — додаткові перевірки
** qa-robot
* [[Alterator|alterator]] — реманент керування системою
* [[Installer|installer]] — встановлювач
* Створення .iso:
** [[mkimage|mkimage]] — створення зразків дистрибутивів
** [[mknfsroot]] — обгортка над mkimage, збирання зразків для бездискових станцій.
** [[Tools/Distribute|distribute]] — створення ISO-зразків із сховища
|
'''Компоненти'''
* [[CoreSystem|базова система]]
* Ядро
** [[Додавання заплаток у ядро]]
** [[Збирання модулів ядра]]
* Мови програмування
** [[perl|упаковка perl-програм та модулів]]
** [[Ruby Packaging mini-HOWTO|упаковка ruby-програм та модулів]]
** [[Java/HOWTO|Упаковка java-програм]]
** [[Scheme]]
* [[Homeros|ALT Linux Homeros]]
* [[Speech|Мовні технологіі]]
* [[PowerManagement|Керування живленням]]
* [[TLS|Інфраструктура SSL/TLS]]
* [[TeXSubsystem|Підсистема TeX]]
* [[WebSubsystem|Підсистема Web]]
'''Нормативні документы (Policy)'''

Нормативні документи доформальної еры зібрано в [http://www.altlinux.org/OldPolicies OldPolicies]. Ці документи продовжують діяти.
* [[:Категорія:Нормативні документи]]
* [[:Категорія:Чернетки нормативних документів]]

'''Вказівки'''
* [[:Категорія:Вказівки]]

|-valign="top"
|
'''[[Ports|Порти]]'''
* [[Ports/x8664|x86-64]]
* [[Ports/arm|ARM]]
* [[Ports/ppc|PowerPC]]
'''Ресурси для розробників'''
* [[git.alt]]
* [http://sisyphus.ru/ sisyphus.ru]
* [[BugTracking|bugzilla]]
* heap / docs (??!)
* [[PeopleHosting|people]]
'''Адміністративні моменти'''
* [[Робота з ключами розробника]]
|
'''Події'''
* [[changes|Останні зміни]]
* [[orphaned|Пакунки на супровід]]
'''Процедури'''
* [[Git.alt|Зберігання пакунків на git.altlinux.org]]
* [[Викладання пакунків|Викладання пакунків у сховище]]
* [[ACL|Керування ACL пакунків]]
* [[Branches|Випуск стабільних гілок]]
* [[:Категорія:Тестування|Тестування]]
'''Спілкування'''
* [[Communication|поштові розсилки, IRC]]
'''Контакти'''
* [[Contacts|Контакти з різних питань]]
|}

== См. також == 
* [[:Category:Devel]]
* [[:Category:Sisyphus]]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>c4377d1fb885ae1f840310ba9eb2e76c34453f46</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Що таке Sisyphus?</title>
  <ns>0</ns>
  <id>38</id>
  <revision>
    <id>166</id>
    <parentid>115</parentid>
    <timestamp>2009-12-29T12:38:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="138" xml:space="preserve">[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>daad8d81584ff71bdd47c14d95a5333e4ad5be88</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Шаблон:Cmd/Документация</title>
  <ns>10</ns>
  <id>53</id>
  <revision>
    <id>169</id>
    <timestamp>2009-12-29T13:37:15Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: * &lt;nowiki&gt;{{cmd|iptables -F}}&lt;/nowiki&gt; = {{cmd|iptables -F}} * &lt;nowiki&gt;{{cmd|cat /etc/passwd {{!}} wc -l}}&lt;/nowiki&gt; = {{cmd|cat /etc/passwd {{!}} wc -l}}</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="153" xml:space="preserve">* &lt;nowiki&gt;{{cmd|iptables -F}}&lt;/nowiki&gt; = {{cmd|iptables -F}}
* &lt;nowiki&gt;{{cmd|cat /etc/passwd {{!}} wc -l}}&lt;/nowiki&gt; = {{cmd|cat /etc/passwd {{!}} wc -l}}</text>
    <sha1>54a4d7a72673c3cbd6c33e8f2c3277c625cf1040</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Шаблон:Template doc begin</title>
  <ns>10</ns>
  <id>54</id>
  <revision>
    <id>170</id>
    <timestamp>2009-12-29T13:40:51Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: &lt;div style="background:#F0F8FF;border:1px dotted #8BCBFF;padding:10px;margin-top:10px"&gt;__NOEDITSECTION__ &lt;div style="float:right;padding-right:1em;"&gt;&lt;span class=pl...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="719" xml:space="preserve">&lt;div style="background:#F0F8FF;border:1px dotted #8BCBFF;padding:10px;margin-top:10px"&gt;__NOEDITSECTION__
&lt;div style="float:right;padding-right:1em;"&gt;&lt;span class=plainlinks style="font-size:11px"&gt;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[[{{{1}}}|просмотр]]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&amp;nbsp;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[{{fullurl:{{{1}}}|action=edit}} править]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&amp;nbsp;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[{{fullurl:{{{1}}}|action=history}} история]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&amp;nbsp;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|action=purge}} обновить]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style="font-size:11pt;line-height:11pt;"&gt;[[Изображение:information.svg|20px|Документация]]&amp;nbsp;Документация&lt;/span&gt;
----</text>
    <sha1>b0400aa979196848d8701e7d7ce2951405c0524f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>177</id>
    <parentid>170</parentid>
    <timestamp>2009-12-30T13:12:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="701" xml:space="preserve">&lt;div style="background:#F0F8FF;border:1px dotted #8BCBFF;padding:10px;margin-top:10px"&gt;__NOEDITSECTION__
&lt;div style="float:right;padding-right:1em;"&gt;&lt;span class=plainlinks style="font-size:11px"&gt;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[[{{{1}}}|просмотр]]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&amp;nbsp;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[{{fullurl:{{{1}}}|action=edit}} править]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&amp;nbsp;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[{{fullurl:{{{1}}}|action=history}} история]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&amp;nbsp;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|action=purge}} обновить]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style="font-size:11pt;line-height:11pt;"&gt;[[File:information.svg|20px|Документация]]&amp;nbsp;Документация&lt;/span&gt;
----</text>
    <sha1>bce25f7190deeb32eb585dbeecf3d4af2061183a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Шаблон:Template doc end</title>
  <ns>10</ns>
  <id>55</id>
  <revision>
    <id>171</id>
    <timestamp>2009-12-29T13:42:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: &lt;/div&gt;&lt;noinclude&gt;См. [[Шаблон:template doc begin]].&lt;/noinclude&gt;</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="71" xml:space="preserve">&lt;/div&gt;&lt;noinclude&gt;См. [[Шаблон:template doc begin]].&lt;/noinclude&gt;</text>
    <sha1>2a8b7e02cb60c648cc98622b999f645f405f2740</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Шаблон:!</title>
  <ns>10</ns>
  <id>56</id>
  <revision>
    <id>172</id>
    <timestamp>2009-12-29T15:42:17Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: |&lt;noinclude&gt;{{doc}} [[Категория:Шаблоны|{{PAGENAME}}]]&lt;/noinclude&gt;</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="82" xml:space="preserve">|&lt;noinclude&gt;{{doc}}
[[Категория:Шаблоны|{{PAGENAME}}]]&lt;/noinclude&gt;</text>
    <sha1>951d5b19da235e5742ebcc46dd1cad05078cd09c</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Main Page</title>
  <ns>0</ns>
  <id>4</id>
  <revision>
    <id>174</id>
    <parentid>111</parentid>
    <timestamp>2009-12-30T12:18:53Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1204" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]
[[pt:Página principal]]
__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністраторові]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''

----

[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)
* [[Features|Особливості у '''ALT Linux''']]
* [[Downloads|Завантажити]]

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]
* [http://www.altlinux.org.ua/index.php?id=197 Користувачі]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>1876604a91641b713c822abc9a1c69c4e8606714</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>Файл:Information.svg</title>
  <ns>6</ns>
  <id>57</id>
  <revision>
    <id>176</id>
    <timestamp>2009-12-30T12:53:26Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>піктограма інформаційного повідомлення</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="74" xml:space="preserve">піктограма інформаційного повідомлення</text>
    <sha1>019966f402dc869b6f7f2552993e9af8fee865b1</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20091227183121|151">
  <title>UkTeam</title>
  <ns>0</ns>
  <id>6</id>
  <revision>
    <id>180</id>
    <parentid>37</parentid>
    <timestamp>2010-01-08T19:08:43Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>91.124.148.88</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команда/UA */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2013" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо неактивним учасникам):

* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/drool/ Геннадій Моцьо] (Берислав)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін] (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин] (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/p_solntsev/ Павло Солнцев] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>0907f20f0395e9b862288f7084645e8dbd347f14</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>181</id>
    <parentid>180</parentid>
    <timestamp>2010-01-08T19:10:19Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>91.124.148.88</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команда/UA */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2095" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо неактивним учасникам):

* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/drool/ Геннадій Моцьо] (Берислав)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін] (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин] (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/p_solntsev/ Павло Солнцев] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/lnkvisitor/ Дмитро Кулик] (Київ)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>6d6f12d763c58b77f6decfe9825bea7147712d27</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>182</id>
    <parentid>181</parentid>
    <timestamp>2010-01-08T19:11:32Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>91.124.148.88</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команда/UA */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2103" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо неактивним учасникам):

* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/drool/ Геннадій Моцьо] (Берислав)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін] (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин] (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/p_solntsev/ Павло Солнцев] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/lnkvisitor/ Дмитро Кулик] (Чаплинка)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>fd43e051fc184249ec30b5fb4f92fdfc2b238257</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>SquidGuard</title>
  <ns>0</ns>
  <id>49</id>
  <revision>
    <id>201</id>
    <parentid>200</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:34:13Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Бази для блокування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="9100" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

===Запуск===

==Apache==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>8bb82848439d135280c08a84b8669c0d49cabc3c</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>202</id>
    <parentid>201</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:36:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Бази для блокування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="9222" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

===Запуск===

==Apache==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>b90243c6b88cc3fc42b1beb97a31c6761dd9e05d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>203</id>
    <parentid>202</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:39:08Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Розподіл доступу */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="10487" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect http://10.10.10.80/cgi-bin/squidGuard-ru.cgi?clientaddr=%a&amp;clientname=%n&amp;cl
 ientident=%i&amp;srcclass=%s&amp;targetclass=%t&amp;url=%u
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect http://127.0.0.1/cgi-bin/squidGuard-ru.cgi?clientaddr=%a&amp;clientname=%n&amp;clientident=%i&amp;srcclass=%s&amp;tar getclass=%t&amp;url=%u
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect http://127.0.0.1/cgi-bin/squidGuard-ru.cgi?clientaddr=%a&amp;clientname
 =%n&amp;clientident=%i&amp;srcclass=%s&amp;targetclass=%t&amp;url=%u
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect http://127.0.0.1/cgi-bin/squidGuard-ru.cgi?clientaddr=%a&amp;clientname=
 %n&amp;clientident=%i&amp;srcclass=%s&amp;targetclass=%t&amp;url=%u
        }

        default {
                pass     none
                redirect http://127.0.0.1/cgi-bin/squidGuard-ru.cgi?clientaddr=%a&amp;clientname
 =%n&amp;clientident=%i&amp;srcclass=%s&amp;targetclass=%t&amp;url=%u
        }
 }

===Запуск===

==Apache==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>db4087cc49ac538b1cad1b357f5289479a01c964</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>204</id>
    <parentid>203</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T16:48:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Розподіл доступу */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11111" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===

==Apache==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>5ec00c078c93f83ae913032e6118bd33b0d5d8fc</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>205</id>
    <parentid>204</parentid>
    <timestamp>2010-01-18T17:16:08Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Запуск */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="14427" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде.

==Apache==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>1e451f40f5737764a24830b5946cd41b8b2705a9</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>206</id>
    <parentid>205</parentid>
    <timestamp>2010-01-19T15:05:53Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Запуск */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="15615" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Apache==

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>694e4a651526b74c0fb4da0bda28f549ed66d68a</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>207</id>
    <parentid>206</parentid>
    <timestamp>2010-01-19T15:18:06Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Apache */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="17021" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Підміна блокованих сторінок==
Принципово, ви можете і не підміняти блокований зміст. Все буде працювати і без цього. Але трохи не естетично... Для того щоб ваш преглядач html сторінок заповнив чимось місце відведено авторами сторінки під блокований зміст використовується директива типу

 redirect http://localhost/block.html

у правилах керування доступом. Тут може бути відсилання до статичного html файлу, якогось сценарію чи голосового повідомлення. Все залежить від вашого бажання та того, що ви блокуєте. У пакунку пренаправлення іде до &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt;. Сам сценарій також запаковано разом з усім іншим. Його лише треба покласти до відповідного каталогу доступної вам діючої веб-служби.

=Посилання=

[http://www.squidguard.org/Doc/ Документація від авторів програми] 
[http://unix1.jinr.ru/~lavr/squidguard.html '''SquidGuard''' - для ВСЕХ]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>39913efdf19c8a688947e76b18e92423e382912d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>208</id>
    <parentid>207</parentid>
    <timestamp>2010-01-19T15:22:01Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Посилання */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="17440" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Підміна блокованих сторінок==
Принципово, ви можете і не підміняти блокований зміст. Все буде працювати і без цього. Але трохи не естетично... Для того щоб ваш преглядач html сторінок заповнив чимось місце відведено авторами сторінки під блокований зміст використовується директива типу

 redirect http://localhost/block.html

у правилах керування доступом. Тут може бути відсилання до статичного html файлу, якогось сценарію чи голосового повідомлення. Все залежить від вашого бажання та того, що ви блокуєте. У пакунку пренаправлення іде до &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt;. Сам сценарій також запаковано разом з усім іншим. Його лише треба покласти до відповідного каталогу доступної вам діючої веб-служби.

=Посилання=

*[http://www.squidguard.org/Doc/ Документація від авторів програми] 
*[http://unix1.jinr.ru/~lavr/squidguard.html '''SquidGuard''' - для ВСЕХ]
*[http://www.compyuteri.ru/glava-25-squidguard-programmnoe-obespechenie-dlya-nastrojki-squid/ '''SquidGuard''' - программное обеспечение для настройки Squid]

Звичайно це не все. Ви легко знайдете додаткові відомості з цього питання за допомогою '''Google''' або іншої пошукової служби.

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>65cd7694658c9eed129c41414a482de09b67e754</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>222</id>
    <parentid>208</parentid>
    <timestamp>2010-02-09T17:06:19Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Підміна блокованих сторінок */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="17959" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Підміна блокованих сторінок==
Принципово, ви можете і не підміняти блокований зміст. Все буде працювати і без цього. Але трохи не естетично... Для того щоб ваш преглядач html сторінок заповнив чимось місце відведено авторами сторінки під блокований зміст використовується директива типу

 redirect http://localhost/block.html

у правилах керування доступом. Тут може бути відсилання до статичного html файлу, якогось сценарію чи голосового повідомлення. Все залежить від вашого бажання та того, що ви блокуєте. У пакунку пренаправлення іде до сценарію &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt;. Сам сценарій також запаковано разом з усім іншим. Його лише треба покласти до відповідного каталогу доступної вам діючої веб-служби.

У нашому '''Apache 2''' з коробки такі сценарії не виконюються. Буде треба дозволити виконання cgi через

 {{cmd|a2enmod cgi}}

якщо команда {{cmd|httpd2 -V}} дає щось таке:

 Server MPM:     Prefork
 threaded:     no
 forked:     yes (variable process count)

або {{cmd|a2enmod cgid}} якщо

 Server MPM:     Worker
  threaded:     yes (fixed thread count)
  forked:     yes (variable process count)

=Посилання=

*[http://www.squidguard.org/Doc/ Документація від авторів програми] 
*[http://unix1.jinr.ru/~lavr/squidguard.html '''SquidGuard''' - для ВСЕХ]
*[http://www.compyuteri.ru/glava-25-squidguard-programmnoe-obespechenie-dlya-nastrojki-squid/ '''SquidGuard''' - программное обеспечение для настройки Squid]

Звичайно це не все. Ви легко знайдете додаткові відомості з цього питання за допомогою '''Google''' або іншої пошукової служби.

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>2e6adddaf7049e21bd5186a2ce3e2f64c40b0024</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>223</id>
    <parentid>222</parentid>
    <timestamp>2010-02-09T17:07:27Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Підміна блокованих сторінок */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="17958" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Підміна блокованих сторінок==
Принципово, ви можете і не підміняти блокований зміст. Все буде працювати і без цього. Але трохи не естетично... Для того щоб ваш преглядач html сторінок заповнив чимось місце відведено авторами сторінки під блокований зміст використовується директива типу

 redirect http://localhost/block.html

у правилах керування доступом. Тут може бути відсилання до статичного html файлу, якогось сценарію чи голосового повідомлення. Все залежить від вашого бажання та того, що ви блокуєте. У пакунку пренаправлення іде до сценарію &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt;. Сам сценарій також запаковано разом з усім іншим. Його лише треба покласти до відповідного каталогу доступної вам діючої веб-служби.

У нашому '''Apache 2''' з коробки такі сценарії не виконюються. Буде треба дозволити виконання cgi через

{{cmd|a2enmod cgi}}

якщо команда {{cmd|httpd2 -V}} дає щось таке:

 Server MPM:     Prefork
 threaded:     no
 forked:     yes (variable process count)

або {{cmd|a2enmod cgid}} якщо

 Server MPM:     Worker
  threaded:     yes (fixed thread count)
  forked:     yes (variable process count)

=Посилання=

*[http://www.squidguard.org/Doc/ Документація від авторів програми] 
*[http://unix1.jinr.ru/~lavr/squidguard.html '''SquidGuard''' - для ВСЕХ]
*[http://www.compyuteri.ru/glava-25-squidguard-programmnoe-obespechenie-dlya-nastrojki-squid/ '''SquidGuard''' - программное обеспечение для настройки Squid]

Звичайно це не все. Ви легко знайдете додаткові відомості з цього питання за допомогою '''Google''' або іншої пошукової служби.

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>6a3fccbe8e2b9dcf8794d8a2717f796201fb9257</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>224</id>
    <parentid>223</parentid>
    <timestamp>2010-02-09T17:11:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Підміна блокованих сторінок */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="18518" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Підміна блокованих сторінок==
Принципово, ви можете і не підміняти блокований зміст. Все буде працювати і без цього. Але трохи не естетично... Для того щоб ваш преглядач html сторінок заповнив чимось місце відведено авторами сторінки під блокований зміст використовується директива типу

 redirect http://localhost/block.html

у правилах керування доступом. Тут може бути відсилання до статичного html файлу, якогось сценарію чи голосового повідомлення. Все залежить від вашого бажання та того, що ви блокуєте. У пакунку пренаправлення іде до сценарію &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt;. Сам сценарій також запаковано разом з усім іншим. Його лише треба покласти до відповідного каталогу доступної вам діючої веб-служби.

У нашому '''Apache 2''' з коробки такі сценарії не виконюються. Буде треба дозволити виконання cgi через

{{cmd|a2enmod cgi}}

якщо команда {{cmd|httpd2 -V}} дає щось таке:

 Server MPM:     Prefork
 threaded:     no
 forked:     yes (variable process count)

або {{cmd|a2enmod cgid}} якщо

 Server MPM:     Worker
  threaded:     yes (fixed thread count)
  forked:     yes (variable process count)

Ну і звичайно ж описати каталог з скриптами у налаштуваннях потрібного вузла. Щось типу такого:

 &lt;Directory /var/www/html/cgi-bin&gt;
        AddHandler cgi-script .cgi
        Options ExecCGI
    &lt;/Directory&gt;

Чи встановлено все потрібне для виконання обраного сценарію можна перевірити якось так:

     perl -c squidGuard-ru.cgi
  squidGuard-ru.cgi syntax OK

У мене наче все гаразд. :)

=Посилання=

*[http://www.squidguard.org/Doc/ Документація від авторів програми] 
*[http://unix1.jinr.ru/~lavr/squidguard.html '''SquidGuard''' - для ВСЕХ]
*[http://www.compyuteri.ru/glava-25-squidguard-programmnoe-obespechenie-dlya-nastrojki-squid/ '''SquidGuard''' - программное обеспечение для настройки Squid]

Звичайно це не все. Ви легко знайдете додаткові відомості з цього питання за допомогою '''Google''' або іншої пошукової служби.

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>922d52943f5d49a3d17cb645e85de232724ed4ff</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>225</id>
    <parentid>224</parentid>
    <timestamp>2010-02-10T15:25:27Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Посилання */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="18508" xml:space="preserve">'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Підміна блокованих сторінок==
Принципово, ви можете і не підміняти блокований зміст. Все буде працювати і без цього. Але трохи не естетично... Для того щоб ваш преглядач html сторінок заповнив чимось місце відведено авторами сторінки під блокований зміст використовується директива типу

 redirect http://localhost/block.html

у правилах керування доступом. Тут може бути відсилання до статичного html файлу, якогось сценарію чи голосового повідомлення. Все залежить від вашого бажання та того, що ви блокуєте. У пакунку пренаправлення іде до сценарію &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt;. Сам сценарій також запаковано разом з усім іншим. Його лише треба покласти до відповідного каталогу доступної вам діючої веб-служби.

У нашому '''Apache 2''' з коробки такі сценарії не виконюються. Буде треба дозволити виконання cgi через

{{cmd|a2enmod cgi}}

якщо команда {{cmd|httpd2 -V}} дає щось таке:

 Server MPM:     Prefork
 threaded:     no
 forked:     yes (variable process count)

або {{cmd|a2enmod cgid}} якщо

 Server MPM:     Worker
  threaded:     yes (fixed thread count)
  forked:     yes (variable process count)

Ну і звичайно ж описати каталог з скриптами у налаштуваннях потрібного вузла. Щось типу такого:

 &lt;Directory /var/www/html/cgi-bin&gt;
        AddHandler cgi-script .cgi
        Options ExecCGI
    &lt;/Directory&gt;

Чи встановлено все потрібне для виконання обраного сценарію можна перевірити якось так:

     perl -c squidGuard-ru.cgi
  squidGuard-ru.cgi syntax OK

У мене наче все гаразд. :)

=Посилання=

*[http://www.squidguard.org/Doc/ Документація від авторів програми] 
*[http://unix1.jinr.ru/~lavr/squidguard.html '''SquidGuard''' - для ВСЕХ]
*[http://www.compyuteri.ru/glava-25-squidguard-programmnoe-obespechenie-dlya-nastrojki-squid/ '''SquidGuard''' - программное обеспечение для настройки Squid]

Звичайно це не все. Ви легко знайдете додаткові відомості з цього питання за допомогою вподобаної пошукової служби.

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>f88266d44a24bede79b8b8f77be3c7d680661268</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>239</id>
    <parentid>225</parentid>
    <timestamp>2010-03-01T09:58:20Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="18546" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

'''SquidGuard''' це такий програмний додаток до '''Squid''' який дозволяє гнучко керувати доступом до ресурсів світових тенет користувачів вашого проксі. Він має власний окремий файл налаштувань, що спрощує контроль саме за доступом.
==Встановлення==
Щоб встановити '''SquidGuard''' достатньо дати команду:
{{cmd|apt-get install squidGuard}}

Після встановлення пакунку ви отримаєте файл налаштувань у каталозі &lt;tt&gt;/etc/squid&lt;/tt&gt; та потрібні для роботи самого  '''SquidGuard''' каталоги та файли у &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard&lt;/tt&gt;. Під &lt;tt&gt;var/lib/squidGuard/db&lt;/tt&gt; навіть будуть бази з якими вже можно починати працювати.
==Налаштування==
До пакунку вже включено попередньо налаштований файл налаштувань. Можливо, навіть, вам не доведеться нічого міняти щоб розпочати роботу. Проте, перевірити налаштування треба все одно. Наприклад, там заборонено доступ до www пошти у робочий час. Крім того, треба прописати шлях до файлу &lt;tt&gt;squidGuard&lt;/tt&gt; у налаштуваннях самого '''Squid'''.

===Налаштування у '''Squid'''===
Для цього треба скорегувати два-три рядка у файлі &lt;tt&gt;/etc/squid/squid.conf&lt;/tt&gt;. 

 redirect_program /usr/bin/squidGuard  # шлях до файлу
 redirect_children 5                   # скільки процесів перенаправлення запитів може бути відкрито одночасно
 redirector_bypass on                  # дозволити запити до ресурсів оминаючи сам squidGuard

Навіть один процес squidGuard зможе обслужити дуже велику кількість запитів. Головний виграш від кількості процесів більше одного, як кажуть, можна отримати на багатопроцесорних системах. Останній рядок дозволяє користувачам оминати контроль коли squidGuard не встигає за кількістю запитів. Кажуть, заборона прямих звертань оминаючи фільтр у такій ситуації "валить" '''Squid'''.

===Налаштування '''SquidGuard'''===
====''Визначення базових каталогів''====
Детальну інформацію щодо всіх можливостей налаштування '''SquidGuard''' ви можете подивитися у його документації. Але поглянемо на налаштування "з коробки". Файл досить "розлогий". Починається він з визначення двох змінних. &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; визначає базовий шлях до баз з адресами які ми будемо використовувати у правилах доступу. &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt; -- показує де буде розміщено файл журналу роботи '''SquidGuard'''.

 dbhome /var/lib/squidGuard
 logdir /var/log/squid

Тут коментарі, як кажуть, зайві.

====''Керування доступом з урахуванням часу''====
Наступним іде блок визначення робочого часу:

 #
 # TIME RULES:
 # abbrev for weekdays: 
 # s = sun, m = mon, t =tue, w = wed, h = thu, f = fri, a = sat

 time workhours {
        weekly mtwhf 09:00 - 18:00
        date *-*-01  09:00 - 18:00
 }

Це дозволяє встановити різні правила на різні проміжки часу. У прикладі встановлюється робочий час з понеділка до п'ятниці. І за датою всі перші числа місця. Чесно кажучи, я не знаю на чому грунтується цей рядок.

Щоб це працювало у &lt;tt&gt;acl&lt;/tt&gt; має бути присутнім щось такого типу:

 &lt;src&gt; within &lt;time&gt; { ... }

====''Правила підстановки''====
Далі визначаються правила підстановки у адресах. Вам самим визначатися чи вам це треба.

 #
 # REWRITE RULES:
 #

 rew dmz {
        s@://admin/@://admin.example.com/@i
        s@://example.com/@://www.example.com/@i
 }

Якщо подібна підстановка потрібна, не забудьте виправити назву домену на потрібну.

====''Визначення джерел''====
'''SquidGuard''' дозволяє розмежувати правила доступу до ресурсів за декількома критеріями. Наприклад, за ІР адресами користувачів мережі.

 src lan {
       ip              192.168.2.0/24
 }

Цим блоком визначається блок адрес мережі на 255 адрес. Блоків адрес можна визначити декілька. Таким чином, можна розмежувати доступ до ресурсів за діапазонами адрес. Адреси можна задавати декількома спосабами.

        ip              192.168.2.3 192.168.2.7
        ip              192.168.2.0-192.168.2.77
        iplist          iplist/blocked
        user            baduser
        
Перший рядок задає адреси перерахуванням. Другий -- діапазон у форматі від та до. Також можна задати посиланням на файл. У цьому випадку файл треба розмістити у тому місці файлової системи куди показує змінна &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt; або записати файл з урахуванням відносного або повного шляху до нього, рядки 3 та 4. Тобто, для четвертого рядка файл повинен лежати як &lt;tt&gt;/var/lib/squidGuard/baduser&lt;/tt&gt;.
І вміст файлу може бути, наприклад, таким:

 192.168.2.0-192.168.2.255
 172.16.12.0/255.255.255.0
 10.5.3.1/28

Можна напряму блокувати за базою з Тенет. Якщо ви знаєте таку базу і цілком їй довіряєте. Якось так:

 acl {
        default {
                pass !dnsbl:your.preferred.blacklist.domain.com all
                redirect http://localhost/block.html
        }
 }

Ви можете прописати стільки джерел скільки вам треба і досить точно побудувати групи доступу до інформації.

====''Бази для блокування''====

Всі бази з якими ви збираєтесь працювати треба прописати у файлі налаштувань '''SquidGuard'''. Непрописані бази -- теж саме, що і відсутні. Принцип досить простий:

 dest ads {
        domainlist      db/ads/domains
        urllist         db/ads/urls
        expressionlist  db/ads/expressions
 }

Принципово, тут нічого складного. &lt;tt&gt;dest&lt;/tt&gt; -- службове слово, що визначає тип налаштувань. Далі -- назва ресурсу і у дужках шлях до преліку доменів та універсальних визначників ресурсу (URL), доступом до яких ми збираємось керувати. Третій рядок визначає шлях до файлу з регулярними виразами. Користуватися ним треба вкрай обережно. Можна "зарізати" або, навпаки, дозволити зовсім не те що хотілося. :)
Шлях до файлів визначається відносно визначеної на початку файла змінної &lt;tt&gt;dbhome&lt;/tt&gt;. Баз можна визначити стільки скільки треба. Як вже було зазначено вище, декілька баз є в самому пакунку. У прикладі визначення однієї з таких баз.

====''Розподіл доступу''====
Ну і саме цікаве. Власне розподіл доступу.

Нижче правила "з коробки" майже без змін:

 acl {
        blocked {
                pass    none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        admin {
                pass    local-ok !ads any
                rewrite dmz
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        lan within workhours {
                pass    local-ok !local-block !ads !aggressive !anecdotes !audio-video !chat !drugs 
 !gambling !hacking mail !porn !proxy !redirector !sex !violence !warez !warez1 any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        } else {
                pass    local-ok !local-block !ads !chat any
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }

        default {
                pass     none
                redirect &lt;що_показати_замість_заблокованого&gt;
        }
 }

Можна обійтися значно простішим варіантом або створити більш "накручений". Як вам заманеться... Головне, що тут видно як можна розмежити доступ до певних ресурсів за умовою. В нашому випадку різні правила діють у робочий та неробочий час.

Тут також не визначено конкретний &lt;tt&gt;redirect&lt;/tt&gt;. Це зроблено щоб підкреслити, що він може бути різним. У пакунку це сценарій &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt; &lt;tt&gt;squidGuard-ru.cgi&lt;/tt&gt;. Але може бути і щось інше у залежності від того який ви ресурс блокуєте.

===Запуск===
Після створення файлу налаштувань є ще один важливий момент. У роботі використовуються бази у форматі '''BerkeleyDB'''. Бази ж поширюються у форматі звичайних текстових файлів. Ви можете нічого з цим не робити і залишити все як є. Проте, кожен раз коли треба буде перезапустити '''Squid''', бази будуть побудовані під час старту. Якщо баз багато і вони чималенькі... власне, '''Squid''' може і не запуститися... Кращим рішенням буде -- до першого запуску побудувати всі визначені бази:

{{cmd|squidGuard -C all}}

Наведена команда генерує всі бази, що згадуються у файлі налаштувань. Можна генерувати бази і адресно. Треба також пам'ятати про права доступу до баз. Вони дещо інші від прав на текстові файли.

 -rw-r--r--  1 root squid 243791 Dec 21 23:06 domains
 -rw-rw-r--  1 root squid 643072 Jan 14 13:42 domains.db
 -rw-r--r--  1 root squid     78 Jan 13 13:36 domains.diff
 -rw-r--r--  1 root squid 110842 Dec 21 23:33 urls
 -rw-rw-r--  1 root squid 307200 Jan 11 17:45 urls.db
 -rw-r--r--  1 root squid     58 Jan 11 17:45 urls.diff

У прикладі з'явилися файли ще одного типу. Це &lt;tt&gt;*.diff&lt;/tt&gt;. Вони дуже корисні коли ви користуєтесь "чужими" базами але бажаєте їх трохи підправити. Щось таки дозволити, а щось додатково заборонити. Кожен раз вносити зміни у отримані файли баз не надто зручно. А часом про це можна і зовсім забути. Файли з суфіксом &lt;tt&gt;.diff&lt;/tt&gt; дозволяють тримати доповнення до баз окремо від самих баз.

Формат дуже простий. Один запис на рядок зі знаком плюс або мінус. Плюсові записи поповнюють базу. Мінусові -- вилучають запис з бази. Якось так:

 +www.wchat.com.ua
 -chatenabled.mail.google.co.in
 -chatenabled.mail.google.com

Створивши такий файл, треба перестворити базу:

{{cmd|squidGuard -u BL/chat/urls}}

Прописувати ці файли у налаштуваннях програми не треба.

Далі можна провести тестування працездатності виконаних налаштувань як це описано у документації. Всі повідомлення про помилки будуть у журналі &lt;tt&gt;squidGuard.log&lt;/tt&gt; який ми розмістили за змінною &lt;tt&gt;logdir&lt;/tt&gt;. Поки там будуть скарги на неможливість чогось -- сам '''Squid''' працювати не буде. Запускати '''squidGuar''' окремо нема потреби. Він буде запускатися кожен раз коли '''Squid''' опрацьовує черговий запит, якщо, звичайно, ви визначили директиву його виклику у налаштуваннях '''Squid'''. Просто запустіть '''Squid''' з цими налаштуваннями коли вирішите, що все готово до роботи.

Надалі, кожен раз коли щось змінилося у налаштуваннях '''squidGuar''' треба перезапустити '''Squid'''. Також варто закачати та підключити більш повні бази з одного з рекомендованих сайтів. Просто закачуєте потрібні бази та кладете їх поряд з пакетними. Прописуєте у налаштуваннях '''squidGuar''', генеруєте .db файли і презапускаєте '''Squid'''. Ну і, звичайно ж, не забудьте додати їх у правила доступу...

==Підміна блокованих сторінок==
Принципово, ви можете і не підміняти блокований зміст. Все буде працювати і без цього. Але трохи не естетично... Для того щоб ваш преглядач html сторінок заповнив чимось місце відведено авторами сторінки під блокований зміст використовується директива типу

 redirect http://localhost/block.html

у правилах керування доступом. Тут може бути відсилання до статичного html файлу, якогось сценарію чи голосового повідомлення. Все залежить від вашого бажання та того, що ви блокуєте. У пакунку пренаправлення іде до сценарію &lt;tt&gt;cgi-bin&lt;/tt&gt;. Сам сценарій також запаковано разом з усім іншим. Його лише треба покласти до відповідного каталогу доступної вам діючої веб-служби.

У нашому '''Apache 2''' з коробки такі сценарії не виконюються. Буде треба дозволити виконання cgi через

{{cmd|a2enmod cgi}}

якщо команда {{cmd|httpd2 -V}} дає щось таке:

 Server MPM:     Prefork
 threaded:     no
 forked:     yes (variable process count)

або {{cmd|a2enmod cgid}} якщо

 Server MPM:     Worker
  threaded:     yes (fixed thread count)
  forked:     yes (variable process count)

Ну і звичайно ж описати каталог з скриптами у налаштуваннях потрібного вузла. Щось типу такого:

 &lt;Directory /var/www/html/cgi-bin&gt;
        AddHandler cgi-script .cgi
        Options ExecCGI
    &lt;/Directory&gt;

Чи встановлено все потрібне для виконання обраного сценарію можна перевірити якось так:

     perl -c squidGuard-ru.cgi
  squidGuard-ru.cgi syntax OK

У мене наче все гаразд. :)

=Посилання=

*[http://www.squidguard.org/Doc/ Документація від авторів програми] 
*[http://unix1.jinr.ru/~lavr/squidguard.html '''SquidGuard''' - для ВСЕХ]
*[http://www.compyuteri.ru/glava-25-squidguard-programmnoe-obespechenie-dlya-nastrojki-squid/ '''SquidGuard''' - программное обеспечение для настройки Squid]

Звичайно це не все. Ви легко знайдете додаткові відомості з цього питання за допомогою вподобаної пошукової служби.

----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>b76bd940e5d3b4f55f954bfe6ef77decf50c527f</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>Sysadmin</title>
  <ns>0</ns>
  <id>39</id>
  <revision>
    <id>209</id>
    <parentid>163</parentid>
    <timestamp>2010-01-19T15:25:00Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Служби */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="276" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
*[[BIND|BIND]]
===WWW===
* [[squidGuard|SquidGuard]]

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>907b96af6f16079dcd8a87e41893ce7a9903c44e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>212</id>
    <parentid>209</parentid>
    <timestamp>2010-01-19T16:14:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* WWW */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="773" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
*[[BIND|BIND]]
===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення цієї інформації є використання множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу.
 
* [[squidGuard|SquidGuard]]

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>76e5fc3410e989d9aa5c74ac97d0deb11ce59733</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>213</id>
    <parentid>212</parentid>
    <timestamp>2010-01-20T11:51:55Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* WWW */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1114" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
*[[BIND|BIND]]
===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення цієї інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу. Або взагалі формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>d95c13613fb4ce40675da768033d97efc78939fb</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>214</id>
    <parentid>213</parentid>
    <timestamp>2010-01-20T12:04:59Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* DNS */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2283" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення цієї інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу. Або взагалі формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>5e045cfd2142fc4b0198dd2385087406292cea39</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>226</id>
    <parentid>214</parentid>
    <timestamp>2010-02-10T15:29:59Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* DNS */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2677" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення цієї інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу. Або взагалі формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>72ec89d86c3f4c053cce6488ed9494b283dfab89</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>227</id>
    <parentid>226</parentid>
    <timestamp>2010-02-10T15:38:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* WWW */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3498" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>91f66fea6273f53b5d1cf9b1f9b67069521eba13</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>236</id>
    <parentid>227</parentid>
    <timestamp>2010-03-01T09:05:57Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Служби */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4662" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потокув даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні вірусні бази.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>7af3bd0d8338d909be8d5312b6f05e1ccea25bf6</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>BIND</title>
  <ns>0</ns>
  <id>58</id>
  <revision>
    <id>210</id>
    <timestamp>2010-01-19T15:38:27Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: ==Керування режимами роботи==  {{cmd|control bind-slave enable}}  {{cmd|control bind-debug enabled}}  [[Category:Адміністратор...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="170" xml:space="preserve">==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>baf52af224a166b1677caee742f0732eb4c64d1b</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>211</id>
    <parentid>210</parentid>
    <timestamp>2010-01-19T15:42:33Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Керування режимами роботи */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="206" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}
----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>bf21fbb0181d9d3fa19fc4d114c4580511f77d6b</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>215</id>
    <parentid>211</parentid>
    <timestamp>2010-01-20T14:00:57Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1482" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

Як пишуть у Тенетах, '''DNS''' є одним з фундаментальних блоків сучасної світової мережі. Це глобальна структурована та розподілена по вузлам база даних відповідності між ІР адресами та назвами вузлів. Вона також містить інформацію про маршрутизацію електронних листів та деяких інших служб. Саме завдяки ній нам зручно користуватися електронною поштою, світовою павутиною та ще багото чим.

'''BIND''' є одною з доступних реалізацій вузла цієї служби '''named''' та двох бібліотек роботи з базою -- '''liblwres''' та '''libbind''' . Встановивши та налаштувавши відповідним чином програму ви зможете інтегрувати свою мережу до світової та скористатися всіма перевагами сучасних інформаційних технологій.

==Встановлення==

==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}
----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>80ed707a0ae05706bfc550639163f78a4fb467e9</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>216</id>
    <parentid>215</parentid>
    <timestamp>2010-01-20T14:03:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Встановлення */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1523" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

Як пишуть у Тенетах, '''DNS''' є одним з фундаментальних блоків сучасної світової мережі. Це глобальна структурована та розподілена по вузлам база даних відповідності між ІР адресами та назвами вузлів. Вона також містить інформацію про маршрутизацію електронних листів та деяких інших служб. Саме завдяки ній нам зручно користуватися електронною поштою, світовою павутиною та ще багото чим.

'''BIND''' є одною з доступних реалізацій вузла цієї служби '''named''' та двох бібліотек роботи з базою -- '''liblwres''' та '''libbind''' . Встановивши та налаштувавши відповідним чином програму ви зможете інтегрувати свою мережу до світової та скористатися всіма перевагами сучасних інформаційних технологій.

==Встановлення==

{{cmd|apt-get install bind bind-utils}}

==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}
----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>7640f3d3cafb8b3c4a4cba5ca0000b448cea1fab</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>217</id>
    <parentid>216</parentid>
    <timestamp>2010-01-20T14:14:58Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Встановлення */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2058" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

Як пишуть у Тенетах, '''DNS''' є одним з фундаментальних блоків сучасної світової мережі. Це глобальна структурована та розподілена по вузлам база даних відповідності між ІР адресами та назвами вузлів. Вона також містить інформацію про маршрутизацію електронних листів та деяких інших служб. Саме завдяки ній нам зручно користуватися електронною поштою, світовою павутиною та ще багото чим.

'''BIND''' є одною з доступних реалізацій вузла цієї служби '''named''' та двох бібліотек роботи з базою -- '''liblwres''' та '''libbind''' . Встановивши та налаштувавши відповідним чином програму ви зможете інтегрувати свою мережу до світової та скористатися всіма перевагами сучасних інформаційних технологій.

==Встановлення==
Щоб встановити '''BIND 9''' на '''ALT Linux''' достатньо виконати команду:

{{cmd|apt-get install bind bind-utils}}

У альтівських комплектах '''BIND''' винесено у середовище з окремим коренем (chroot). Тому всі потрібні для роботи файли розташовано нижче &lt;tt&gt;/var/lib/bind&lt;/tt&gt;. Крім того, режимами роботи можна керувати за допомогою системного механізму '''control'''.

==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}
----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>3b974d9b06d12798466477e9b01cb78a421f3474</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>218</id>
    <parentid>217</parentid>
    <timestamp>2010-01-20T14:59:41Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Встановлення */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3593" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

Як пишуть у Тенетах, '''DNS''' є одним з фундаментальних блоків сучасної світової мережі. Це глобальна структурована та розподілена по вузлам база даних відповідності між ІР адресами та назвами вузлів. Вона також містить інформацію про маршрутизацію електронних листів та деяких інших служб. Саме завдяки ній нам зручно користуватися електронною поштою, світовою павутиною та ще багото чим.

'''BIND''' є одною з доступних реалізацій вузла цієї служби '''named''' та двох бібліотек роботи з базою -- '''liblwres''' та '''libbind''' . Встановивши та налаштувавши відповідним чином програму ви зможете інтегрувати свою мережу до світової та скористатися всіма перевагами сучасних інформаційних технологій.

==Встановлення==
Щоб встановити '''BIND 9''' на '''ALT Linux''' достатньо виконати команду:

{{cmd|apt-get install bind bind-utils}}

У альтівських комплектах '''BIND''' винесено у середовище з окремим коренем (chroot). Тому всі потрібні для роботи файли розташовано нижче &lt;tt&gt;/var/lib/bind&lt;/tt&gt;. Крім того, режимами роботи можна керувати за допомогою системного механізму '''control'''.

==Налаштування==

До файлів налаштувань можна дістатися нижче &lt;tt&gt;/var/lib/bind/etc/&lt;/tt&gt;. Всі доступні налаштування поділено на блоки, що розміщено по окремих файлах. Безпосередньо &lt;tt&gt;named.conf&lt;/tt&gt; краще не чіпати. "З коробки" одразу після встановлення ми отримуємо вузол системи '''DNS''' який не обслуговує жодної зони окрім &lt;tt&gt;localhost&lt;/tt&gt;. У цьому режимі ви можете скористатися ним для пришвидшення навігації мережею. Кожен ваш запит на розпізнаваня певної адреси буде зберігатися локально деякий час. Якщо ви за термін меньший ніж час зберігання знов звернетеся до того ж вузла, вам не доведеться чекати відповіді відповідального за зону доменних назв до якої входить потрібний вузел. Ваш локальний сервер надасть відповідну пару назва-ІР.
Щоб це працювало ваші запити повинні іти у глобальну мережу від адреси, що входить до так званої "білої" частини ІР-адрес.

==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}
----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>27838b5053d2fa1d6b3baca4949e5db11229ee33</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>219</id>
    <parentid>218</parentid>
    <timestamp>2010-01-20T15:14:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Встановлення */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3610" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

Як пишуть у Тенетах, '''DNS''' є одним з фундаментальних блоків сучасної світової мережі. Це глобальна структурована та розподілена по вузлам база даних відповідності між ІР адресами та назвами вузлів. Вона також містить інформацію про маршрутизацію електронних листів та деяких інших служб. Саме завдяки ній нам зручно користуватися електронною поштою, світовою павутиною та ще багото чим.

'''BIND''' є одною з доступних реалізацій вузла цієї служби '''named''' та двох бібліотек роботи з базою -- '''liblwres''' та '''libbind''' . Встановивши та налаштувавши відповідним чином програму ви зможете інтегрувати свою мережу до світової та скористатися всіма перевагами сучасних інформаційних технологій.

==Встановлення==
Щоб встановити '''BIND 9''' на '''ALT Linux''' достатньо виконати команду:

{{cmd|apt-get install bind bind-utils}}

У альтівських комплектах '''BIND''' винесено у середовище з окремим коренем (chroot). Тому всі потрібні для роботи файли розташовано нижче &lt;tt&gt;/var/lib/bind&lt;/tt&gt;. Крім того, частково режимами роботи можна керувати за допомогою системного механізму '''control'''.

==Налаштування==

До файлів налаштувань можна дістатися нижче &lt;tt&gt;/var/lib/bind/etc/&lt;/tt&gt;. Всі доступні налаштування поділено на блоки, що розміщено по окремих файлах. Безпосередньо &lt;tt&gt;named.conf&lt;/tt&gt; краще не чіпати. "З коробки" одразу після встановлення ми отримуємо вузол системи '''DNS''' який не обслуговує жодної зони окрім &lt;tt&gt;localhost&lt;/tt&gt;. У цьому режимі ви можете скористатися ним для пришвидшення навігації мережею. Кожен ваш запит на розпізнаваня певної адреси буде зберігатися локально деякий час. Якщо ви за термін меньший ніж час зберігання знов звернетеся до того ж вузла, вам не доведеться чекати відповіді відповідального за зону доменних назв до якої входить потрібний вузел. Ваш локальний сервер надасть відповідну пару назва-ІР.
Щоб це працювало ваші запити повинні іти у глобальну мережу від адреси, що входить до так званої "білої" частини ІР-адрес.

==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}
----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>903bcb1cd00ff2295335866b676d1ee49e35f85b</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>229</id>
    <parentid>219</parentid>
    <timestamp>2010-02-11T15:51:49Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Налаштування */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4250" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

Як пишуть у Тенетах, '''DNS''' є одним з фундаментальних блоків сучасної світової мережі. Це глобальна структурована та розподілена по вузлам база даних відповідності між ІР адресами та назвами вузлів. Вона також містить інформацію про маршрутизацію електронних листів та деяких інших служб. Саме завдяки ній нам зручно користуватися електронною поштою, світовою павутиною та ще багото чим.

'''BIND''' є одною з доступних реалізацій вузла цієї служби '''named''' та двох бібліотек роботи з базою -- '''liblwres''' та '''libbind''' . Встановивши та налаштувавши відповідним чином програму ви зможете інтегрувати свою мережу до світової та скористатися всіма перевагами сучасних інформаційних технологій.

==Встановлення==
Щоб встановити '''BIND 9''' на '''ALT Linux''' достатньо виконати команду:

{{cmd|apt-get install bind bind-utils}}

У альтівських комплектах '''BIND''' винесено у середовище з окремим коренем (chroot). Тому всі потрібні для роботи файли розташовано нижче &lt;tt&gt;/var/lib/bind&lt;/tt&gt;. Крім того, частково режимами роботи можна керувати за допомогою системного механізму '''control'''.

==Налаштування==

До файлів налаштувань можна дістатися нижче &lt;tt&gt;/var/lib/bind/etc/&lt;/tt&gt;. Всі доступні налаштування поділено на блоки, що розміщено по окремих файлах. Безпосередньо &lt;tt&gt;named.conf&lt;/tt&gt; краще не чіпати. "З коробки" одразу після встановлення ми отримуємо вузол системи '''DNS''' який не обслуговує жодної зони окрім &lt;tt&gt;localhost&lt;/tt&gt;. У цьому режимі ви можете скористатися ним для пришвидшення навігації мережею. Кожен ваш запит на розпізнаваня певної адреси буде зберігатися локально деякий час. Якщо ви за термін меньший ніж час зберігання вже визначеного вузла знов звернетеся до того ж вузла, вам не доведеться чекати відповіді відповідального за цю зону доменних назв до якої входить потрібний вузел. Ваш локальний bind надасть відповідну пару назва-ІР.
Щоб все це працювало ваші запити повинні іти у глобальну мережу від адреси, що входить до так званої "білої" частини ІР-адрес. Зазвичай, такі адреси окремим робочим станціям не виділяють. Але за додоткову сплату постачальники послуг доступу до глобальної мережи надають послугу виділення "білої" адреси кожному бажаючому. Як правило, якщо у вас професійний постачальник послуг доступу, потреби у запуску місцевого '''DNS''' для себе коханого нема ніякої.

==Керування режимами роботи==

{{cmd|control bind-slave enable}}

{{cmd|control bind-debug enabled}}
----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>0504a8129b29b845033e4dd3f1cf8e4fd4b63fec</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>UkTeam</title>
  <ns>0</ns>
  <id>6</id>
  <revision>
    <id>220</id>
    <parentid>182</parentid>
    <timestamp>2010-01-24T19:03:57Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>/* Команда/UA */ +abulava</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2209" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо неактивним учасникам):

* ''[http://alt.linux.kiev.ua/packager/abulava/ Андрій Булава]'' (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/akhavr/ Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dek/ Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/drool/ Геннадій Моцьо] (Берислав)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/dubrsl/ В’ячеслав Дубровський] (Київ)
* ''[http://alt.linux.kiev.ua/packager/eostapets/ Євген Остапець]'' (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/force/ Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/gns/ Микола Гречух]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/hiddenman/ Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* ''[http://alt.linux.kiev.ua/packager/hlodin/ Сергій Глодін]'' (Луцьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/icesik/ Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/led/ Led] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/lnkvisitor/ Дмитро Кулик] (Чаплинка)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/mike/ Михайло Шигорін] (Київ)
* ''[http://alt.linux.kiev.ua/packager/mrkooll/ Максим Тюрин]'' (Рівне)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/pilot/ Деніс Овсієнко]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/p_solntsev/ Павло Солнцев] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/robin/ Сергій Полковников] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/sr/ Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/tosick/ Станіслав Ядикін]
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/uka/ Юрій Каширін] (Київ)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/vg/ Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://alt.linux.kiev.ua/packager/viy/ Ігор Власенко] (Київ)

[http://alt.linux.kiev.ua/people/ Повний список]</text>
    <sha1>0442360eeb8c9f533e0067b8700d6f65a24c0529</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>221</id>
    <parentid>220</parentid>
    <timestamp>2010-01-24T19:05:56Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>/* Команда/UA */ s,alt.linux.kiev.ua,sisyphus.ru,g</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2192" xml:space="preserve">== Команда/UA ==

Наразі український осередок команди ALT складають (також дякуємо неактивним учасникам):

* ''[http://sisyphus.ru/packager/abulava/srpms Андрій Булава]'' (Донецьк)
* [http://sisyphus.ru/packager/akhavr/srpms Андрій Хаврюченко] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/packager/dek/srpms Деніс Кузнєцов] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/drool/srpms Геннадій Моцьо] (Берислав)
* [http://sisyphus.ru/packager/dubrsl/srpms В???ячеслав Дубровський] (Київ)
* ''[http://sisyphus.ru/packager/eostapets/srpms Євген Остапець]'' (Київ)
* [http://sisyphus.ru/packager/force/srpms Віктор Форсюк] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/packager/gns/srpms Микола Гречух]
* [http://sisyphus.ru/packager/hiddenman/srpms Андрій Корнілов] (Дніпропетровськ)
* ''[http://sisyphus.ru/packager/hlodin/srpms Сергій Глодін]'' (Луцьк)
* [http://sisyphus.ru/packager/icesik/srpms Ігор Зубков] (Донецьк)
* [http://sisyphus.ru/packager/led/srpms Led] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/ru/packager/lnkvisitor/srpms Дмитро Кулик] (Чаплинка)
* [http://sisyphus.ru/packager/mike/srpms Михайло Шигорін] (Київ)
* ''[http://sisyphus.ru/packager/mrkooll/srpms Максим Тюрин]'' (Рівне)
* [http://sisyphus.ru/packager/pilot/srpms Деніс Овсієнко]
* [http://sisyphus.ru/packager/p_solntsev/srpms Павло Солнцев] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/packager/robin/srpms Сергій Полковников] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/packager/sr/srpms Сергій Рябчун] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/packager/tosick/srpms Станіслав Ядикін]
* [http://sisyphus.ru/packager/uka/srpms Юрій Каширін] (Київ)
* [http://sisyphus.ru/packager/vg/srpms Вадим Городицький] (Одеса)
* [http://sisyphus.ru/packager/viy/srpms Ігор Власенко] (Київ)

[http://sisyphus.ru/people/ Повний список]</text>
    <sha1>1c72474b84cddb96d3116a072869bf2ea65cda6a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>Apache</title>
  <ns>0</ns>
  <id>59</id>
  <revision>
    <id>228</id>
    <timestamp>2010-02-11T11:43:28Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: 1. apache{,2}-base -- зависимости webserver-* не требуют.  2. apache{,2} -- требуют любые webserver-*.  3. apache{,2}-full -- тр...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="334" xml:space="preserve">1. apache{,2}-base -- зависимости webserver-* не требуют.

2. apache{,2} -- требуют любые webserver-*.

3. apache{,2}-full -- требуют свои webserver-*.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>f9350eb89aed3eff329bb23363ccf885c0556030</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>Користувачу</title>
  <ns>0</ns>
  <id>31</id>
  <revision>
    <id>230</id>
    <parentid>158</parentid>
    <timestamp>2010-02-19T15:53:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="904" xml:space="preserve">{|
|
[[Файл:Gnome-media-optical.svg]]'''[[Випуски|Продукти]]'''
* [[Downloads|Де викачати]]

'''Актуальні версії'''
* [[Випуски/40|ALT Linux 4.0]] Desktop, Lite, Server, Office Server, Terminal
* [[Випуски/41|ALT Linux 4.1]] Desktop, Children, School Server
* [[Випуски/50|"Пятая платформа"]]: [[Альт Линукс 5.0 Ковчег|"Ковчег"]] та [[Альт Линукс 5.0 Школьный|"Школьный"]]

'''Исторична довідка'''
* [[Випуски/History|Історія випуску комплектів]]

'''Випуски спільноти'''
* [[Community|Неофіційні збірки]]

|
[[Файл:Manual.png]]'''Документація'''
|}

'''Інше'''
* [[CLs|Сумісність]]

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>77affbb9dd8d2f3ad8e7046f6ea17bccb4de4f86</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>CLs</title>
  <ns>0</ns>
  <id>60</id>
  <revision>
    <id>231</id>
    <timestamp>2010-02-19T15:53:58Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: * [[HCL|HCL]]  [[Категорія:ALT Linux|*]] [[Категорія:Користувачу|*]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="97" xml:space="preserve">* [[HCL|HCL]]

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>1de8f0d14ee87fe904e5ee97823420a44fc9eb70</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>232</id>
    <parentid>231</parentid>
    <timestamp>2010-02-19T15:55:53Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="153" xml:space="preserve">* [[HCL|HCL]] -- підтримка апаратних засобів

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>863719daccef71b487f8be1a6bf7fc1226e001b4</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>HCL</title>
  <ns>0</ns>
  <id>61</id>
  <revision>
    <id>233</id>
    <timestamp>2010-02-19T16:01:23Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: *Веб камери ** [[A4Tech|A4Tech]]  [[Категорія:ALT Linux|*]] [[Категорія:Користувачу|*]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="125" xml:space="preserve">*Веб камери
** [[A4Tech|A4Tech]]

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>3a6934598620870ffe7449c53ab8dbce202ddfc1</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>A4Tech</title>
  <ns>0</ns>
  <id>62</id>
  <revision>
    <id>234</id>
    <timestamp>2010-02-19T16:03:34Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: * [[PK-730MJ|A4Tech PK-730MJ]]  [[Категорія:ALT Linux|*]] [[Категорія:Користувачу|*]]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="114" xml:space="preserve">* [[PK-730MJ|A4Tech PK-730MJ]]

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>ca39ce4c3d8184fc65638d6837e1f02ee874bf12</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>PK-730MJ</title>
  <ns>0</ns>
  <id>63</id>
  <revision>
    <id>235</id>
    <timestamp>2010-02-19T16:12:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: = A4Tech PK-730MJ= Веб камера на гнучкій ножці. Має присоску в нижній частині. Щоб присоска працюв...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1504" xml:space="preserve">= A4Tech PK-730MJ=
Веб камера на гнучкій ножці. Має присоску в нижній частині. Щоб присоска працювала треба мати дзеркальну поверхню. На текстурованих поверхнях вона не працює. Навколо об'єктива дванадцять світлодіодів. Кнопка на камері дозволяє відключати половину з них. Колесо регулює інтенсивність випромінювання. Ще є кнопка на головці з камерою щоб робити швидке фото. Як задіяти її під '''ALT Linux''' не знаю.

Сама камера з автофокусом. Зображення дає досить гарне. Заявлена роздільна здатність у 5 Mpix є програмним максимумом. (Про це чесно написано на упаковці.)

Підключається на всіх 5.Х без проблем. Теба лише встановити модуль v4l від вашого поточного ядра, внести себе та інших кому потрібна камера у групу &lt;tt&gt;camera&lt;/tt&gt; і встановити потрібні програми.

Далі можна просто користуватися.  :)

[[Категорія:ALT Linux|*]]
[[Категорія:Користувачу|*]]</text>
    <sha1>d01bd5436107dc723af3ed1b66ef71ca45a4ed11</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>ClamAV</title>
  <ns>0</ns>
  <id>64</id>
  <revision>
    <id>237</id>
    <timestamp>2010-03-01T09:35:15Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: '''Clam AntiVirus''' -- антивірусний реманент для Unix. Головним призначенням ПЗ є спільна робота з п...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2193" xml:space="preserve">'''Clam AntiVirus''' -- антивірусний реманент для Unix. Головним призначенням ПЗ є спільна робота з поштовими службами. Включає гнучкий та потужний багато потоковий демон, сканер командного рядка та модуль автоматичного поновлення.

Для встановлення всьго потрібного щоб розпочати його роботу достатньо команди
{{cmd|apt-get install clamav}}

Після її завершення ви отримаєте в системі три нових встановлених пакунки, щось на зразок такого:
     
    rpm -qa|grep clamav
 clamav-0.95.3-alt0.M40.1
 clamav-freshclam-0.95.3-alt0.M40.1
 libclamav-0.95.3-alt0.M40.1

Зараз треба закачати свіжі вірусні бази. Зазвичай достатньо:

{{cmd|freshclam}}

 Current working dir is /var/lib/clamav
 Max retries == 3
 ClamAV update process started at Sat Feb 27 14:34:38 2010
 Using IPv6 aware code
 Querying current.cvd.clamav.net
 TTL: 745
 Software version from DNS: 0.95.3
 Retrieving http://database.clamav.net/main.cvd
 Trying to download http://database.clamav.net/main.cvd (IP: 195.70.36.141)
 Downloading main.cvd [100%]
 main.cvd updated (version: 52, sigs: 704727, f-level: 44, builder: sven)
 Retrieving http://database.clamav.net/daily.cvd
 Trying to download http://database.clamav.net/daily.cvd (IP: 195.70.36.141)
 Downloading daily.cvd [100%]
 daily.cvd updated (version: 10463, sigs: 17431, f-level: 44, builder: guitar)
 Database updated (722158 signatures) from database.clamav.net (IP: 195.70.36.141)
 WARNING: Clamd was NOT notified: Can't connect to clamd through /var/lib/clamav/clamd.socket

Ну і можемо запускати демона {{cmd| service clamd start}} або сканувати окремі каталоги. Поєднання антивіруса з конкретним ПЗ є специфічним для кожного випадку.

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>55c99fa1849f218b258f02b7096f2be6a7eb98b3</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>238</id>
    <parentid>237</parentid>
    <timestamp>2010-03-01T09:57:04Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2232" xml:space="preserve">[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

'''Clam AntiVirus''' -- антивірусний реманент для Unix. Головним призначенням ПЗ є спільна робота з поштовими службами. Включає гнучкий та потужний багато потоковий демон, сканер командного рядка та модуль автоматичного поновлення.

Для встановлення всьго потрібного щоб розпочати його роботу достатньо команди
{{cmd|apt-get install clamav}}

Після її завершення ви отримаєте в системі три нових встановлених пакунки, щось на зразок такого:
     
    rpm -qa|grep clamav
 clamav-0.95.3-alt0.M40.1
 clamav-freshclam-0.95.3-alt0.M40.1
 libclamav-0.95.3-alt0.M40.1

Зараз треба закачати свіжі вірусні бази. Зазвичай достатньо:

{{cmd|freshclam}}

 Current working dir is /var/lib/clamav
 Max retries == 3
 ClamAV update process started at Sat Feb 27 14:34:38 2010
 Using IPv6 aware code
 Querying current.cvd.clamav.net
 TTL: 745
 Software version from DNS: 0.95.3
 Retrieving http://database.clamav.net/main.cvd
 Trying to download http://database.clamav.net/main.cvd (IP: 195.70.36.141)
 Downloading main.cvd [100%]
 main.cvd updated (version: 52, sigs: 704727, f-level: 44, builder: sven)
 Retrieving http://database.clamav.net/daily.cvd
 Trying to download http://database.clamav.net/daily.cvd (IP: 195.70.36.141)
 Downloading daily.cvd [100%]
 daily.cvd updated (version: 10463, sigs: 17431, f-level: 44, builder: guitar)
 Database updated (722158 signatures) from database.clamav.net (IP: 195.70.36.141)
 WARNING: Clamd was NOT notified: Can't connect to clamd through /var/lib/clamav/clamd.socket

Ну і можемо запускати демона {{cmd| service clamd start}} або сканувати окремі каталоги. Поєднання антивіруса з конкретним ПЗ є специфічним для кожного випадку.

----
[[Sysadmin|&lt;&lt;]]

[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>dcb6a16e32b51397648a810ec8c05920ff690a94</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100118163413|201">
  <title>Hasher</title>
  <ns>0</ns>
  <id>65</id>
  <revision>
    <id>240</id>
    <timestamp>2010-03-05T10:44:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: '''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від с...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1060" xml:space="preserve">'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>3cd2728a38ad75fb62f81d80a0000e7f58f1c354</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>241</id>
    <parentid>240</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:13:42Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="2839" xml:space="preserve">'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>33d869b573bc11cc87dfd61350bc0155b038f526</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>242</id>
    <parentid>241</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:22:57Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="3659" xml:space="preserve">'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher


----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>68d09142315e26fd204e37fe6b72e2b0b75291ec</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>243</id>
    <parentid>242</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:28:27Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Встановлення та налаштування hasher */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4030" xml:space="preserve">'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>4477ab858592af46919a70c8dba9321098fe091e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>244</id>
    <parentid>243</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:30:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4064" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>565ca26265aa07d6a40d00bfed70780b1a70dd93</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>245</id>
    <parentid>244</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:34:14Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Збирання */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4278" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


{{Category navigation|title=hasher|category=hasher|sortkey={{SUBPAGENAME}}}}

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>f010cca0384df978b134b494cdea3014d42b9b1e</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>246</id>
    <parentid>245</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:36:33Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Дальнейшая информация */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4753" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


{{Category navigation|title=hasher|category=hasher|sortkey={{SUBPAGENAME}}}}

=== Публікації ===

* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2004.html hasher: технологии безопасной сборки дистрибутива] (Протва 2004, Дмитрий Левин)
* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2005.html hasher: технология виртуализации для безопасного выполнения приложений] (Протва 2005, Дмитрий Левин)

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>e82ee3872e7bc1774dcf5cb43f4eb67609900de7</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>247</id>
    <parentid>246</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:37:42Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Публікації */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4795" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


{{Category navigation|title=hasher|category=hasher|sortkey={{SUBPAGENAME}}}}

=== Публікації ===

* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2004.html hasher: технологии безопасной сборки дистрибутива] (Протва 2004, Дмитрий Левин)
* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2005.html hasher: технология виртуализации для безопасного выполнения приложений] (Протва 2005, Дмитрий Левин)

== Лицензия ==

GPLv2 or later.


----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>198d68e3d3460c5e9695719685e0a0e0aa564984</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>248</id>
    <parentid>247</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:39:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Лицензия */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4980" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


{{Category navigation|title=hasher|category=hasher|sortkey={{SUBPAGENAME}}}}

=== Публікації ===

* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2004.html hasher: технологии безопасной сборки дистрибутива] (Протва 2004, Дмитрий Левин)
* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2005.html hasher: технология виртуализации для безопасного выполнения приложений] (Протва 2005, Дмитрий Левин)

== Ліцензія ==

GPLv2 or later.

== Текст програми ==

* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher.git hasher.git]
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher-priv.git hasher-priv.git]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>900315631b0ff22e7d3f0887d1bbcb221c4069d9</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>249</id>
    <parentid>248</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:39:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Дальнейшая информация */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4902" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


=== Публікації ===

* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2004.html hasher: технологии безопасной сборки дистрибутива] (Протва 2004, Дмитрий Левин)
* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2005.html hasher: технология виртуализации для безопасного выполнения приложений] (Протва 2005, Дмитрий Левин)

== Ліцензія ==

GPLv2 or later.

== Текст програми ==

* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher.git hasher.git]
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher-priv.git hasher-priv.git]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>9f7fd22568a798dfc8a054699f9f3d8c2b1330ce</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>250</id>
    <parentid>249</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:39:58Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Ліцензія */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4904" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


=== Публікації ===

* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2004.html hasher: технологии безопасной сборки дистрибутива] (Протва 2004, Дмитрий Левин)
* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2005.html hasher: технология виртуализации для безопасного выполнения приложений] (Протва 2005, Дмитрий Левин)

=== Ліцензія ===

GPLv2 or later.

== Текст програми ==

* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher.git hasher.git]
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher-priv.git hasher-priv.git]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>a4b9eaaf664f1ba858d0d3e1ac7468217d4825c3</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Hasher</title>
  <ns>0</ns>
  <id>65</id>
  <revision>
    <id>251</id>
    <parentid>250</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:40:14Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Текст програми */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4906" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


=== Публікації ===

* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2004.html hasher: технологии безопасной сборки дистрибутива] (Протва 2004, Дмитрий Левин)
* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2005.html hasher: технология виртуализации для безопасного выполнения приложений] (Протва 2005, Дмитрий Левин)

=== Ліцензія ===

GPLv2 or later.

=== Текст програми ===

* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher.git hasher.git]
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher-priv.git hasher-priv.git]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>b2a82566df4f3792231094bac4be2655c4b83a30</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>252</id>
    <parentid>251</parentid>
    <timestamp>2010-03-05T11:41:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Публікації */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4906" xml:space="preserve">[[Sisyphus|&lt;&lt;]]

'''hasher''' -- інструмент ''безпечного'' збирання пакунків з результатом, що ''не залежить'' від стану системи у якій виконано збирання.

&lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; схожий на більш ранні [http://old.linux.kiev.ua/~mike/docs/livecd/sandman_mini-howto.html sandman] з ApplianceWare/ALT Linux або [http://packages.debian.org/sid/sbuild sbuild]/[http://www.netfort.gr.jp/~dancer/software/pbuilder-doc/pbuilder-doc.html pbuilder] з [[ruwp:Debian|Debian]] та більш пізній [http://fedoraproject.org/wiki/Projects/Mock mock] з [[ruwp:Fedora|Fedora]], і на відміну від них спроектований так, щоб виключити вплив пакунку, що збирається, на систему у якій іде збирання та взаємний вплив пакунків, що збираються.

Сам інструмент розроблено Дмітрієм Лєвіним з ALT Linux Team для створення &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; у "чистому" оточенні (базова система збирання + розгорнуті залежності потрібні для збирання поточного пакунку). Пакунки підвантажуються із заданого у налаштуваннях сховища ("з коробки" налаштовано використання джерел з &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list&lt;/tt&gt; та &lt;tt&gt;/etc/apt/sources.list.d/*&lt;/tt&gt; системи на якій виконується збирання). Це дозволяє отримати ідентичний результат при умові використання ідентичних джерел.

Корисним є також використання під час збирання мінімальної множини додаткових пакунків. У ізольоване оточення встановлюється лише те, що зазначене під тегом &lt;tt&gt;BuildRequires&lt;/tt&gt; у спек файлі. Якщо щось було забуто -- це можна буде виявити по результатах спроби збирання.

Використання прав суперкористувача (root) зведено до мінімуму. Створення оточення та більшість дій виконується з правами звичайного користувача (з використанням &lt;tt&gt;fakeroot&lt;/tt&gt;).  У комплекті з [[ruwp:Gear|Gear]] використовується для збирання напряму з [[ruwp:Git|Git]].

=Мінімум щоб розпочати=
== Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; ==

Від суперкористувача зробіть:
* Встановіть &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # apt-get install hasher
* Додайте логін під яким ви працюєте в системі у &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 # hasher-useradd &lt;USER&gt;
Більше ніяких дій від root виконувати не треба.
* Перезайдіть в систему звичайним користувачем якім ви збиреєтесь працювати з &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt; (&lt;tt&gt;hasher-useradd&lt;/tt&gt; змінює список груп до яких входить користувач).
* Створіть робочий каталог для &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;:
 $ mkdir ~/hasher

==Збирання==
У найпростішому випадку коли вже існує &lt;tt&gt;src.rpm&lt;/tt&gt; достатньо:
 $ hsh ~/hasher path/to/foobar-0.0-alt0.src.rpm
* Результат збирання доступний у &lt;tt&gt;~/hasher/repo&lt;/tt&gt;.
* Для спостерігання за процесом використовуйте ключ &lt;tt&gt;-v&lt;/tt&gt;.

== Дальнейшая информация ==

* [[hasher FAQ]]
* [[Посібник по hasher]]
* [[Довідник з hasher]]


=== Публікації ===

* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2004.html hasher: технологии безопасной сборки дистрибутива] (Протва 2004, Дмітрій Левін)
* [http://ftp.altlinux.org/pub/people/ldv/hasher/thesis-2005.html hasher: технология виртуализации для безопасного выполнения приложений] (Протва 2005, Дмітрій Левін)

=== Ліцензія ===

GPLv2 or later.

=== Текст програми ===

* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher.git hasher.git]
* [http://git.altlinux.org/people/ldv/packages/hasher-priv.git hasher-priv.git]

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Sisyphus|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>0090633a331502fd8e88027ef832a4bba5308f3d</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Hasher FAQ</title>
  <ns>0</ns>
  <id>66</id>
  <revision>
    <id>253</id>
    <timestamp>2010-03-11T12:59:31Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: [[Hasher|&lt;&lt;]] == Q1 ==  Q: Під час запуску &lt;tt&gt;hsh&lt;/tt&gt; я отримую помилку  hsh-mkchroot: cannot access getugid1 helper.  A: [[Hasher|Д...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="323" xml:space="preserve">[[Hasher|&lt;&lt;]]
== Q1 ==

Q: Під час запуску &lt;tt&gt;hsh&lt;/tt&gt; я отримую помилку
 hsh-mkchroot: cannot access getugid1 helper.

A: [[Hasher|Добавьте себя в hasher]].

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Hasher|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>ea5253d6d3af7b4954272e85b8c3b6010d18584b</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>254</id>
    <parentid>253</parentid>
    <timestamp>2010-03-11T13:01:46Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Q1 */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="392" xml:space="preserve">[[Hasher|&lt;&lt;]]
== Q1 ==

Q: Під час запуску &lt;tt&gt;hsh&lt;/tt&gt; я отримую помилку
 hsh-mkchroot: cannot access getugid1 helper.

A: [[Hasher#Встановлення та налаштування &lt;tt&gt;hasher&lt;/tt&gt;|Додайте себе в hasher]].

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Hasher|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>e2ccb3e0e3afcd2130cf19044c4191c8c63c6619</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>255</id>
    <parentid>254</parentid>
    <timestamp>2010-03-11T13:04:52Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Q1 */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="321" xml:space="preserve">[[Hasher|&lt;&lt;]]
== Q1 ==

Q: Під час запуску &lt;tt&gt;hsh&lt;/tt&gt; я отримую помилку
 hsh-mkchroot: cannot access getugid1 helper.

A: [[Hasher|Додайте себе в hasher]].

----
[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Адміністраторові]]

[[Hasher|&lt;&lt;]]</text>
    <sha1>651f680808eeba23c4f89fa09dfbae0f0ca43fee</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Sysadmin</title>
  <ns>0</ns>
  <id>39</id>
  <revision>
    <id>256</id>
    <parentid>236</parentid>
    <timestamp>2010-07-23T14:57:30Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Антивірусний захист */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4694" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>1e5f68432bf20ca79e6445aadf36acb992d55a22</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>257</id>
    <parentid>256</parentid>
    <timestamp>2010-07-23T14:58:31Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Системному адміністраторові */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="4733" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>9829f02a7bac415b5e7192744ec12e65651c27c0</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>259</id>
    <parentid>257</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:16:55Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Система */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11096" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
====Віртуалізація====
 *Команды для управления QEMU-KVM* 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}


== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>69989492417521eb83bec43d65dfc68e6bc4ee1d</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>260</id>
    <parentid>259</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:20:57Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Ядро */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11100" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}


== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>51fa02cbd735d104a4246aff1aad62017d799b46</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>261</id>
    <parentid>260</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:21:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Расположение основных конфигов */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11104" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

==== Расположение основных конфигов ====
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}


== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>0c0a47abedae078082fc391b4ec6544de6568290</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>262</id>
    <parentid>261</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:22:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Созданеи ВПС */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11108" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

==== Расположение основных конфигов ====
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

==== Созданеи ВПС ====
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}


== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>88493ce6cb49e578d2e691fb3978d96bec8a1faf</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>263</id>
    <parentid>262</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:23:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Созданеи ВПС */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11116" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

==== Расположение основных конфигов ====
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

==== Созданеи ВПС ====
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

===== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio =====
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

===== Создание ВПС без virtio =====
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}


== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>d5195891afbc614866e5bbcba38ac42d648e2a8a</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>264</id>
    <parentid>263</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:24:23Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Удаление ВПС */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11119" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

==== Расположение основных конфигов ====
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

==== Созданеи ВПС ====
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

===== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio =====
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

===== Создание ВПС без virtio =====
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

==== Удаление ВПС ====

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>762f162e385b0d1c5343c1f8c4bada3bfb0afc33</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>265</id>
    <parentid>264</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:24:55Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="11123" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

==== Расположение основных конфигов ====
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

==== Созданеи ВПС ====
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

===== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio =====
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

===== Создание ВПС без virtio =====
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

==== Удаление ВПС ====

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

==== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ====

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug
===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>bbae0fc93dc0789870ed35a4c9a0a55b64d6475f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>266</id>
    <parentid>265</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:36:01Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Ядро */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="12255" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
У комплектах від ALT Linux Team існує декілька варіантів ядра системи. Кожен варіант має свою назву та збирається за модульним принципом. Відповідні модулі мають у своїх назвах характерні суфікси. Кожна система потребує лише певних модулів. Під час початкового встановлення комплекту встановлюється ядро разом з усіма модулями. Далі ви можете добре зекономити час та місце на диску встановлюючи лише потрібне на вашому залізі.

Одним з таких модулів ви можете додати підтримку віртуалізації на рівні ядра за допомогою '''kvm'''. Для цього вам знадобиться модуль у назві якого є частка &lt;tt&gt;kernel-modules-kvm&lt;/tt&gt; і далі варант вашого ядра.

====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

==== Расположение основных конфигов ====
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

==== Созданеи ВПС ====
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

===== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio =====
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

===== Создание ВПС без virtio =====
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

==== Удаление ВПС ====

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

==== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ====

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>ffd94019f0e1ffa23db2065b996591759a656141</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>267</id>
    <parentid>266</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:40:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Ядро */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="12259" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
У комплектах від ALT Linux Team існує декілька варіантів ядра системи. Кожен варіант має свою назву та збирається за модульним принципом. Відповідні модулі мають у своїх назвах характерні суфікси. Кожна система потребує лише певних модулів. Під час початкового встановлення комплекту встановлюється ядро разом з усіма модулями. Далі ви можете добре зекономити час та місце на диску встановлюючи лише потрібне на вашому залізі.

Одним з таких модулів ви можете додати підтримку [[віртуалізації]] на рівні ядра за допомогою '''kvm'''. Для цього вам знадобиться модуль у назві якого є частка &lt;tt&gt;kernel-modules-kvm&lt;/tt&gt; і далі варант вашого ядра.

====Віртуалізація====
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

==== Расположение основных конфигов ====
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

==== Созданеи ВПС ====
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

===== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio =====
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

===== Создание ВПС без virtio =====
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

==== Удаление ВПС ====

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

==== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ====

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>ac852500ef78d2418f7859f3d68e268129911ec5</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>268</id>
    <parentid>267</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T14:40:52Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Ядро */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="5884" xml:space="preserve">=Системному адміністраторові=

==Система==

===Ядро===
У комплектах від ALT Linux Team існує декілька варіантів ядра системи. Кожен варіант має свою назву та збирається за модульним принципом. Відповідні модулі мають у своїх назвах характерні суфікси. Кожна система потребує лише певних модулів. Під час початкового встановлення комплекту встановлюється ядро разом з усіма модулями. Далі ви можете добре зекономити час та місце на диску встановлюючи лише потрібне на вашому залізі.

Одним з таких модулів ви можете додати підтримку [[віртуалізації]] на рівні ядра за допомогою '''kvm'''. Для цього вам знадобиться модуль у назві якого є частка &lt;tt&gt;kernel-modules-kvm&lt;/tt&gt; і далі варант вашого ядра.

===Мережа===

==Служби==
===DNS===
Окремі вузли світової мережі "спілкуються" між собою за допомогою числових ідентифікаторів. Кожен з таких ідентифікаторів унікальний і це дозволяє точно пересилати інформаційні пакети за призначенням. Людині складно і незручно пам'ятати велику кількість схожих багатозначних чисел. Тому було введено більш зрозумілі ідентифікатори з використанням звичайних слів та скорочень, що їх легко запам'ятовувати. Зроблено це було за рахунок створення служби, що автоматично транслює зрозумілі для людини назви у числові ідентифікатори та дозволяє виконати зворотню процедуру. Служба отримала назву "Система доменних назв" (Domain Name System '''DNS''')

Саме перетворення відбувається програмним способом на певних вузлах мережи. Програми, що виконують цю роботу отримали назву '''DNS server'''. Таких програм існує більше ніж одна. Декілька з них доступні і в межах '''ALT Linux'''/

*[[BIND|BIND]]

===WWW===
На сьогодні, одною з основних служб світової мережі є служба наданяя доступу до інформації, що зберігається у форматі '''HTML'''. Особливістю представлення такої інформації є використання у межах одного тексту множини посилань на інші джерела, що можуть фізично знаходитися у різних місцях світу, або, взагалі, формування одного документу з кусків, що розкидані по мережі. Такий підхід отримав назву "світової павутини" або ''world wide web'' ('''WWW''') у оригіналі.

Програми що виконують остаточне формування тексту перед тим як "віддати" його користувачу для перегляду отримали назву '''Web server'''. У '''ALT Linux''' є декілька відповідних програм.
* [[Apache|Apache]]

Часом між програмою у мережі, що формує сторінки, та програмою, що показує сторінку користувачу, вигідно розташувати посередника, що узагальнює усю передану інформацію та дозволяє керувати доступом до неї за потрібними правилами. Одною з таких програм є '''Squid'''.

* [[Squid|Squid]] 
** [[squidGuard|SquidGuard]]


===Антивірусний захист===
На сьогодні вірусів для власне '''Linux''' відомо менше десятка. Акуратно налаштована система майже не залишає вірусу шансів на поширення. Проте, загальна кількість відомих на сьогодні зразків деструктивного коду для різного ПО давно перевалило за тисячі. З метою запобігання епідеміям "цифрових інфекцій" розроблено багато антивірусних програм. Серед них є і "відкриті".

* [[ClamAV|ClamAV]] -- програмний комплект з відкритими текстами антивірусної спрямованості. До нього входить демон, що може виконувати перевірку потоків даних у реальному часі та окремий сканер для разових перевірок. Проект веде власні бази сигнатур відомих вірусів.

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Розробнику]]
[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністраторові]]</text>
    <sha1>35eb6d3c5e4d845badc0ba4c1fc99d88a0e30ae8</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Шаблон:Extension DPL</title>
  <ns>10</ns>
  <id>67</id>
  <revision>
    <id>258</id>
    <timestamp>2011-08-04T15:15:17Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>66.249.66.246</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Шаблон:Extension DPL</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="252" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;This page was automatically created. It serves as an anchor page for all '''[[Special:WhatLinksHere/Template:Extension_DPL|invocations]]''' of [http://mediawiki.org/wiki/Extension:DynamicPageList Extension:DynamicPageList (DPL)].&lt;/noinclude&gt;</text>
    <sha1>e9d9e47b855388c75d49138192d12f5e15d748c2</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Віртуалізації</title>
  <ns>0</ns>
  <id>68</id>
  <revision>
    <id>269</id>
    <timestamp>2012-02-07T14:44:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: =Віртуалізація=  '''Команды для управления QEMU-KVM'''  Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system мож...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="6445" xml:space="preserve">=Віртуалізація=
 '''Команды для управления QEMU-KVM''' 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>9403ac83a4eda751eeb8da830bc605877901f83b</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>270</id>
    <parentid>269</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T16:35:42Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Віртуалізація */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7964" xml:space="preserve">=Віртуалізація=

Віртуалізацією далі будемо вважати введене певним чином відокремлення операційної системи від "заліза" на якому вона працює. Таке відокремлення може бути повним або частковим. Багато цікавого та пізнавального можна прочитати про принципи та приклади реалізації цієї ідеї на просторах світових тенет. :)

На рівні ядра у 6й гілці сховища від '''ALT Linux Team''' можна скористатися як частковою так і повною віртуалізацією. Прикладом неповної віртуалізації можуть бути ядра, що мають у назві частку &lt;tt&gt;ovz&lt;/tt&gt;. А прикладом повної віртуалізації може бути використання можливостей [http://en.wikipedia.org/wiki/Kernel-based_Virtual_Machine KVM].

Щоб скористатися можливостями '''KVM''', окрім модуля вашого ядра треба буде встановити &lt;tt&gt;libvirt&lt;/tt&gt;. Якщо процесор вашої апаратної системи підтримує віртуалізацію апаратно, то вже можна починати працювати з віртуальними машинами.  


==Команды для управления QEMU-KVM== 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>68eb75cb3525de43edfe563d27e1bdcc8cf10859</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>271</id>
    <parentid>270</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T16:37:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Віртуалізація */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7970" xml:space="preserve">=Віртуалізація=

Віртуалізацією далі будемо вважати введене певним чином відокремлення операційної системи від "заліза" на якому вона працює. Таке відокремлення може бути повним або частковим. Багато цікавого та пізнавального можна прочитати про принципи та приклади реалізації цієї ідеї на просторах світових тенет. :)

На рівні ядра у 6й гілці комплектів від '''ALT Linux Team''' можна скористатися як частковою так і повною віртуалізацією. Прикладом неповної віртуалізації можуть бути ядра, що мають у назві частку &lt;tt&gt;ovz&lt;/tt&gt;. А прикладом повної віртуалізації може бути використання можливостей [http://en.wikipedia.org/wiki/Kernel-based_Virtual_Machine KVM].

Щоб скористатися можливостями '''KVM''', окрім модуля вашого ядра треба буде встановити &lt;tt&gt;libvirt&lt;/tt&gt;. Якщо процесор вашої апаратної системи підтримує віртуалізацію апаратно, то вже можна починати працювати з віртуальними машинами.  


==Команды для управления QEMU-KVM== 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>08a18dd3fdf32d60a30f79e460d7a4c840b521d0</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>272</id>
    <parentid>271</parentid>
    <timestamp>2012-02-07T16:42:17Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Віртуалізація */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="8011" xml:space="preserve">=Віртуалізація=

Віртуалізацією далі будемо вважати введене певним чином відокремлення операційної системи від "заліза" на якому вона працює. Таке відокремлення може бути повним або частковим. Багато цікавого та пізнавального можна прочитати про принципи та приклади реалізації цієї ідеї на просторах світових тенет. :)

На рівні ядра у 6й гілці комплектів від '''ALT Linux Team''' можна скористатися як частковою так і повною віртуалізацією. Прикладом неповної віртуалізації можуть бути ядра, що мають у назві частку &lt;tt&gt;ovz&lt;/tt&gt; ([http://wiki.openvz.org/Main_Page OVZ]). А прикладом повної віртуалізації може бути використання можливостей [http://en.wikipedia.org/wiki/Kernel-based_Virtual_Machine KVM].

Щоб скористатися можливостями '''KVM''', окрім модуля вашого ядра треба буде встановити &lt;tt&gt;libvirt&lt;/tt&gt;. Якщо процесор вашої апаратної системи підтримує віртуалізацію апаратно, то вже можна починати працювати з віртуальними машинами.  


==Команды для управления QEMU-KVM== 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
virsh -c qemu:///system list --all #листинг
virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>b934232666493480fad3fdeb94293c1e643986be</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>273</id>
    <parentid>272</parentid>
    <timestamp>2012-02-10T16:00:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команды для управления QEMU-KVM */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="8020" xml:space="preserve">=Віртуалізація=

Віртуалізацією далі будемо вважати введене певним чином відокремлення операційної системи від "заліза" на якому вона працює. Таке відокремлення може бути повним або частковим. Багато цікавого та пізнавального можна прочитати про принципи та приклади реалізації цієї ідеї на просторах світових тенет. :)

На рівні ядра у 6й гілці комплектів від '''ALT Linux Team''' можна скористатися як частковою так і повною віртуалізацією. Прикладом неповної віртуалізації можуть бути ядра, що мають у назві частку &lt;tt&gt;ovz&lt;/tt&gt; ([http://wiki.openvz.org/Main_Page OVZ]). А прикладом повної віртуалізації може бути використання можливостей [http://en.wikipedia.org/wiki/Kernel-based_Virtual_Machine KVM].

Щоб скористатися можливостями '''KVM''', окрім модуля вашого ядра треба буде встановити &lt;tt&gt;libvirt&lt;/tt&gt;. Якщо процесор вашої апаратної системи підтримує віртуалізацію апаратно, то вже можна починати працювати з віртуальними машинами.  


==Команды для управления QEMU-KVM== 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:
{{{
export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system
}}}
{{{
 virsh -c qemu:///system list --all #листинг
 virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
 virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
 virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
 virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
 virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
 virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
 virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
 virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.
}}}

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>10c54c3e4a89446c0043ee265b67f6c8faaabac0</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>274</id>
    <parentid>273</parentid>
    <timestamp>2012-02-10T16:03:34Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Команды для управления QEMU-KVM */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="8007" xml:space="preserve">=Віртуалізація=

Віртуалізацією далі будемо вважати введене певним чином відокремлення операційної системи від "заліза" на якому вона працює. Таке відокремлення може бути повним або частковим. Багато цікавого та пізнавального можна прочитати про принципи та приклади реалізації цієї ідеї на просторах світових тенет. :)

На рівні ядра у 6й гілці комплектів від '''ALT Linux Team''' можна скористатися як частковою так і повною віртуалізацією. Прикладом неповної віртуалізації можуть бути ядра, що мають у назві частку &lt;tt&gt;ovz&lt;/tt&gt; ([http://wiki.openvz.org/Main_Page OVZ]). А прикладом повної віртуалізації може бути використання можливостей [http://en.wikipedia.org/wiki/Kernel-based_Virtual_Machine KVM].

Щоб скористатися можливостями '''KVM''', окрім модуля вашого ядра треба буде встановити &lt;tt&gt;libvirt&lt;/tt&gt;. Якщо процесор вашої апаратної системи підтримує віртуалізацію апаратно, то вже можна починати працювати з віртуальними машинами.  


==Команды для управления QEMU-KVM== 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:

 export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system

 virsh -c qemu:///system list --all #листинг
 virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
 virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
 virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
 virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
 virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
 virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
 virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
 virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
 * создаем LVM раздел нужного размера:
{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main
}}}
 * coздаем конфиг ВПС:
{{{
virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart
}}}

где:[[BR]]
-n test_win2008 - имя ВПС [[BR]]
-r 1024 - к-во выделяемой памяти [[BR]]
-v использовать аппаратную виртуализацию [[BR]]
--arch=i686 - используемая архитектура [[BR]]
--cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

&gt; Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>57c3735cf572d49fbe442672402de302e1202637</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>275</id>
    <parentid>274</parentid>
    <timestamp>2012-02-10T16:10:00Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>194.44.164.133</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>/* Создание ВПС Windows с поддержкой virtio */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="7982" xml:space="preserve">=Віртуалізація=

Віртуалізацією далі будемо вважати введене певним чином відокремлення операційної системи від "заліза" на якому вона працює. Таке відокремлення може бути повним або частковим. Багато цікавого та пізнавального можна прочитати про принципи та приклади реалізації цієї ідеї на просторах світових тенет. :)

На рівні ядра у 6й гілці комплектів від '''ALT Linux Team''' можна скористатися як частковою так і повною віртуалізацією. Прикладом неповної віртуалізації можуть бути ядра, що мають у назві частку &lt;tt&gt;ovz&lt;/tt&gt; ([http://wiki.openvz.org/Main_Page OVZ]). А прикладом повної віртуалізації може бути використання можливостей [http://en.wikipedia.org/wiki/Kernel-based_Virtual_Machine KVM].

Щоб скористатися можливостями '''KVM''', окрім модуля вашого ядра треба буде встановити &lt;tt&gt;libvirt&lt;/tt&gt;. Якщо процесор вашої апаратної системи підтримує віртуалізацію апаратно, то вже можна починати працювати з віртуальними машинами.  


==Команды для управления QEMU-KVM== 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:

 export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system

 virsh -c qemu:///system list --all #листинг
 virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
 virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
 virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
 virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
 virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
 virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
 virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
 virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
Создаем LVM раздел нужного размера:

 lvcreate -L 10G -n win2008 main

Сoздаем конфиг ВПС:

 virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio\ 
 --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy \
 --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO \
 --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows \
 --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart


где:
* -n test_win2008 - имя ВПС 
* -r 1024 - к-во выделяемой памяти 
* -v использовать аппаратную виртуализацию 
* --arch=i686 - используемая архитектура 
* --cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>479e85644d97da193ac81fea5732856c4db34482</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>276</id>
    <parentid>275</parentid>
    <timestamp>2012-02-10T16:18:09Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Dobr</username>
      <id>5</id>
    </contributor>
    <comment>/* Віртуалізація */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="8274" xml:space="preserve">=Віртуалізація=

Віртуалізацією далі будемо вважати введене певним чином відокремлення операційної системи від "заліза" на якому вона працює. Таке відокремлення може бути повним або частковим. Багато цікавого та пізнавального можна прочитати про принципи та приклади реалізації цієї ідеї на просторах світових тенет. :)

На рівні ядра у 6й гілці комплектів від '''ALT Linux Team''' можна скористатися як частковою так і повною віртуалізацією. Прикладом неповної віртуалізації можуть бути ядра, що мають у назві частку &lt;tt&gt;ovz&lt;/tt&gt; ([http://wiki.openvz.org/Main_Page OVZ]). А прикладом повної віртуалізації може бути використання можливостей [http://en.wikipedia.org/wiki/Kernel-based_Virtual_Machine KVM].

Щоб скористатися можливостями '''KVM''', окрім модуля вашого ядра треба буде встановити &lt;tt&gt;libvirt&lt;/tt&gt;. Якщо процесор вашої апаратної системи підтримує віртуалізацію апаратно, то вже можна починати працювати з віртуальними машинами.  

Визначити чи запущено у вас демона віртуалізації ви можете командою:
 
 &lt;tt&gt;service libvirtd status
  libvirtd is running&lt;/tt&gt;

або

 # virsh list --all
  ID Назва           Статус
 ----------------------------------


==Команды для управления QEMU-KVM== 
Чтобы постоянно не вводить -c qemu:///system можно добавить:

 export LIBVIRT_DEFAULT_URI=qemu:///system

 virsh -c qemu:///system list --all #листинг
 virsh -c qemu:///system start vsrv1 #пуск
 virsh -c qemu:///system shutdown vsrv1 #shutdown
 virsh -c qemu:///system destroy vsrv1 #выключить по питанию
 virsh -c qemu:///system undefine vsrv1 #удалить (конифг тоже удаляется)
 virsh -c qemu:///system autostart vsrv1 #добавить в автозагрузку
 virsh -c qemu:///system autostart --disable # удалить из автозагрузки
 virsh -c qemu:///system qemu-monitor-command win2008std-32bit help --hmp  # запустить команду в qemu мониторе
 virsh -c qemu:///system define /etc/libvirt/qemu/mirror.xml # обновить информацию о виртуальной машине.

== Расположение основных конфигов ==
 * /etc/libvirt/qemu.conf - основной конфиг qemu. Тут задаём параметры vnc сервера.
 * /etc/libvirt/qemu/ - папка для хранения конфигов, в том числе и  виртуальных машин.

== Созданеи ВПС ==
ВПС можно создавать с разными виртуальными девайсами. Можно использовать по умолчанию, а можно использовать virtio. Последние считаются наилучшим вариантом для Windows OS. Поэтому ВСЕГДА стараемся сделать так как надо. Если не получается - то тогда как обычно.
Для новой системы со сразу установленными значениями virtio в конфиге. Необходимо в процессе установки добавить драйвера. Качаем дискету с драйверами:

{{{
wget http://alt.fedoraproject.org/pub/alt/virtio-win/latest/images/bin/virtio-win-1.1.16.vfd
}}}

=== Создание ВПС Windows с поддержкой virtio ===
Создаем LVM раздел нужного размера:

 lvcreate -L 10G -n win2008 main

Сoздаем конфиг ВПС:

 virt-install --connect=qemu:///system -n test_win2008 -r 1024 --boot cdrom --disk path=/dev/main/test_win2008,bus=virtio\ 
 --disk path=/vz/template/virtio-win-1.1.16.vfd,device=floppy \
 --cdrom=/var/lib/vz/template/SW_DVD5_Windows_Svr_DC_Ent_Std_2008_Russian_32bit_MLF_X14-26782.ISO \
 --network bridge:breth0,model=virtio --graphics vnc,password=123,listen=0.0.0.0 --os-type=windows \
 --os-variant=win2k8 --arch=i686 --cpu host -v --autostart


где:
* -n test_win2008 - имя ВПС 
* -r 1024 - к-во выделяемой памяти 
* -v использовать аппаратную виртуализацию 
* --arch=i686 - используемая архитектура 
* --cpu host - передает в ВПС все возможности процессора хостовой системы. Применять с осторожностью, т.к. при переносе на другой сервер при отличии винда может ругаться.

Для полного списка задаваемых параметров смотрим VIRT-INSTALL(1)

Также подключаем флоппи диск с драйверами для virtio. При установке система не увидит жесткий диск на который будет устанавливаться и нужно выбрать драйвер для диска с флопика. Там же располагаются драйвера для сетевой карты.
''Windows Server 2003 и Windows XP'' Нажимаем F6 и ставим драйвера.
''Windows 2008'' Доходим до окна разбивки дисков и выбираем "Загрузить Драйвер".

=== Создание ВПС без virtio ===
Windows 2008 32bit на LVM:

{{{
lvcreate -L 10G -n win2008 main

virt-install --connect=qemu:///system -n win2008 -r 1024 --disk path=/dev/main/win2008 --cdrom=/mnt/images/windows2008.ISO --accelerate --vnc --noautoconsole -v --network bridge:breth0 --os-type=windows --vcpus=1 --noapic --os-variant=win2k8 --arch=i686
}}}
ALTLinux x86_64 на LVM :

{{{
lvcreate -L10G -n altlinux main

virt-install --connect qemu:///system --name altlinux --ram 512 --disk path=/dev/main/altlinux --network=bridge:breth0 --vnc --os-type=linux --os-variant=rhel6 --cdrom /mnt/images/altlinux-x86_64.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=x86_64
}}}

FreeBSD 8.1 на LVM :

{{{
lvcreate -L20G -n freebsd main

virt-install --connect qemu:///system --name freebsd --ram 512 --disk path=/dev/main/freebsd --network=bridge:breth0 --graphics vnc,password=rootSD,listen=0.0.0.0 --os-type unix --os-variant=freebsd8 --cdrom /var/lib/vz/template/FreeBSD-8.1-RELEASE-i386-disc1.iso --accelerate --noautoconsole  --vcpus=1 --arch=i686

}}}


После запуска команды создания VPS, смотрим через netstat какой номер порта добавился в список открытых портов и подключаемся через VNC к хардноде к этому порту (например '''vncviewer test.domain.com:5902''' ) и вводим пароль указанный в строке "'''vnc,password='''"

== Удаление ВПС ==

Выполняем остановку и удаление VPS в KVM:


{{{
virsh -c qemu:///system destroy test_vps #выключить по питанию
virsh -c qemu:///system undefine test_vps #удалить (конифг тоже удаляется)
}}}


И удаляем раздел LVM:

{{{
lvremove /dev/main/test_vps
}}}

== Сменить диск в приводе на VPS без перезагрузки ==

{{{
virsh -c qemu:///system attach-disk --type cdrom --mode readonly win2003 /vz/template/SW_CD_Windows_Svr_Std_2003_.ISO hdc
}}}

http://www.e-faux.com/references:applications:libvirt:cdrom_hotplug

[[Category:Користувачу]]
[[Category:Адміністратору]]
[[Category:ALT Linux]]</text>
    <sha1>3f8d70568888350e2456f900c01c147c6adac70f</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>FAQ</title>
  <ns>0</ns>
  <id>35</id>
  <revision>
    <id>277</id>
    <parentid>110</parentid>
    <timestamp>2012-02-12T12:17:08Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Brealx</username>
      <id>11</id>
    </contributor>
    <comment>Переклад FAQ з російськомовної версії.</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="15951" xml:space="preserve">=Відповіді на питання, що часто-густо виникають=

== Загальні питання ==
=== Чи існує різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?  ===
Так. ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) - це комерційна структура, яка випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' - це спільнота розробників, які працюють над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

=== Що таке ALT Linux? ===
ALT Linux - це назва комерційної компанії та торгова марка, під якою розповсюджуються дистрибутиви та інше ПЗ, що розробляються спільнотою ALT Linux Team та ТОВ «Альт Линукс»:
* ALT Linux Team - міжнародна російськомовна команда розробників вільного програмного забезпечення. Основний напрямок діяльності ALT Linux Team - проект Sisyphus.
* ТОВ «Альт Линукс» - комерційна організація, що займається, в числі іншого, розробкою, продажем і підтримкою рішень і дистрибутивів ALT Linux,
* Дистрибутиви ALT Linux - дистрибутиви GNU/Linux, що створені на базі Sisyphus і стабільних гілок репозиторіїв.

ТОВ «Альт Линукс» всіляко підтримує ALT Linux Team, але при цьому команда діє незалежно від комерційної компанії.

=== Чим займається компанія ТОВ «Альт Линукс»? ===
ALT Linux випускає операційні системи з часу свого заснування в 2001 році і пропонує ряд дистрибутивів різного призначення: настільні системи для дому та офісу, серверні і багатоцільові універсальні системи, сертифіковані системи для організацій, яким потрібна захищеність, засвідчена компетентними органами, системи для навчальних закладів.

Більш детально про напрямки діяльності компанії ви можете ознайомитись в [http://www.altlinux.ru/go/about-company/sphere-of-activity/ відповідному розділі сайту компанії].

=== Що таке вільне програмне забезпечення? ===
Вільне програмне забезпечення - програмне забезпечення, в яких права користувача («свободи») на необмежені запуск, вивчення, поширення та зміна (вдосконалення) програм, що захищені юридично за допомогою вільних ліцензій.

Існує величезна кількість найрізніших вільних програм, так, зокрема, з вільного програмного забезпечення за допомогою вільних інструментів можна побудувати повноцінну операційну систему і забезпечити її прикладними програмами для вирішення найрізноманітніших завдань. Такі «збірки» називаються ''дистрибутивами''.

=== Що таке Linux? ===
[Http://ru.wikipedia.org/wiki/Linux GNU/Linux] (коротка назва - Linux) - загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра і зібраних для нього бібліотек і системних програм, розроблених в рамках [http://www.gnu.org/home.ru.html проекту GNU]. Розповсюджувана операційна система Linux включає в себе, крім ядра і системних бібліотек, ще велику кількість прикладного програмного забезпечення. Такий набір називається [http://ru.wikipedia.org/wiki/Дистрибутив_операционной_системы дистрибутивом].

=== Для чого можна використовувати Linux? ===
Операційну систему Linux можна використовувати для будь-яких завдань користувача. Починаючи від простих завдань (редагування документів, перегляд Інтернету і відтворення мультимедіа) до професійного використання в різних видах діяльності.

=== Чи правда, що Linux безкоштовний? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням. Для того, щоб почати використовувати Linux, досить просто завантажити його з Інтернету або купити коробкову версію, а після вільно використовувати і поширювати його (якщо інше не обумовлено в ліцензійній угоді дистрибутива, який може містити не вільне програмне забезпечення). При цьому Linux не має обмеження на кількість машин, тому встановлювати одну копію можна куди і скільки завгодно. При покупці коробкової версії ви оплачуєте тільки носій, коробку з документацією та повідомленням про права, доставку та технічну підтримку, але не за саме програмне забезпечення.

=== У чому відмінність Linux від Windows? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням, а Windows - ні.

Не потрібно розглядати Linux як безкоштовну заміну Windows - це принципово різні операційні системи, хоча і схожі на вигляд, але відрізняються ядром, системним і прикладним програмним забезпеченням. Незважаючи на те, що на Linux ви можете як працювати з офісними документами, створеними в Windows, так і запускати виконувані файли Windows, повної сумісності з Windows домогтися неможливо в силу невільної природи Windows.

Крім того, відкрита модель розробки ядра Linux, системних і прикладних програм підштовхнула дослідження в безпеці та управлінні пакетами ПЗ, внаслідок чого Linux придбав такі відмінні риси:
* Більш високий рівень безпеки системи в порівнянні з системами, що розробляються в закритих проектах. Основні компоненти Linux піддаються аудиту світовими експертами в безпеці.
* Потенційно нескінченне час життя одного разу встановленої операційної системи. Детально продумана система управління пакетами програм дозволяє встановлювати, оновлювати і видаляти програми та системні компоненти без накопичення ентропії в системі.
* Як наслідок, можливість оновлення операційної системи і прикладних програм без перевстановлення системи.

=== Чи правда, що робота в Linux - це робота в консолі? ===
За замовчуванням після установки користувач відразу потрапляє в графічне середовище, яке дуже просте і зрозуміле навіть для користувачів, які раніше працювали тільки в операційній системі Windows. У Linux користувач може повноцінно працювати, не вдаючись до консолі, однак її використання дозволить більш ефективно вирішувати деякі завдання.

=== Чи правда, що встановити Linux складно? ===
Процес встановлення операційної системи Linux дуже простий, він проходить в графічній оболонці з підтримкою мишки. На кожному кроці встановлення, у разі виникнення питань, можна викликати довідку, в якій містяться детальні пояснення для чого служить кожен із етапів встановлення та яким чином задати ті чи інші параметри.
Також буде встановлено завантажувач операційних систем, який дозволить запускати як сам Linux, так і інші встановлені операційні системи (у разі їх наявності), а також отримувати доступ до файлів на дисках Windows.

=== Що таке дистрибутив? ===
Дистрибутив Linux - це не просто зібрані разом операційна система і набір додатків, це інтегрована робоча середа, призначена для вирішення тих чи інших завдань користувачів. ТОВ «Альт Линукс» випускає дистрибутиви, орієнтовані як на початківців, так і на досвідчених користувачів, спеціалізовані та універсальні.

=== Чому ALT Linux розвивається самостійно, а не допрацьовує інший популярний дистрибутив? ===
В ALT Linux Team багато сильних розробників, охочих повністю визначати технологічний розвиток дистрибутиву, що неможливо при доопрацюванні будь-якого іншого дистрибутива.

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux від інших дистрибутивів? ===
Детальний перелік відмінностей дистрибутивів ALT Linux можна знайти в розділі [[Features | Особливості ALT Linux]].

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux між собою? ===
Дистрибутиви ALT Linux відрізняються один від одного колом завдань, що повинні вирішуватись, комплектацією програмного забезпечення, дизайном.

=== Як можна ознайомитися з продуктами ALT Linux? ===
Ознайомитися з продуктами ALT Linux можна [http://altlinux.ru/products/ у відповідному розділі] на офіційному сайті.

=== Чи надає ТОВ «Альт Линукс» технічну підтримку? ===
ТОВ «Альт Линукс» пропонує широкий спектр послуг по встановленню, наліштуванню, експлуатаційного обслуговування і усунення несправностей в роботі комп'ютерів під управлінням ALT Linux. Детальніше про умови надання технічної підтримки можна ознайомитися [http://altlinux.ru/users/users-support/ у відповідному розділі] офіційного Веб-сайту.

=== Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? ===

Скористайтеся [[OTRS_HowTO_login% 26work | інструкцією по реєстрації та роботі в системі технічної підтримки]]

=== Чи є у ALT Linux співтовариство? ===
Один з головних успіхів ТОВ «Альт Линукс» - організація активної спільноти розробників та користувачів вільних програм, члени якої спілкуються один з одним, в основному, за допомогою списків розсилань. Спільнота об'єднує людей найрізноманітніших професій і переконань, але один інтерес притаманний усім учасникам - це інтерес до світу вільних програм. Спілкування в співтоваристві здійснюється [http://www.altlinux.org/MailingLists в списках розсилки], [http://forum.altlinux.org/ на форумі] та [http://www.altlinux.org/IRC в IRC -каналі].

=== Як мені взяти участь в розробці продуктів ALT Linux? ===
Дійте згідно «[[Керівництво початківця мейнтейнера ALT Linux Team | Керівництву початківця мейнтейнера ALT Linux Team]]».

=== Я знайшов помилку в дистрибутиві, куди повідомити? ===
Про помилки можна повідомити на сайті {{altbug}}.
Перед використанням BugZilla ознайомтесь із [[BugTracking / BugzillaMiniHowto | коротким керівництвом щодо її використання]].

=== Де мені знайти документацію по ALT Linux? ===
Документацію можна знайти на сайтах [http://www.altlinux.org www.altlinux.org] і на [http://heap.altlinux.org/alt-docs/ heap.altlinux.org].

=== Як мені зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс»? ===
Зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс» можливо по електронній пошті. Адреси електронної пошти можна знайти на офіційному сайті в розділі «[http://altlinux.ru/go/about-company/contacts/ Контакти]».

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>b74a44245dcbc125c16c2aa5c52b8c61f4a44921</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>278</id>
    <parentid>277</parentid>
    <timestamp>2012-02-12T12:19:14Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Brealx</username>
      <id>11</id>
    </contributor>
    <comment>/* Що таке Linux? */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="15951" xml:space="preserve">=Відповіді на питання, що часто-густо виникають=

== Загальні питання ==
=== Чи існує різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?  ===
Так. ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) - це комерційна структура, яка випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' - це спільнота розробників, які працюють над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

=== Що таке ALT Linux? ===
ALT Linux - це назва комерційної компанії та торгова марка, під якою розповсюджуються дистрибутиви та інше ПЗ, що розробляються спільнотою ALT Linux Team та ТОВ «Альт Линукс»:
* ALT Linux Team - міжнародна російськомовна команда розробників вільного програмного забезпечення. Основний напрямок діяльності ALT Linux Team - проект Sisyphus.
* ТОВ «Альт Линукс» - комерційна організація, що займається, в числі іншого, розробкою, продажем і підтримкою рішень і дистрибутивів ALT Linux,
* Дистрибутиви ALT Linux - дистрибутиви GNU/Linux, що створені на базі Sisyphus і стабільних гілок репозиторіїв.

ТОВ «Альт Линукс» всіляко підтримує ALT Linux Team, але при цьому команда діє незалежно від комерційної компанії.

=== Чим займається компанія ТОВ «Альт Линукс»? ===
ALT Linux випускає операційні системи з часу свого заснування в 2001 році і пропонує ряд дистрибутивів різного призначення: настільні системи для дому та офісу, серверні і багатоцільові універсальні системи, сертифіковані системи для організацій, яким потрібна захищеність, засвідчена компетентними органами, системи для навчальних закладів.

Більш детально про напрямки діяльності компанії ви можете ознайомитись в [http://www.altlinux.ru/go/about-company/sphere-of-activity/ відповідному розділі сайту компанії].

=== Що таке вільне програмне забезпечення? ===
Вільне програмне забезпечення - програмне забезпечення, в яких права користувача («свободи») на необмежені запуск, вивчення, поширення та зміна (вдосконалення) програм, що захищені юридично за допомогою вільних ліцензій.

Існує величезна кількість найрізніших вільних програм, так, зокрема, з вільного програмного забезпечення за допомогою вільних інструментів можна побудувати повноцінну операційну систему і забезпечити її прикладними програмами для вирішення найрізноманітніших завдань. Такі «збірки» називаються ''дистрибутивами''.

=== Що таке Linux? ===
[http://ru.wikipedia.org/wiki/Linux GNU/Linux] (коротка назва - Linux) - загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра і зібраних для нього бібліотек і системних програм, розроблених в рамках [http://www.gnu.org/home.ru.html проекту GNU]. Розповсюджувана операційна система Linux включає в себе, крім ядра і системних бібліотек, ще велику кількість прикладного програмного забезпечення. Такий набір називається [http://ru.wikipedia.org/wiki/Дистрибутив_операционной_системы дистрибутивом].

=== Для чого можна використовувати Linux? ===
Операційну систему Linux можна використовувати для будь-яких завдань користувача. Починаючи від простих завдань (редагування документів, перегляд Інтернету і відтворення мультимедіа) до професійного використання в різних видах діяльності.

=== Чи правда, що Linux безкоштовний? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням. Для того, щоб почати використовувати Linux, досить просто завантажити його з Інтернету або купити коробкову версію, а після вільно використовувати і поширювати його (якщо інше не обумовлено в ліцензійній угоді дистрибутива, який може містити не вільне програмне забезпечення). При цьому Linux не має обмеження на кількість машин, тому встановлювати одну копію можна куди і скільки завгодно. При покупці коробкової версії ви оплачуєте тільки носій, коробку з документацією та повідомленням про права, доставку та технічну підтримку, але не за саме програмне забезпечення.

=== У чому відмінність Linux від Windows? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням, а Windows - ні.

Не потрібно розглядати Linux як безкоштовну заміну Windows - це принципово різні операційні системи, хоча і схожі на вигляд, але відрізняються ядром, системним і прикладним програмним забезпеченням. Незважаючи на те, що на Linux ви можете як працювати з офісними документами, створеними в Windows, так і запускати виконувані файли Windows, повної сумісності з Windows домогтися неможливо в силу невільної природи Windows.

Крім того, відкрита модель розробки ядра Linux, системних і прикладних програм підштовхнула дослідження в безпеці та управлінні пакетами ПЗ, внаслідок чого Linux придбав такі відмінні риси:
* Більш високий рівень безпеки системи в порівнянні з системами, що розробляються в закритих проектах. Основні компоненти Linux піддаються аудиту світовими експертами в безпеці.
* Потенційно нескінченне час життя одного разу встановленої операційної системи. Детально продумана система управління пакетами програм дозволяє встановлювати, оновлювати і видаляти програми та системні компоненти без накопичення ентропії в системі.
* Як наслідок, можливість оновлення операційної системи і прикладних програм без перевстановлення системи.

=== Чи правда, що робота в Linux - це робота в консолі? ===
За замовчуванням після установки користувач відразу потрапляє в графічне середовище, яке дуже просте і зрозуміле навіть для користувачів, які раніше працювали тільки в операційній системі Windows. У Linux користувач може повноцінно працювати, не вдаючись до консолі, однак її використання дозволить більш ефективно вирішувати деякі завдання.

=== Чи правда, що встановити Linux складно? ===
Процес встановлення операційної системи Linux дуже простий, він проходить в графічній оболонці з підтримкою мишки. На кожному кроці встановлення, у разі виникнення питань, можна викликати довідку, в якій містяться детальні пояснення для чого служить кожен із етапів встановлення та яким чином задати ті чи інші параметри.
Також буде встановлено завантажувач операційних систем, який дозволить запускати як сам Linux, так і інші встановлені операційні системи (у разі їх наявності), а також отримувати доступ до файлів на дисках Windows.

=== Що таке дистрибутив? ===
Дистрибутив Linux - це не просто зібрані разом операційна система і набір додатків, це інтегрована робоча середа, призначена для вирішення тих чи інших завдань користувачів. ТОВ «Альт Линукс» випускає дистрибутиви, орієнтовані як на початківців, так і на досвідчених користувачів, спеціалізовані та універсальні.

=== Чому ALT Linux розвивається самостійно, а не допрацьовує інший популярний дистрибутив? ===
В ALT Linux Team багато сильних розробників, охочих повністю визначати технологічний розвиток дистрибутиву, що неможливо при доопрацюванні будь-якого іншого дистрибутива.

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux від інших дистрибутивів? ===
Детальний перелік відмінностей дистрибутивів ALT Linux можна знайти в розділі [[Features | Особливості ALT Linux]].

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux між собою? ===
Дистрибутиви ALT Linux відрізняються один від одного колом завдань, що повинні вирішуватись, комплектацією програмного забезпечення, дизайном.

=== Як можна ознайомитися з продуктами ALT Linux? ===
Ознайомитися з продуктами ALT Linux можна [http://altlinux.ru/products/ у відповідному розділі] на офіційному сайті.

=== Чи надає ТОВ «Альт Линукс» технічну підтримку? ===
ТОВ «Альт Линукс» пропонує широкий спектр послуг по встановленню, наліштуванню, експлуатаційного обслуговування і усунення несправностей в роботі комп'ютерів під управлінням ALT Linux. Детальніше про умови надання технічної підтримки можна ознайомитися [http://altlinux.ru/users/users-support/ у відповідному розділі] офіційного Веб-сайту.

=== Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? ===

Скористайтеся [[OTRS_HowTO_login% 26work | інструкцією по реєстрації та роботі в системі технічної підтримки]]

=== Чи є у ALT Linux співтовариство? ===
Один з головних успіхів ТОВ «Альт Линукс» - організація активної спільноти розробників та користувачів вільних програм, члени якої спілкуються один з одним, в основному, за допомогою списків розсилань. Спільнота об'єднує людей найрізноманітніших професій і переконань, але один інтерес притаманний усім учасникам - це інтерес до світу вільних програм. Спілкування в співтоваристві здійснюється [http://www.altlinux.org/MailingLists в списках розсилки], [http://forum.altlinux.org/ на форумі] та [http://www.altlinux.org/IRC в IRC -каналі].

=== Як мені взяти участь в розробці продуктів ALT Linux? ===
Дійте згідно «[[Керівництво початківця мейнтейнера ALT Linux Team | Керівництву початківця мейнтейнера ALT Linux Team]]».

=== Я знайшов помилку в дистрибутиві, куди повідомити? ===
Про помилки можна повідомити на сайті {{altbug}}.
Перед використанням BugZilla ознайомтесь із [[BugTracking / BugzillaMiniHowto | коротким керівництвом щодо її використання]].

=== Де мені знайти документацію по ALT Linux? ===
Документацію можна знайти на сайтах [http://www.altlinux.org www.altlinux.org] і на [http://heap.altlinux.org/alt-docs/ heap.altlinux.org].

=== Як мені зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс»? ===
Зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс» можливо по електронній пошті. Адреси електронної пошти можна знайти на офіційному сайті в розділі «[http://altlinux.ru/go/about-company/contacts/ Контакти]».

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>676cd7f7900c764cac840af8c45ab1d1f32cf44a</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>279</id>
    <parentid>278</parentid>
    <timestamp>2012-02-12T12:21:01Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Brealx</username>
      <id>11</id>
    </contributor>
    <comment>/* Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="15950" xml:space="preserve">=Відповіді на питання, що часто-густо виникають=

== Загальні питання ==
=== Чи існує різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?  ===
Так. ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) - це комерційна структура, яка випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' - це спільнота розробників, які працюють над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

=== Що таке ALT Linux? ===
ALT Linux - це назва комерційної компанії та торгова марка, під якою розповсюджуються дистрибутиви та інше ПЗ, що розробляються спільнотою ALT Linux Team та ТОВ «Альт Линукс»:
* ALT Linux Team - міжнародна російськомовна команда розробників вільного програмного забезпечення. Основний напрямок діяльності ALT Linux Team - проект Sisyphus.
* ТОВ «Альт Линукс» - комерційна організація, що займається, в числі іншого, розробкою, продажем і підтримкою рішень і дистрибутивів ALT Linux,
* Дистрибутиви ALT Linux - дистрибутиви GNU/Linux, що створені на базі Sisyphus і стабільних гілок репозиторіїв.

ТОВ «Альт Линукс» всіляко підтримує ALT Linux Team, але при цьому команда діє незалежно від комерційної компанії.

=== Чим займається компанія ТОВ «Альт Линукс»? ===
ALT Linux випускає операційні системи з часу свого заснування в 2001 році і пропонує ряд дистрибутивів різного призначення: настільні системи для дому та офісу, серверні і багатоцільові універсальні системи, сертифіковані системи для організацій, яким потрібна захищеність, засвідчена компетентними органами, системи для навчальних закладів.

Більш детально про напрямки діяльності компанії ви можете ознайомитись в [http://www.altlinux.ru/go/about-company/sphere-of-activity/ відповідному розділі сайту компанії].

=== Що таке вільне програмне забезпечення? ===
Вільне програмне забезпечення - програмне забезпечення, в яких права користувача («свободи») на необмежені запуск, вивчення, поширення та зміна (вдосконалення) програм, що захищені юридично за допомогою вільних ліцензій.

Існує величезна кількість найрізніших вільних програм, так, зокрема, з вільного програмного забезпечення за допомогою вільних інструментів можна побудувати повноцінну операційну систему і забезпечити її прикладними програмами для вирішення найрізноманітніших завдань. Такі «збірки» називаються ''дистрибутивами''.

=== Що таке Linux? ===
[http://ru.wikipedia.org/wiki/Linux GNU/Linux] (коротка назва - Linux) - загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра і зібраних для нього бібліотек і системних програм, розроблених в рамках [http://www.gnu.org/home.ru.html проекту GNU]. Розповсюджувана операційна система Linux включає в себе, крім ядра і системних бібліотек, ще велику кількість прикладного програмного забезпечення. Такий набір називається [http://ru.wikipedia.org/wiki/Дистрибутив_операционной_системы дистрибутивом].

=== Для чого можна використовувати Linux? ===
Операційну систему Linux можна використовувати для будь-яких завдань користувача. Починаючи від простих завдань (редагування документів, перегляд Інтернету і відтворення мультимедіа) до професійного використання в різних видах діяльності.

=== Чи правда, що Linux безкоштовний? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням. Для того, щоб почати використовувати Linux, досить просто завантажити його з Інтернету або купити коробкову версію, а після вільно використовувати і поширювати його (якщо інше не обумовлено в ліцензійній угоді дистрибутива, який може містити не вільне програмне забезпечення). При цьому Linux не має обмеження на кількість машин, тому встановлювати одну копію можна куди і скільки завгодно. При покупці коробкової версії ви оплачуєте тільки носій, коробку з документацією та повідомленням про права, доставку та технічну підтримку, але не за саме програмне забезпечення.

=== У чому відмінність Linux від Windows? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням, а Windows - ні.

Не потрібно розглядати Linux як безкоштовну заміну Windows - це принципово різні операційні системи, хоча і схожі на вигляд, але відрізняються ядром, системним і прикладним програмним забезпеченням. Незважаючи на те, що на Linux ви можете як працювати з офісними документами, створеними в Windows, так і запускати виконувані файли Windows, повної сумісності з Windows домогтися неможливо в силу невільної природи Windows.

Крім того, відкрита модель розробки ядра Linux, системних і прикладних програм підштовхнула дослідження в безпеці та управлінні пакетами ПЗ, внаслідок чого Linux придбав такі відмінні риси:
* Більш високий рівень безпеки системи в порівнянні з системами, що розробляються в закритих проектах. Основні компоненти Linux піддаються аудиту світовими експертами в безпеці.
* Потенційно нескінченне час життя одного разу встановленої операційної системи. Детально продумана система управління пакетами програм дозволяє встановлювати, оновлювати і видаляти програми та системні компоненти без накопичення ентропії в системі.
* Як наслідок, можливість оновлення операційної системи і прикладних програм без перевстановлення системи.

=== Чи правда, що робота в Linux - це робота в консолі? ===
За замовчуванням після установки користувач відразу потрапляє в графічне середовище, яке дуже просте і зрозуміле навіть для користувачів, які раніше працювали тільки в операційній системі Windows. У Linux користувач може повноцінно працювати, не вдаючись до консолі, однак її використання дозволить більш ефективно вирішувати деякі завдання.

=== Чи правда, що встановити Linux складно? ===
Процес встановлення операційної системи Linux дуже простий, він проходить в графічній оболонці з підтримкою мишки. На кожному кроці встановлення, у разі виникнення питань, можна викликати довідку, в якій містяться детальні пояснення для чого служить кожен із етапів встановлення та яким чином задати ті чи інші параметри.
Також буде встановлено завантажувач операційних систем, який дозволить запускати як сам Linux, так і інші встановлені операційні системи (у разі їх наявності), а також отримувати доступ до файлів на дисках Windows.

=== Що таке дистрибутив? ===
Дистрибутив Linux - це не просто зібрані разом операційна система і набір додатків, це інтегрована робоча середа, призначена для вирішення тих чи інших завдань користувачів. ТОВ «Альт Линукс» випускає дистрибутиви, орієнтовані як на початківців, так і на досвідчених користувачів, спеціалізовані та універсальні.

=== Чому ALT Linux розвивається самостійно, а не допрацьовує інший популярний дистрибутив? ===
В ALT Linux Team багато сильних розробників, охочих повністю визначати технологічний розвиток дистрибутиву, що неможливо при доопрацюванні будь-якого іншого дистрибутива.

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux від інших дистрибутивів? ===
Детальний перелік відмінностей дистрибутивів ALT Linux можна знайти в розділі [[Features | Особливості ALT Linux]].

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux між собою? ===
Дистрибутиви ALT Linux відрізняються один від одного колом завдань, що повинні вирішуватись, комплектацією програмного забезпечення, дизайном.

=== Як можна ознайомитися з продуктами ALT Linux? ===
Ознайомитися з продуктами ALT Linux можна [http://altlinux.ru/products/ у відповідному розділі] на офіційному сайті.

=== Чи надає ТОВ «Альт Линукс» технічну підтримку? ===
ТОВ «Альт Линукс» пропонує широкий спектр послуг по встановленню, наліштуванню, експлуатаційного обслуговування і усунення несправностей в роботі комп'ютерів під управлінням ALT Linux. Детальніше про умови надання технічної підтримки можна ознайомитися [http://altlinux.ru/users/users-support/ у відповідному розділі] офіційного Веб-сайту.

=== Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? ===

Скористайтеся [[OTRS_HowTO_login%26work | інструкцією по реєстрації та роботі в системі технічної підтримки]]

=== Чи є у ALT Linux співтовариство? ===
Один з головних успіхів ТОВ «Альт Линукс» - організація активної спільноти розробників та користувачів вільних програм, члени якої спілкуються один з одним, в основному, за допомогою списків розсилань. Спільнота об'єднує людей найрізноманітніших професій і переконань, але один інтерес притаманний усім учасникам - це інтерес до світу вільних програм. Спілкування в співтоваристві здійснюється [http://www.altlinux.org/MailingLists в списках розсилки], [http://forum.altlinux.org/ на форумі] та [http://www.altlinux.org/IRC в IRC -каналі].

=== Як мені взяти участь в розробці продуктів ALT Linux? ===
Дійте згідно «[[Керівництво початківця мейнтейнера ALT Linux Team | Керівництву початківця мейнтейнера ALT Linux Team]]».

=== Я знайшов помилку в дистрибутиві, куди повідомити? ===
Про помилки можна повідомити на сайті {{altbug}}.
Перед використанням BugZilla ознайомтесь із [[BugTracking / BugzillaMiniHowto | коротким керівництвом щодо її використання]].

=== Де мені знайти документацію по ALT Linux? ===
Документацію можна знайти на сайтах [http://www.altlinux.org www.altlinux.org] і на [http://heap.altlinux.org/alt-docs/ heap.altlinux.org].

=== Як мені зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс»? ===
Зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс» можливо по електронній пошті. Адреси електронної пошти можна знайти на офіційному сайті в розділі «[http://altlinux.ru/go/about-company/contacts/ Контакти]».

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>1327ee85ebd64af874c393a7f1b1186f16768030</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>280</id>
    <parentid>279</parentid>
    <timestamp>2012-02-12T12:22:12Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Brealx</username>
      <id>11</id>
    </contributor>
    <comment>/* Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="15970" xml:space="preserve">=Відповіді на питання, що часто-густо виникають=

== Загальні питання ==
=== Чи існує різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?  ===
Так. ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) - це комерційна структура, яка випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' - це спільнота розробників, які працюють над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

=== Що таке ALT Linux? ===
ALT Linux - це назва комерційної компанії та торгова марка, під якою розповсюджуються дистрибутиви та інше ПЗ, що розробляються спільнотою ALT Linux Team та ТОВ «Альт Линукс»:
* ALT Linux Team - міжнародна російськомовна команда розробників вільного програмного забезпечення. Основний напрямок діяльності ALT Linux Team - проект Sisyphus.
* ТОВ «Альт Линукс» - комерційна організація, що займається, в числі іншого, розробкою, продажем і підтримкою рішень і дистрибутивів ALT Linux,
* Дистрибутиви ALT Linux - дистрибутиви GNU/Linux, що створені на базі Sisyphus і стабільних гілок репозиторіїв.

ТОВ «Альт Линукс» всіляко підтримує ALT Linux Team, але при цьому команда діє незалежно від комерційної компанії.

=== Чим займається компанія ТОВ «Альт Линукс»? ===
ALT Linux випускає операційні системи з часу свого заснування в 2001 році і пропонує ряд дистрибутивів різного призначення: настільні системи для дому та офісу, серверні і багатоцільові універсальні системи, сертифіковані системи для організацій, яким потрібна захищеність, засвідчена компетентними органами, системи для навчальних закладів.

Більш детально про напрямки діяльності компанії ви можете ознайомитись в [http://www.altlinux.ru/go/about-company/sphere-of-activity/ відповідному розділі сайту компанії].

=== Що таке вільне програмне забезпечення? ===
Вільне програмне забезпечення - програмне забезпечення, в яких права користувача («свободи») на необмежені запуск, вивчення, поширення та зміна (вдосконалення) програм, що захищені юридично за допомогою вільних ліцензій.

Існує величезна кількість найрізніших вільних програм, так, зокрема, з вільного програмного забезпечення за допомогою вільних інструментів можна побудувати повноцінну операційну систему і забезпечити її прикладними програмами для вирішення найрізноманітніших завдань. Такі «збірки» називаються ''дистрибутивами''.

=== Що таке Linux? ===
[http://ru.wikipedia.org/wiki/Linux GNU/Linux] (коротка назва - Linux) - загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра і зібраних для нього бібліотек і системних програм, розроблених в рамках [http://www.gnu.org/home.ru.html проекту GNU]. Розповсюджувана операційна система Linux включає в себе, крім ядра і системних бібліотек, ще велику кількість прикладного програмного забезпечення. Такий набір називається [http://ru.wikipedia.org/wiki/Дистрибутив_операционной_системы дистрибутивом].

=== Для чого можна використовувати Linux? ===
Операційну систему Linux можна використовувати для будь-яких завдань користувача. Починаючи від простих завдань (редагування документів, перегляд Інтернету і відтворення мультимедіа) до професійного використання в різних видах діяльності.

=== Чи правда, що Linux безкоштовний? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням. Для того, щоб почати використовувати Linux, досить просто завантажити його з Інтернету або купити коробкову версію, а після вільно використовувати і поширювати його (якщо інше не обумовлено в ліцензійній угоді дистрибутива, який може містити не вільне програмне забезпечення). При цьому Linux не має обмеження на кількість машин, тому встановлювати одну копію можна куди і скільки завгодно. При покупці коробкової версії ви оплачуєте тільки носій, коробку з документацією та повідомленням про права, доставку та технічну підтримку, але не за саме програмне забезпечення.

=== У чому відмінність Linux від Windows? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням, а Windows - ні.

Не потрібно розглядати Linux як безкоштовну заміну Windows - це принципово різні операційні системи, хоча і схожі на вигляд, але відрізняються ядром, системним і прикладним програмним забезпеченням. Незважаючи на те, що на Linux ви можете як працювати з офісними документами, створеними в Windows, так і запускати виконувані файли Windows, повної сумісності з Windows домогтися неможливо в силу невільної природи Windows.

Крім того, відкрита модель розробки ядра Linux, системних і прикладних програм підштовхнула дослідження в безпеці та управлінні пакетами ПЗ, внаслідок чого Linux придбав такі відмінні риси:
* Більш високий рівень безпеки системи в порівнянні з системами, що розробляються в закритих проектах. Основні компоненти Linux піддаються аудиту світовими експертами в безпеці.
* Потенційно нескінченне час життя одного разу встановленої операційної системи. Детально продумана система управління пакетами програм дозволяє встановлювати, оновлювати і видаляти програми та системні компоненти без накопичення ентропії в системі.
* Як наслідок, можливість оновлення операційної системи і прикладних програм без перевстановлення системи.

=== Чи правда, що робота в Linux - це робота в консолі? ===
За замовчуванням після установки користувач відразу потрапляє в графічне середовище, яке дуже просте і зрозуміле навіть для користувачів, які раніше працювали тільки в операційній системі Windows. У Linux користувач може повноцінно працювати, не вдаючись до консолі, однак її використання дозволить більш ефективно вирішувати деякі завдання.

=== Чи правда, що встановити Linux складно? ===
Процес встановлення операційної системи Linux дуже простий, він проходить в графічній оболонці з підтримкою мишки. На кожному кроці встановлення, у разі виникнення питань, можна викликати довідку, в якій містяться детальні пояснення для чого служить кожен із етапів встановлення та яким чином задати ті чи інші параметри.
Також буде встановлено завантажувач операційних систем, який дозволить запускати як сам Linux, так і інші встановлені операційні системи (у разі їх наявності), а також отримувати доступ до файлів на дисках Windows.

=== Що таке дистрибутив? ===
Дистрибутив Linux - це не просто зібрані разом операційна система і набір додатків, це інтегрована робоча середа, призначена для вирішення тих чи інших завдань користувачів. ТОВ «Альт Линукс» випускає дистрибутиви, орієнтовані як на початківців, так і на досвідчених користувачів, спеціалізовані та універсальні.

=== Чому ALT Linux розвивається самостійно, а не допрацьовує інший популярний дистрибутив? ===
В ALT Linux Team багато сильних розробників, охочих повністю визначати технологічний розвиток дистрибутиву, що неможливо при доопрацюванні будь-якого іншого дистрибутива.

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux від інших дистрибутивів? ===
Детальний перелік відмінностей дистрибутивів ALT Linux можна знайти в розділі [[Features | Особливості ALT Linux]].

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux між собою? ===
Дистрибутиви ALT Linux відрізняються один від одного колом завдань, що повинні вирішуватись, комплектацією програмного забезпечення, дизайном.

=== Як можна ознайомитися з продуктами ALT Linux? ===
Ознайомитися з продуктами ALT Linux можна [http://altlinux.ru/products/ у відповідному розділі] на офіційному сайті.

=== Чи надає ТОВ «Альт Линукс» технічну підтримку? ===
ТОВ «Альт Линукс» пропонує широкий спектр послуг по встановленню, наліштуванню, експлуатаційного обслуговування і усунення несправностей в роботі комп'ютерів під управлінням ALT Linux. Детальніше про умови надання технічної підтримки можна ознайомитися [http://altlinux.ru/users/users-support/ у відповідному розділі] офіційного Веб-сайту.

=== Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? ===

Скористайтеся [http://www.altlinux.org/OTRS_HowTO_login%26work інструкцією по реєстрації та роботі в системі технічної підтримки]

=== Чи є у ALT Linux співтовариство? ===
Один з головних успіхів ТОВ «Альт Линукс» - організація активної спільноти розробників та користувачів вільних програм, члени якої спілкуються один з одним, в основному, за допомогою списків розсилань. Спільнота об'єднує людей найрізноманітніших професій і переконань, але один інтерес притаманний усім учасникам - це інтерес до світу вільних програм. Спілкування в співтоваристві здійснюється [http://www.altlinux.org/MailingLists в списках розсилки], [http://forum.altlinux.org/ на форумі] та [http://www.altlinux.org/IRC в IRC -каналі].

=== Як мені взяти участь в розробці продуктів ALT Linux? ===
Дійте згідно «[[Керівництво початківця мейнтейнера ALT Linux Team | Керівництву початківця мейнтейнера ALT Linux Team]]».

=== Я знайшов помилку в дистрибутиві, куди повідомити? ===
Про помилки можна повідомити на сайті {{altbug}}.
Перед використанням BugZilla ознайомтесь із [[BugTracking / BugzillaMiniHowto | коротким керівництвом щодо її використання]].

=== Де мені знайти документацію по ALT Linux? ===
Документацію можна знайти на сайтах [http://www.altlinux.org www.altlinux.org] і на [http://heap.altlinux.org/alt-docs/ heap.altlinux.org].

=== Як мені зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс»? ===
Зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс» можливо по електронній пошті. Адреси електронної пошти можна знайти на офіційному сайті в розділі «[http://altlinux.ru/go/about-company/contacts/ Контакти]».

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>468a64946e34657750bd0931aebb4faf916c5a03</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>281</id>
    <parentid>280</parentid>
    <timestamp>2012-02-12T12:23:43Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Brealx</username>
      <id>11</id>
    </contributor>
    <comment>/* Як мені взяти участь в розробці продуктів ALT Linux? */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="16124" xml:space="preserve">=Відповіді на питання, що часто-густо виникають=

== Загальні питання ==
=== Чи існує різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?  ===
Так. ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) - це комерційна структура, яка випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' - це спільнота розробників, які працюють над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

=== Що таке ALT Linux? ===
ALT Linux - це назва комерційної компанії та торгова марка, під якою розповсюджуються дистрибутиви та інше ПЗ, що розробляються спільнотою ALT Linux Team та ТОВ «Альт Линукс»:
* ALT Linux Team - міжнародна російськомовна команда розробників вільного програмного забезпечення. Основний напрямок діяльності ALT Linux Team - проект Sisyphus.
* ТОВ «Альт Линукс» - комерційна організація, що займається, в числі іншого, розробкою, продажем і підтримкою рішень і дистрибутивів ALT Linux,
* Дистрибутиви ALT Linux - дистрибутиви GNU/Linux, що створені на базі Sisyphus і стабільних гілок репозиторіїв.

ТОВ «Альт Линукс» всіляко підтримує ALT Linux Team, але при цьому команда діє незалежно від комерційної компанії.

=== Чим займається компанія ТОВ «Альт Линукс»? ===
ALT Linux випускає операційні системи з часу свого заснування в 2001 році і пропонує ряд дистрибутивів різного призначення: настільні системи для дому та офісу, серверні і багатоцільові універсальні системи, сертифіковані системи для організацій, яким потрібна захищеність, засвідчена компетентними органами, системи для навчальних закладів.

Більш детально про напрямки діяльності компанії ви можете ознайомитись в [http://www.altlinux.ru/go/about-company/sphere-of-activity/ відповідному розділі сайту компанії].

=== Що таке вільне програмне забезпечення? ===
Вільне програмне забезпечення - програмне забезпечення, в яких права користувача («свободи») на необмежені запуск, вивчення, поширення та зміна (вдосконалення) програм, що захищені юридично за допомогою вільних ліцензій.

Існує величезна кількість найрізніших вільних програм, так, зокрема, з вільного програмного забезпечення за допомогою вільних інструментів можна побудувати повноцінну операційну систему і забезпечити її прикладними програмами для вирішення найрізноманітніших завдань. Такі «збірки» називаються ''дистрибутивами''.

=== Що таке Linux? ===
[http://ru.wikipedia.org/wiki/Linux GNU/Linux] (коротка назва - Linux) - загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра і зібраних для нього бібліотек і системних програм, розроблених в рамках [http://www.gnu.org/home.ru.html проекту GNU]. Розповсюджувана операційна система Linux включає в себе, крім ядра і системних бібліотек, ще велику кількість прикладного програмного забезпечення. Такий набір називається [http://ru.wikipedia.org/wiki/Дистрибутив_операционной_системы дистрибутивом].

=== Для чого можна використовувати Linux? ===
Операційну систему Linux можна використовувати для будь-яких завдань користувача. Починаючи від простих завдань (редагування документів, перегляд Інтернету і відтворення мультимедіа) до професійного використання в різних видах діяльності.

=== Чи правда, що Linux безкоштовний? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням. Для того, щоб почати використовувати Linux, досить просто завантажити його з Інтернету або купити коробкову версію, а після вільно використовувати і поширювати його (якщо інше не обумовлено в ліцензійній угоді дистрибутива, який може містити не вільне програмне забезпечення). При цьому Linux не має обмеження на кількість машин, тому встановлювати одну копію можна куди і скільки завгодно. При покупці коробкової версії ви оплачуєте тільки носій, коробку з документацією та повідомленням про права, доставку та технічну підтримку, але не за саме програмне забезпечення.

=== У чому відмінність Linux від Windows? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням, а Windows - ні.

Не потрібно розглядати Linux як безкоштовну заміну Windows - це принципово різні операційні системи, хоча і схожі на вигляд, але відрізняються ядром, системним і прикладним програмним забезпеченням. Незважаючи на те, що на Linux ви можете як працювати з офісними документами, створеними в Windows, так і запускати виконувані файли Windows, повної сумісності з Windows домогтися неможливо в силу невільної природи Windows.

Крім того, відкрита модель розробки ядра Linux, системних і прикладних програм підштовхнула дослідження в безпеці та управлінні пакетами ПЗ, внаслідок чого Linux придбав такі відмінні риси:
* Більш високий рівень безпеки системи в порівнянні з системами, що розробляються в закритих проектах. Основні компоненти Linux піддаються аудиту світовими експертами в безпеці.
* Потенційно нескінченне час життя одного разу встановленої операційної системи. Детально продумана система управління пакетами програм дозволяє встановлювати, оновлювати і видаляти програми та системні компоненти без накопичення ентропії в системі.
* Як наслідок, можливість оновлення операційної системи і прикладних програм без перевстановлення системи.

=== Чи правда, що робота в Linux - це робота в консолі? ===
За замовчуванням після установки користувач відразу потрапляє в графічне середовище, яке дуже просте і зрозуміле навіть для користувачів, які раніше працювали тільки в операційній системі Windows. У Linux користувач може повноцінно працювати, не вдаючись до консолі, однак її використання дозволить більш ефективно вирішувати деякі завдання.

=== Чи правда, що встановити Linux складно? ===
Процес встановлення операційної системи Linux дуже простий, він проходить в графічній оболонці з підтримкою мишки. На кожному кроці встановлення, у разі виникнення питань, можна викликати довідку, в якій містяться детальні пояснення для чого служить кожен із етапів встановлення та яким чином задати ті чи інші параметри.
Також буде встановлено завантажувач операційних систем, який дозволить запускати як сам Linux, так і інші встановлені операційні системи (у разі їх наявності), а також отримувати доступ до файлів на дисках Windows.

=== Що таке дистрибутив? ===
Дистрибутив Linux - це не просто зібрані разом операційна система і набір додатків, це інтегрована робоча середа, призначена для вирішення тих чи інших завдань користувачів. ТОВ «Альт Линукс» випускає дистрибутиви, орієнтовані як на початківців, так і на досвідчених користувачів, спеціалізовані та універсальні.

=== Чому ALT Linux розвивається самостійно, а не допрацьовує інший популярний дистрибутив? ===
В ALT Linux Team багато сильних розробників, охочих повністю визначати технологічний розвиток дистрибутиву, що неможливо при доопрацюванні будь-якого іншого дистрибутива.

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux від інших дистрибутивів? ===
Детальний перелік відмінностей дистрибутивів ALT Linux можна знайти в розділі [[Features | Особливості ALT Linux]].

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux між собою? ===
Дистрибутиви ALT Linux відрізняються один від одного колом завдань, що повинні вирішуватись, комплектацією програмного забезпечення, дизайном.

=== Як можна ознайомитися з продуктами ALT Linux? ===
Ознайомитися з продуктами ALT Linux можна [http://altlinux.ru/products/ у відповідному розділі] на офіційному сайті.

=== Чи надає ТОВ «Альт Линукс» технічну підтримку? ===
ТОВ «Альт Линукс» пропонує широкий спектр послуг по встановленню, наліштуванню, експлуатаційного обслуговування і усунення несправностей в роботі комп'ютерів під управлінням ALT Linux. Детальніше про умови надання технічної підтримки можна ознайомитися [http://altlinux.ru/users/users-support/ у відповідному розділі] офіційного Веб-сайту.

=== Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? ===

Скористайтеся [http://www.altlinux.org/OTRS_HowTO_login%26work інструкцією по реєстрації та роботі в системі технічної підтримки]

=== Чи є у ALT Linux співтовариство? ===
Один з головних успіхів ТОВ «Альт Линукс» - організація активної спільноти розробників та користувачів вільних програм, члени якої спілкуються один з одним, в основному, за допомогою списків розсилань. Спільнота об'єднує людей найрізноманітніших професій і переконань, але один інтерес притаманний усім учасникам - це інтерес до світу вільних програм. Спілкування в співтоваристві здійснюється [http://www.altlinux.org/MailingLists в списках розсилки], [http://forum.altlinux.org/ на форумі] та [http://www.altlinux.org/IRC в IRC -каналі].

=== Як мені взяти участь в розробці продуктів ALT Linux? ===
Дійте згідно «[http://www.altlinux.org/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_ALT_Linux_Team Керівництву початківця мейнтейнера ALT Linux Team]».

=== Я знайшов помилку в дистрибутиві, куди повідомити? ===
Про помилки можна повідомити на сайті {{altbug}}.
Перед використанням BugZilla ознайомтесь із [[BugTracking / BugzillaMiniHowto | коротким керівництвом щодо її використання]].

=== Де мені знайти документацію по ALT Linux? ===
Документацію можна знайти на сайтах [http://www.altlinux.org www.altlinux.org] і на [http://heap.altlinux.org/alt-docs/ heap.altlinux.org].

=== Як мені зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс»? ===
Зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс» можливо по електронній пошті. Адреси електронної пошти можна знайти на офіційному сайті в розділі «[http://altlinux.ru/go/about-company/contacts/ Контакти]».

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>853aba4fede58ffa87578883bb26407644038b4f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>282</id>
    <parentid>281</parentid>
    <timestamp>2012-02-12T12:26:10Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Brealx</username>
      <id>11</id>
    </contributor>
    <comment>/* Я знайшов помилку в дистрибутиві, куди повідомити? */</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="16173" xml:space="preserve">=Відповіді на питання, що часто-густо виникають=

== Загальні питання ==
=== Чи існує різниця між ТОВ '''ALT Linux''' та '''ALT Linux Team'''?  ===
Так. ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) - це комерційна структура, яка випускає комерційні продукти. '''ALT Linux Team''' - це спільнота розробників, які працюють над наповненням та супроводом сховища Сизиф. Детальніше [[ALT_Linux_Team|тут]].

=== Що таке ALT Linux? ===
ALT Linux - це назва комерційної компанії та торгова марка, під якою розповсюджуються дистрибутиви та інше ПЗ, що розробляються спільнотою ALT Linux Team та ТОВ «Альт Линукс»:
* ALT Linux Team - міжнародна російськомовна команда розробників вільного програмного забезпечення. Основний напрямок діяльності ALT Linux Team - проект Sisyphus.
* ТОВ «Альт Линукс» - комерційна організація, що займається, в числі іншого, розробкою, продажем і підтримкою рішень і дистрибутивів ALT Linux,
* Дистрибутиви ALT Linux - дистрибутиви GNU/Linux, що створені на базі Sisyphus і стабільних гілок репозиторіїв.

ТОВ «Альт Линукс» всіляко підтримує ALT Linux Team, але при цьому команда діє незалежно від комерційної компанії.

=== Чим займається компанія ТОВ «Альт Линукс»? ===
ALT Linux випускає операційні системи з часу свого заснування в 2001 році і пропонує ряд дистрибутивів різного призначення: настільні системи для дому та офісу, серверні і багатоцільові універсальні системи, сертифіковані системи для організацій, яким потрібна захищеність, засвідчена компетентними органами, системи для навчальних закладів.

Більш детально про напрямки діяльності компанії ви можете ознайомитись в [http://www.altlinux.ru/go/about-company/sphere-of-activity/ відповідному розділі сайту компанії].

=== Що таке вільне програмне забезпечення? ===
Вільне програмне забезпечення - програмне забезпечення, в яких права користувача («свободи») на необмежені запуск, вивчення, поширення та зміна (вдосконалення) програм, що захищені юридично за допомогою вільних ліцензій.

Існує величезна кількість найрізніших вільних програм, так, зокрема, з вільного програмного забезпечення за допомогою вільних інструментів можна побудувати повноцінну операційну систему і забезпечити її прикладними програмами для вирішення найрізноманітніших завдань. Такі «збірки» називаються ''дистрибутивами''.

=== Що таке Linux? ===
[http://ru.wikipedia.org/wiki/Linux GNU/Linux] (коротка назва - Linux) - загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра і зібраних для нього бібліотек і системних програм, розроблених в рамках [http://www.gnu.org/home.ru.html проекту GNU]. Розповсюджувана операційна система Linux включає в себе, крім ядра і системних бібліотек, ще велику кількість прикладного програмного забезпечення. Такий набір називається [http://ru.wikipedia.org/wiki/Дистрибутив_операционной_системы дистрибутивом].

=== Для чого можна використовувати Linux? ===
Операційну систему Linux можна використовувати для будь-яких завдань користувача. Починаючи від простих завдань (редагування документів, перегляд Інтернету і відтворення мультимедіа) до професійного використання в різних видах діяльності.

=== Чи правда, що Linux безкоштовний? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням. Для того, щоб почати використовувати Linux, досить просто завантажити його з Інтернету або купити коробкову версію, а після вільно використовувати і поширювати його (якщо інше не обумовлено в ліцензійній угоді дистрибутива, який може містити не вільне програмне забезпечення). При цьому Linux не має обмеження на кількість машин, тому встановлювати одну копію можна куди і скільки завгодно. При покупці коробкової версії ви оплачуєте тільки носій, коробку з документацією та повідомленням про права, доставку та технічну підтримку, але не за саме програмне забезпечення.

=== У чому відмінність Linux від Windows? ===
Операційна система Linux є вільним програмним забезпеченням, а Windows - ні.

Не потрібно розглядати Linux як безкоштовну заміну Windows - це принципово різні операційні системи, хоча і схожі на вигляд, але відрізняються ядром, системним і прикладним програмним забезпеченням. Незважаючи на те, що на Linux ви можете як працювати з офісними документами, створеними в Windows, так і запускати виконувані файли Windows, повної сумісності з Windows домогтися неможливо в силу невільної природи Windows.

Крім того, відкрита модель розробки ядра Linux, системних і прикладних програм підштовхнула дослідження в безпеці та управлінні пакетами ПЗ, внаслідок чого Linux придбав такі відмінні риси:
* Більш високий рівень безпеки системи в порівнянні з системами, що розробляються в закритих проектах. Основні компоненти Linux піддаються аудиту світовими експертами в безпеці.
* Потенційно нескінченне час життя одного разу встановленої операційної системи. Детально продумана система управління пакетами програм дозволяє встановлювати, оновлювати і видаляти програми та системні компоненти без накопичення ентропії в системі.
* Як наслідок, можливість оновлення операційної системи і прикладних програм без перевстановлення системи.

=== Чи правда, що робота в Linux - це робота в консолі? ===
За замовчуванням після установки користувач відразу потрапляє в графічне середовище, яке дуже просте і зрозуміле навіть для користувачів, які раніше працювали тільки в операційній системі Windows. У Linux користувач може повноцінно працювати, не вдаючись до консолі, однак її використання дозволить більш ефективно вирішувати деякі завдання.

=== Чи правда, що встановити Linux складно? ===
Процес встановлення операційної системи Linux дуже простий, він проходить в графічній оболонці з підтримкою мишки. На кожному кроці встановлення, у разі виникнення питань, можна викликати довідку, в якій містяться детальні пояснення для чого служить кожен із етапів встановлення та яким чином задати ті чи інші параметри.
Також буде встановлено завантажувач операційних систем, який дозволить запускати як сам Linux, так і інші встановлені операційні системи (у разі їх наявності), а також отримувати доступ до файлів на дисках Windows.

=== Що таке дистрибутив? ===
Дистрибутив Linux - це не просто зібрані разом операційна система і набір додатків, це інтегрована робоча середа, призначена для вирішення тих чи інших завдань користувачів. ТОВ «Альт Линукс» випускає дистрибутиви, орієнтовані як на початківців, так і на досвідчених користувачів, спеціалізовані та універсальні.

=== Чому ALT Linux розвивається самостійно, а не допрацьовує інший популярний дистрибутив? ===
В ALT Linux Team багато сильних розробників, охочих повністю визначати технологічний розвиток дистрибутиву, що неможливо при доопрацюванні будь-якого іншого дистрибутива.

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux від інших дистрибутивів? ===
Детальний перелік відмінностей дистрибутивів ALT Linux можна знайти в розділі [[Features | Особливості ALT Linux]].

=== Чим відрізняються дистрибутиви ALT Linux між собою? ===
Дистрибутиви ALT Linux відрізняються один від одного колом завдань, що повинні вирішуватись, комплектацією програмного забезпечення, дизайном.

=== Як можна ознайомитися з продуктами ALT Linux? ===
Ознайомитися з продуктами ALT Linux можна [http://altlinux.ru/products/ у відповідному розділі] на офіційному сайті.

=== Чи надає ТОВ «Альт Линукс» технічну підтримку? ===
ТОВ «Альт Линукс» пропонує широкий спектр послуг по встановленню, наліштуванню, експлуатаційного обслуговування і усунення несправностей в роботі комп'ютерів під управлінням ALT Linux. Детальніше про умови надання технічної підтримки можна ознайомитися [http://altlinux.ru/users/users-support/ у відповідному розділі] офіційного Веб-сайту.

=== Я придбав дистрибутив/купон з технічною підтримкою, як мені зареєструвати серійний номер? ===

Скористайтеся [http://www.altlinux.org/OTRS_HowTO_login%26work інструкцією по реєстрації та роботі в системі технічної підтримки]

=== Чи є у ALT Linux співтовариство? ===
Один з головних успіхів ТОВ «Альт Линукс» - організація активної спільноти розробників та користувачів вільних програм, члени якої спілкуються один з одним, в основному, за допомогою списків розсилань. Спільнота об'єднує людей найрізноманітніших професій і переконань, але один інтерес притаманний усім учасникам - це інтерес до світу вільних програм. Спілкування в співтоваристві здійснюється [http://www.altlinux.org/MailingLists в списках розсилки], [http://forum.altlinux.org/ на форумі] та [http://www.altlinux.org/IRC в IRC -каналі].

=== Як мені взяти участь в розробці продуктів ALT Linux? ===
Дійте згідно «[http://www.altlinux.org/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_ALT_Linux_Team Керівництву початківця мейнтейнера ALT Linux Team]».

=== Я знайшов помилку в дистрибутиві, куди повідомити? ===
Про помилки можна повідомити на сайті [https://bugzilla.altlinux.org/ BugZilla].
Перед використанням BugZilla ознайомтесь із [http://www.altlinux.org/BugTracking/BugzillaMiniHowto коротким керівництвом щодо її використання].

=== Де мені знайти документацію по ALT Linux? ===
Документацію можна знайти на сайтах [http://www.altlinux.org www.altlinux.org] і на [http://heap.altlinux.org/alt-docs/ heap.altlinux.org].

=== Як мені зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс»? ===
Зв'язатися з ТОВ «Альт Линукс» можливо по електронній пошті. Адреси електронної пошти можна знайти на офіційному сайті в розділі «[http://altlinux.ru/go/about-company/contacts/ Контакти]».

[[Category:ALT Linux]]
[[Category:Користувачу]]</text>
    <sha1>0ef0b501201a50b24635a217a53114d6de9e5b7f</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Обговорення користувача:Brealx</title>
  <ns>3</ns>
  <id>69</id>
  <revision>
    <id>283</id>
    <timestamp>2012-02-29T11:03:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>init</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="93" xml:space="preserve">Дякую! --[[Користувач:MichaelShigorin|mike]] 14:03, 29 лютого 2012 (MSK)</text>
    <sha1>133d87b39c60f5623f7316e52d58f22af33fcab6</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:LayneNWO</title>
  <ns>2</ns>
  <id>70</id>
  <revision>
    <id>284</id>
    <timestamp>2013-05-03T06:23:48Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>LayneNWO</username>
      <id>56</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Shon Wendland is what's developed on his start certificate and he believes it sounds fairly excellent. To investigate vogue is one thing he would by no means give ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="459" xml:space="preserve">Shon Wendland is what's developed on his start certificate and he believes it sounds fairly excellent. To investigate vogue is one thing he would by no means give up. His career is an accounting officer and his wage has been seriously satisfying. Idaho is where he's generally been residing but he desires to move due to the fact of his family members.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my homepage - [http://www.machinesitalia.org/index.php/member/547811/ Read Far more]</text>
    <sha1>0ce1bb92f8b362d7292926aef9060440b0daa5d5</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:MaxwellPe</title>
  <ns>2</ns>
  <id>71</id>
  <revision>
    <id>285</id>
    <timestamp>2013-05-06T07:22:03Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MaxwellPe</username>
      <id>47</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: My name is Cecilia Coughlin. I life in Ca' Venier (Italia).&lt;br&gt;&lt;br&gt;My web blog [http://www.plusonefoundry.com/ Get google 1]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="124" xml:space="preserve">My name is Cecilia Coughlin. I life in Ca' Venier (Italia).&lt;br&gt;&lt;br&gt;My web blog [http://www.plusonefoundry.com/ Get google 1]</text>
    <sha1>30b813205d3efa799f78f921e51ea38bc5b3e3ac</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:HoraceDea</title>
  <ns>2</ns>
  <id>72</id>
  <revision>
    <id>286</id>
    <timestamp>2013-05-09T09:46:47Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>HoraceDea</username>
      <id>62</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Got nothing to tell about me I think.&lt;br&gt;Nice to be here and a part of this site.&lt;br&gt;&lt;br&gt;I just wish I'm useful in some way here.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Have a look at my blog pos...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="229" xml:space="preserve">Got nothing to tell about me I think.&lt;br&gt;Nice to be here and a part of this site.&lt;br&gt;&lt;br&gt;I just wish I'm useful in some way here.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Have a look at my blog post ... [http://www.youtubefoundry.com/ click the following website]</text>
    <sha1>61cfc6d95ce93c969035457903048917cb54c138</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:RodolfoZi</title>
  <ns>2</ns>
  <id>73</id>
  <revision>
    <id>287</id>
    <timestamp>2013-05-22T22:17:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>RodolfoZi</username>
      <id>64</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Greetings. Permit me begin by telling you the author's title - Staci. She is an accounting officer. The matter she adores most is to maintain bees but she won't ha...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="307" xml:space="preserve">Greetings. Permit me begin by telling you the author's title - Staci. She is an accounting officer. The matter she adores most is to maintain bees but she won't have the time lately. Idaho has generally been her dwelling spot.&lt;br&gt;&lt;br&gt;my web-site - [http://Www.Mgprojekt.Com.pl/figiel relevant internet site]</text>
    <sha1>64bfc02967024da279a9c6d492892d6a1a734fe1</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:AWOMarghe</title>
  <ns>2</ns>
  <id>74</id>
  <revision>
    <id>288</id>
    <timestamp>2013-06-04T14:49:58Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>AWOMarghe</username>
      <id>65</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Name: Margherita Angulo&lt;br&gt;Age: 32&lt;br&gt;Home town: San Francisco &lt;br&gt;Post code: 94112&lt;br&gt;Address: 191 Harrison Street&lt;br&gt;no fax payday loans&lt;br&gt;&lt;br&gt;my blog - [http:/...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="223" xml:space="preserve">Name: Margherita Angulo&lt;br&gt;Age: 32&lt;br&gt;Home town: San Francisco &lt;br&gt;Post code: 94112&lt;br&gt;Address: 191 Harrison Street&lt;br&gt;no fax payday loans&lt;br&gt;&lt;br&gt;my blog - [http://abypaydayloanlenders.com/ http://abypaydayloanlenders.com/]</text>
    <sha1>a1f8c69853d8a6a27ccf326e4ddf11757cb293d2</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:LeoMullis</title>
  <ns>2</ns>
  <id>75</id>
  <revision>
    <id>289</id>
    <timestamp>2013-06-05T14:00:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>LeoMullis</username>
      <id>66</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Demetrius Sellner is what's authored on my start certificate however I really don't truly like getting identified as like that. Workplace supervising is what I do....</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="496" xml:space="preserve">Demetrius Sellner is what's authored on my start certificate however I really don't truly like getting identified as like that. Workplace supervising is what I do. My relatives lives in California and my loved ones enjoys it. What I love accomplishing is to keep bees but I have been having on new items currently.&lt;br&gt;&lt;br&gt;My website - [http://Sportgouvci.com/listing/Business___Economy/Business_Resources/guidance-on-how-to-go-about-correcting-your-homes-inside-25083 visit the up coming website]</text>
    <sha1>abdab5fa077d6ca86d9677ddb4096257a7ad3aa7</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:GildaEDN</title>
  <ns>2</ns>
  <id>76</id>
  <revision>
    <id>290</id>
    <timestamp>2013-06-05T18:06:47Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>GildaEDN</username>
      <id>67</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Wilmer is his name even though it is not his beginning name. Company supervising is how he makes a living and he is undertaking pretty excellent economically. Some...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="469" xml:space="preserve">Wilmer is his name even though it is not his beginning name. Company supervising is how he makes a living and he is undertaking pretty excellent economically. Some time ago he selected to dwell in Arizona. Just one of the quite greatest points in the environment for him is accomplishing martial arts and he's been executing it for pretty a although.&lt;br&gt;&lt;br&gt;my webpage: [http://memodified.com/index.php?do=/profile-101785/info/ toddler Bedroom furniture sets for girls]</text>
    <sha1>9b79bdc572507f9e55007e98a6e348aea32003b7</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:ChongStro</title>
  <ns>2</ns>
  <id>77</id>
  <revision>
    <id>291</id>
    <timestamp>2013-06-05T21:05:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>ChongStro</username>
      <id>68</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Hi there. My name is Wilmer but I you should not like when men and women use my total title. What I enjoy performing is fencing and I am striving to make it a occu...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="442" xml:space="preserve">Hi there. My name is Wilmer but I you should not like when men and women use my total title. What I enjoy performing is fencing and I am striving to make it a occupation. My working day position is a procurement officer. California is the only area I've been residing in.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my homepage; http://kindredthefamilysoul.com ([http://kindredthefamilysoul.com/profiles/blogs/read-the-adhering-to-suggestions-for click the next post])</text>
    <sha1>1e94e66b79d4a3e6e2931fc8be9b4a6da3b363db</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:ManuelCas</title>
  <ns>2</ns>
  <id>78</id>
  <revision>
    <id>292</id>
    <timestamp>2013-06-06T13:16:08Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>ManuelCas</username>
      <id>69</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 実際  ルイ ・ ヴィトン  ハンドバッグ  よく 。ささやかなブティック、検討  これらの新進の美しさを素晴らしい  表示 ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="332" xml:space="preserve">実際  ルイ ・ ヴィトン  ハンドバッグ  よく 。ささやかなブティック、検討  これらの新進の美しさを素晴らしい  表示 。&lt;br&gt;&lt;br&gt;my weblog: [http://mykaraokecontest.com/mykaraokecontest/read_blog/13588/a-meaningful-beginner's-guide-which-can-louis-vuitton-shop-online ルイ·ヴィトン]</text>
    <sha1>bb39f5dde8611afb6232a1619475f9265098d0aa</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:BrittneyJ</title>
  <ns>2</ns>
  <id>79</id>
  <revision>
    <id>293</id>
    <timestamp>2013-06-06T22:17:59Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>BrittneyJ</username>
      <id>54</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Greetings. Enable me start out by telling you the author's title - Staci. In her qualified everyday living she is an data officer and her salary has been truly ful...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="492" xml:space="preserve">Greetings. Enable me start out by telling you the author's title - Staci. In her qualified everyday living she is an data officer and her salary has been truly fulfilling. What her family members and her appreciate is cryptography and she's been executing it for fairly a while. Arizona is exactly where she and her partner dwell but she will have to move a person working day or one more.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my web site - [http://www.thinkeu.eu/member/6111/ wallpaper bedroom ideas]</text>
    <sha1>621412b58a3a26c99366f09a848d9093eab9c77f</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:Sven37C</title>
  <ns>2</ns>
  <id>80</id>
  <revision>
    <id>294</id>
    <timestamp>2013-06-10T00:43:20Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Sven37C</username>
      <id>59</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Wilmer is his title while it is not his beginning identify. Considering that he was 18 he is been working as an workplace supervisor. Florida is his start spot. To...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="333" xml:space="preserve">Wilmer is his title while it is not his beginning identify. Considering that he was 18 he is been working as an workplace supervisor. Florida is his start spot. To hold bees is one particular of the items he enjoys most.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my page :: [http://Www.Tswalu.com/member/35939 watch the nanny online free episodes]</text>
    <sha1>2d81c1c9634bfd5e725903fc45db0fac5a42fe69</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:CindyBedf</title>
  <ns>2</ns>
  <id>81</id>
  <revision>
    <id>295</id>
    <timestamp>2013-06-12T12:26:59Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>CindyBedf</username>
      <id>57</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: The name of the creator is Benedict and his spouse would not like it at all. What he enjoys accomplishing is cryptography and now he is attempting to earn money wi...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="486" xml:space="preserve">The name of the creator is Benedict and his spouse would not like it at all. What he enjoys accomplishing is cryptography and now he is attempting to earn money with it. His wife and him live in Idaho and he loves every day residing there. Administering databases is his day career now.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to visit my homepage; union metal roofing products [[http://Www.Igt.Ethz.ch/phpinfo.php?a[]=%3Ca+href=http://www.mgprojekt.com.pl%3Ewww.mgprojekt.com.pl%3C/a%3E More Signup bonuses]]</text>
    <sha1>2830426a2af4c6f64f8a506ab413ffff0cafe91f</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>296</id>
    <parentid>295</parentid>
    <timestamp>2013-06-13T05:24:09Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>CindyBedf</username>
      <id>57</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="393" xml:space="preserve">Wonderful to meet you, I am Gale Ethier. To obtain badges is the issue I really like most of all. Missouri is in which me and my spouse live but my spouse wants us to shift. I utilized to be unemployed but now I am a bookkeeper but I have currently used for a different just one.&lt;br&gt;&lt;br&gt;My web page: [http://www.cellarrat.org/archives/2005/09/2618_bottles_of.html wonderful Kitchens Bankstown]</text>
    <sha1>7d53b991915e1fc565d0708da49cfcda74907f1d</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:LukeSipes</title>
  <ns>2</ns>
  <id>82</id>
  <revision>
    <id>297</id>
    <timestamp>2013-06-13T16:17:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>LukeSipes</username>
      <id>70</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I would like to introduce myself to you, I am Benedict nevertheless I will not really like currently being termed like that. My household lives in Florida and my r...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="485" xml:space="preserve">I would like to introduce myself to you, I am Benedict nevertheless I will not really like currently being termed like that. My household lives in Florida and my relatives enjoys it. Curing persons is what I do. Just one of the quite very best issues in the world for me is to trip horses but I have been having on new factors these days.&lt;br&gt;&lt;br&gt;My page - townhouses for sale in newton ma ([http://www.e-Penghu.com.tw/069932443/userinfo.php?uid=2325 just click the up coming document])</text>
    <sha1>ff87d23f9a924f42fb9f41317bcbac872af29a14</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:HansOdonn</title>
  <ns>2</ns>
  <id>83</id>
  <revision>
    <id>298</id>
    <timestamp>2013-06-13T21:46:34Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>HansOdonn</username>
      <id>71</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I am Geraldine Collinsworth. Office environment supervising is what I do in my day work but quickly I will be on my very own. To do archery is the detail I appreci...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="342" xml:space="preserve">I am Geraldine Collinsworth. Office environment supervising is what I do in my day work but quickly I will be on my very own. To do archery is the detail I appreciate most. My relatives lives in California.&lt;br&gt;&lt;br&gt;My weblog ... home remedies to clear acne *[http://klik.atekon.de/wiki/index.php?title=User:JanetTham visit the up coming site]*</text>
    <sha1>58c92ca6ebb4c40aa04d523dc837ef5822a221a8</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:RalphBold</title>
  <ns>2</ns>
  <id>84</id>
  <revision>
    <id>299</id>
    <timestamp>2013-06-16T13:36:30Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>RalphBold</username>
      <id>72</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 保持するで脳、これら意図する独特と定式化のためだけに1組織。ルイ ・ ヴィトンのインター ネット サイト、知ること...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="390" xml:space="preserve">保持するで脳、これら意図する独特と定式化のためだけに1組織。ルイ ・ ヴィトンのインター ネット サイト、知ることができる、合計開発に詳細。ダミエ4黒鉛カフリンクスですより多く男性。開始、おそらくのポリシー多様化の香りをギャル. - [http://www.2013louisvuittom.com/ www.2013louisvuittom.com]</text>
    <sha1>e1aa1bf20963b1c59382fd1acbd7b27c8f0891b5</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20100305114014|251">
  <title>Користувач:AndresBPQ</title>
  <ns>2</ns>
  <id>85</id>
  <revision>
    <id>300</id>
    <timestamp>2013-06-21T14:32:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>AndresBPQ</username>
      <id>73</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Selina Henrich is the name individuals use to contact her and she enjoys it. Actively playing chess is anything she would in no way give up. Pennsylvania has alway...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="439" xml:space="preserve">Selina Henrich is the name individuals use to contact her and she enjoys it. Actively playing chess is anything she would in no way give up. Pennsylvania has always been her living put but now she is taking into consideration other options. She is an details officer but quickly her spouse and her will start off their individual business.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Visit my web site - virtual kitchen designing [[http://Plerb.com/KieraIkp relevant website]]</text>
    <sha1>0a6cff66ebeea2a8a7c42e1e4e4f256b36273410</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:HazelI03wyb</title>
  <ns>2</ns>
  <id>86</id>
  <revision>
    <id>301</id>
    <timestamp>2013-07-13T11:45:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>HazelI03wyb</username>
      <id>74</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 。私は始めましょう で 著者は、彼女の名前を紹介 です文字通りです 温欲望 、 彼女は  を愛しています。彼女の仕事で...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="658" xml:space="preserve">。私は始めましょう で 著者は、彼女の名前を紹介 です文字通りです 温欲望 、 彼女は  を愛しています。彼女の仕事です  の人々 のマネージャー。ものの一つ、事実食品オブジェクト活動 彼女は愛している  馬 、彼女です 行って  は数年にわたり多く を行います。アーカンソーは、のみ を見つける配置設立追加 彼女は存在しているされて  で、  doesn't 計画 で それを変更します。もっと詳細 場合チェック  ウェブサイト: ％ url&lt;br&gt;&lt;br&gt;Look into my web blog :: [http://www.guccijp13.com/ ブランド 財布]</text>
    <sha1>6a9952c39bf7e5d06f92e2432c4fb33c4a0fd5a0</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:HilarioDelacruz</title>
  <ns>2</ns>
  <id>87</id>
  <revision>
    <id>302</id>
    <timestamp>2013-07-15T20:07:48Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>HilarioDelacruz</username>
      <id>75</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Pleasing to meet you, my name is generally Lise Schuelke. Some time ago I chose to live back American Samoa certainly never move. Administering databases is even m...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="435" xml:space="preserve">Pleasing to meet you, my name is generally Lise Schuelke. Some time ago I chose to live back American Samoa certainly never move. Administering databases is even my primary money flow comes from. The favorite hobby regarding my kids and so me is liposuction costs books and I have been doing it for countless years. My husband and I maintain a website. You might want to check it out there here: http://cheapairmaxuk.1minutesite.co.uk/</text>
    <sha1>f7223226eae7b0340523f6d08c9fff52e8768561</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:LouisDabney</title>
  <ns>2</ns>
  <id>88</id>
  <revision>
    <id>303</id>
    <timestamp>2013-07-17T21:50:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>LouisDabney</username>
      <id>77</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 我々 はプロモーションで主要な現時点では、それらのいくつかの割引本当に今まで販売 70%の。フィッティングダウンロ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="446" xml:space="preserve">我々 はプロモーションで主要な現時点では、それらのいくつかの割引本当に今まで販売 70%の。フィッティングダウンロード コスト無料です、素晴らしい方法を正常に顧客を誘導。サッチェル ハンドバッグです利用可能なこれらの日存在可能性の現代と色。&lt;br&gt;&lt;br&gt;Here is my blog post ... [http://www.maikerukorsugekiyasu.com/ マイケルコース 財布]</text>
    <sha1>115278cd53a5d6cf89c757cd30849f36a16e4ac6</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:AnkeGrayzbkrf</title>
  <ns>2</ns>
  <id>89</id>
  <revision>
    <id>304</id>
    <timestamp>2013-07-20T05:44:37Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>AnkeGrayzbkrf</username>
      <id>78</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 個人個人の影響を受けるを残していたはパーティーといたによって近づか4容疑者。レイ禁止アビエイター女性のためは、...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="289" xml:space="preserve">個人個人の影響を受けるを残していたはパーティーといたによって近づか4容疑者。レイ禁止アビエイター女性のためは、古典的な製品に向かってVicassa。&lt;br&gt;&lt;br&gt;My website ... [http://www.raybansaleonline2013.com/ レイバンメガネ]</text>
    <sha1>d7cd354868bc239b166a4f7c7f78d6b7464c1c34</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:KathrinBurkhart</title>
  <ns>2</ns>
  <id>90</id>
  <revision>
    <id>305</id>
    <timestamp>2013-07-25T10:31:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>KathrinBurkhart</username>
      <id>79</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I like my hobby Singing. Appears boring? Not at all!&lt;br&gt;I also  try to learn [http://browse.deviantart.com/?qh=&amp;section=&amp;global=1&amp;q=Norwegian Norwegian] in my free...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="248" xml:space="preserve">I like my hobby Singing. Appears boring? Not at all!&lt;br&gt;I also  try to learn [http://browse.deviantart.com/?qh=&amp;section=&amp;global=1&amp;q=Norwegian Norwegian] in my free time.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to visit my web-site [http://news.topseosoft.com/ seo street]</text>
    <sha1>974143684d2da2fdc25afa9c797deccaa2873f39</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:AlberthaNewton</title>
  <ns>2</ns>
  <id>91</id>
  <revision>
    <id>306</id>
    <timestamp>2013-07-26T04:51:47Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>AlberthaNewton</username>
      <id>80</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: ラップトップ バッグ荷物所持品のようなものの開口部のようながをガイド本を閉じるします。とにかく私は常にあるだけ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="398" xml:space="preserve">ラップトップ バッグ荷物所持品のようなものの開口部のようながをガイド本を閉じるします。とにかく私は常にあるだけ最近シャネルのバッグにフィードバックの簡単なレビュー躊躇。&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my blog post ... [http://www.bibleonline.org.uk/modules.php?name=Your_Account&amp;op=userinfo&amp;username=ThurmanQV シャネル 財布]</text>
    <sha1>3c6a50a7e680cb09d422b545ff8ef3ccbe6efa41</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:FaustoZKSqvsfoc</title>
  <ns>2</ns>
  <id>92</id>
  <revision>
    <id>307</id>
    <timestamp>2013-07-29T12:50:53Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>FaustoZKSqvsfoc</username>
      <id>81</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: あなたの名前が必要があります著者ですロブト。ホーム醸造ですを参照してください、こと彼は喜びを取るほとんど。デ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="459" xml:space="preserve">あなたの名前が必要があります著者ですロブト。ホーム醸造ですを参照してください、こと彼は喜びを取るほとんど。データベースを管理することです彼または職業と彼はすることができますかなりやって良い財政的に。アメリカ領サモアはどこで彼の家です。彼をチェックサイトここ:url %&lt;br&gt;&lt;br&gt;My site :: [http://www.iphone5groupon.com/ アイフォン 5]</text>
    <sha1>f43b1354c4d4b2596f15e8c545b3952680e25264</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:MauraHarposzfb</title>
  <ns>2</ns>
  <id>93</id>
  <revision>
    <id>308</id>
    <timestamp>2013-07-29T21:46:44Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MauraHarposzfb</username>
      <id>82</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: を作る、あなたの記事の個別、アイデア適切な。プラスチック カードまたはレーズンとさらにさまざまなゴム色。&lt;br&gt;&lt;br&gt;A...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="240" xml:space="preserve">を作る、あなたの記事の個別、アイデア適切な。プラスチック カードまたはレーズンとさらにさまざまなゴム色。&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my page; [http://www.maikerukorsugekiyasu.com/ michael kors 財布]</text>
    <sha1>827ab40ff0b5c620a7c6e847f83a3a3858ff4546</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:ConcepcionUKCP</title>
  <ns>2</ns>
  <id>94</id>
  <revision>
    <id>309</id>
    <timestamp>2013-07-30T06:17:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>ConcepcionUKCP</username>
      <id>83</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 彼らは運命にトップ売り手が彼らが彼らのような店頭内部内3 月。ですあなたは認識何することができることができます...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="502" xml:space="preserve">彼らは運命にトップ売り手が彼らが彼らのような店頭内部内3 月。ですあなたは認識何することができることができます「モードパルファム」間を構築.、特にいずれかのいくつかの並べ替えショッピング バッグ手頃な価格のデザイナーは、良い方法良いスポット完璧なを開発する ladys ワードローブ。&lt;br&gt;&lt;br&gt;Here is my blog post :: [http://www.maikeru-kosusaifujp.com/ マイケルコース 財布]</text>
    <sha1>55becd229e674c19747eee48a2f98218664e2260</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:MiraGilbreath</title>
  <ns>2</ns>
  <id>95</id>
  <revision>
    <id>310</id>
    <timestamp>2013-07-31T06:46:15Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MiraGilbreath</username>
      <id>85</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: カールは何が書かれて作成表示に私ナタール開始証明書がそれは本当にない、ほとんど男性的な名。好きな再発ことでは...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1220" xml:space="preserve">カールは何が書かれて作成表示に私ナタール開始証明書がそれは本当にない、ほとんど男性的な名。好きな再発ことではないがのもの私はこうはインテリア デザインが私はしてきたを持つ新しく新しいもの。データベースの管理は私の一日キャリアは何かとは何か私は本当にお楽しみください。ネブラスカの出生地であるよりも恐ろしいすべて日ここでの生活が大好き。チェック私ワールド ・ ワイド ・ ウェブ サイトここ:ちょっとと歓迎します。私温名前ですけどない人私ぬいぐるみの名前を使用する場合のような。データベースを管理するにはになるが長すぎる前私の職業しばらく。私の夫しないそれのようにメソッドのアプローチ中にすればまだ何模索やっている魚維持私はするきたし、私はされているやって長年。ネブラスカ州はも私は常にされてされてしまったことをされていた生活します。チェック アウト私のウェブサイトはこちら:url %&lt;br&gt;&lt;br&gt;my site [http://www.forum.kamaz18.ru/profile/WalkerGAE iPhone 5]</text>
    <sha1>d0ac6afb81e2a1317c2a2681e3fb620accf4a073</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:MylesHorning</title>
  <ns>2</ns>
  <id>96</id>
  <revision>
    <id>311</id>
    <timestamp>2013-08-02T08:54:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MylesHorning</username>
      <id>86</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 彼らは良い周辺視野を提供と明快さ。&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to visit my web-site [http://www.oakleysaleoutlet2013.com/ オークリー]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="144" xml:space="preserve">彼らは良い周辺視野を提供と明快さ。&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to visit my web-site [http://www.oakleysaleoutlet2013.com/ オークリー]</text>
    <sha1>10406dba8bcc258cb333feeae45b477c4bb6e09c</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:FranziskaAlford</title>
  <ns>2</ns>
  <id>97</id>
  <revision>
    <id>312</id>
    <timestamp>2013-08-02T16:24:15Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>FranziskaAlford</username>
      <id>87</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 本物は True 古典的なシャネルのハンドバッグハンドルその値に多くの年。があるでしょう私たちを参照してくださいする...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="333" xml:space="preserve">本物は True 古典的なシャネルのハンドバッグハンドルその値に多くの年。があるでしょう私たちを参照してくださいするべきではない無欠陥で、ステッチ、バックル、ジッパー等縫い目&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my web-site; [http://www.shanerusaifu5v.com/ シャネル 財布]</text>
    <sha1>1acb1a4f1834d97b22625e75f67e76175a6faa8d</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:JorgeNicholson</title>
  <ns>2</ns>
  <id>98</id>
  <revision>
    <id>313</id>
    <timestamp>2013-08-05T02:38:48Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>JorgeNicholson</username>
      <id>88</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I’m Jorge from Taurasi doing my final year engineering in Athletics and Physical Education. I did my schooling, secured 91% and hope to find someone with same in...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="322" xml:space="preserve">I’m Jorge from Taurasi doing my final year engineering in Athletics and Physical Education. I did my schooling, secured 91% and hope to find someone with same interests in Auto audiophilia.&lt;br&gt;&lt;br&gt;my site [http://wiki-ins.org/wiki/Look_for_Engine_Optimization:_How_To_Travel_Site_Site_visitors_To_You referencer un site]</text>
    <sha1>47b56ff75ff684d74d70237e3516974dab231c44</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:KendraCherry</title>
  <ns>2</ns>
  <id>99</id>
  <revision>
    <id>314</id>
    <timestamp>2013-08-08T05:25:56Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>KendraCherry</username>
      <id>89</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: これらもダナキャラン プレゼンテーション ボックスによって表示されるに2 年間保証します。彼らはする可能性が高いト...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="452" xml:space="preserve">これらもダナキャラン プレゼンテーション ボックスによって表示されるに2 年間保証します。彼らはする可能性が高いトップ売り手が彼らが彼らのような店頭で3 月。、個々 のアウトを運ぶ認識何です「モードパルファム」間を構築.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my page [http://www.williamluskcoppage.com/2011/10/i-follow-blog-called-history-tech.html マイケルコース 財布]</text>
    <sha1>f355bfb8d407332a9e5df10dd2f24fa5d55be077</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:CassieHoyle</title>
  <ns>2</ns>
  <id>100</id>
  <revision>
    <id>315</id>
    <timestamp>2013-08-10T13:59:05Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>CassieHoyle</username>
      <id>90</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Hello, I'm Cassie, a 24 year old from Montauban, France.&lt;br&gt;My hobbies include (but are not limited to) Sand castle building, Vintage Books and watching The Vampir...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="288" xml:space="preserve">Hello, I'm Cassie, a 24 year old from Montauban, France.&lt;br&gt;My hobbies include (but are not limited to) Sand castle building, Vintage Books and watching The Vampire Diaries.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my blog post: [http://topseosoft.com/senuke-xcr/ marketing search engine optimization]</text>
    <sha1>8245682a7c20035002985ef03423b4e29a2e2784</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:EusebiaRayburn</title>
  <ns>2</ns>
  <id>101</id>
  <revision>
    <id>316</id>
    <timestamp>2013-08-10T22:28:29Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>EusebiaRayburn</username>
      <id>91</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Nothing to write about myself at all.&lt;br&gt;Yes! Im a part of this community.&lt;br&gt;I just hope I'm useful at all&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my blog post: [http://specialiste-ref...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="211" xml:space="preserve">Nothing to write about myself at all.&lt;br&gt;Yes! Im a part of this community.&lt;br&gt;I just hope I'm useful at all&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my blog post: [http://specialiste-referencement.blogspot.fr/ le referencement google]</text>
    <sha1>7625d6afedce293981f6f6b0db6f1b6e6757dd9c</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:JaninaMixon</title>
  <ns>2</ns>
  <id>102</id>
  <revision>
    <id>317</id>
    <timestamp>2013-08-12T04:31:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>JaninaMixon</username>
      <id>92</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: My name is Janina Mixon. I life in Golden Valley (United States).&lt;br&gt;&lt;br&gt;Have a look at my website - referencement ([http://forum.muchdifferent.com/unitypark/index...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="208" xml:space="preserve">My name is Janina Mixon. I life in Golden Valley (United States).&lt;br&gt;&lt;br&gt;Have a look at my website - referencement ([http://forum.muchdifferent.com/unitypark/index.php?p=/profile/DarwinBut Suggested Reading])</text>
    <sha1>a91b4bbefcfaac3ee8135fab3072bc2db2627e53</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:RosauraCassell</title>
  <ns>2</ns>
  <id>103</id>
  <revision>
    <id>318</id>
    <timestamp>2013-08-13T19:48:34Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>RosauraCassell</username>
      <id>93</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: 価格減少バッグはバックパックですアン テイラーを提供と特定ギャップ。を後押しするでは、している人のビデオ ゲー...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="342" xml:space="preserve">価格減少バッグはバックパックですアン テイラーを提供と特定ギャップ。を後押しするでは、している人のビデオ ゲーム、それは簡単、単にチャンスの可能性、可能性を取るし、移動は。&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my webpage; [http://www.maikeru-kosusaifujp.com/ MK 財布]</text>
    <sha1>db45165f573c51a6927a331790fd93f197ad61c9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:KristyHardwick</title>
  <ns>2</ns>
  <id>104</id>
  <revision>
    <id>319</id>
    <timestamp>2013-08-30T13:15:36Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>KristyHardwick</username>
      <id>95</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Hello, I'm Kristy, a 26 year old from Tanglewood, Australia.&lt;br&gt;My hobbies include (but are not limited to) Vintage Books, Basketball and watching Two and a Half M...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="238" xml:space="preserve">Hello, I'm Kristy, a 26 year old from Tanglewood, Australia.&lt;br&gt;My hobbies include (but are not limited to) Vintage Books, Basketball and watching Two and a Half Men.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Here is my website :: [http://zulutrade.your-task.com zulutrade]</text>
    <sha1>0452414f20f55ad11748da57a732ffec02fe8425</sha1>
  </revision>
  <revision>
    <id>327</id>
    <parentid>319</parentid>
    <timestamp>2013-09-19T09:47:06Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>KristyHardwick</username>
      <id>95</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="174" xml:space="preserve">I am Daisy from Ajaccio. I love to play Trumpet. Other hobbies are Water sports.&lt;br&gt;&lt;br&gt;my weblog :: zulutrade - [https://sites.google.com/site/zulutradedotcom/ google.com] -</text>
    <sha1>67e5eedd4d57bf2e0777d2146fa98d62bdb76139</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:Connie43Ekpw</title>
  <ns>2</ns>
  <id>105</id>
  <revision>
    <id>320</id>
    <timestamp>2013-08-31T10:09:51Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Connie43Ekpw</username>
      <id>96</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Name: Connie Greco&lt;br&gt;Age: 20&lt;br&gt;Country: Italia&lt;br&gt;Home town: Pago Veiano &lt;br&gt;Post code: 82020&lt;br&gt;Address: Via Piccinni 76&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my page :: ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="193" xml:space="preserve">Name: Connie Greco&lt;br&gt;Age: 20&lt;br&gt;Country: Italia&lt;br&gt;Home town: Pago Veiano &lt;br&gt;Post code: 82020&lt;br&gt;Address: Via Piccinni 76&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my page :: [http://2424blog.com 2424blog]</text>
    <sha1>9f45ec52ede8d90283d2f481b1d236c1da586dec</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:Instagramfolowersrandom-10-100</title>
  <ns>2</ns>
  <id>106</id>
  <revision>
    <id>321</id>
    <timestamp>2013-08-31T15:45:18Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Instagramfolowersrandom-10-100</username>
      <id>97</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: My name: Deloras Boyer&lt;br&gt;Age: 33&lt;br&gt;Country: Great Britain&lt;br&gt;City: Mytchett &lt;br&gt;ZIP: GU16 7JP&lt;br&gt;Address: 79 Ilchester Road&lt;br&gt;&lt;br&gt;My web-site - buy twitter foll...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="235" xml:space="preserve">My name: Deloras Boyer&lt;br&gt;Age: 33&lt;br&gt;Country: Great Britain&lt;br&gt;City: Mytchett &lt;br&gt;ZIP: GU16 7JP&lt;br&gt;Address: 79 Ilchester Road&lt;br&gt;&lt;br&gt;My web-site - buy twitter followers for cheap ([http://get-plus-followers.com get-plus-followers.com])</text>
    <sha1>38888fae2c42cc9fb3732197c0318d21bea1984a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:CheriDoucette</title>
  <ns>2</ns>
  <id>107</id>
  <revision>
    <id>322</id>
    <timestamp>2013-08-31T18:09:28Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>CheriDoucette</username>
      <id>98</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Nothing to write about myself really.&lt;br&gt;Feels good to be a member of altlinux.org.&lt;br&gt;I just wish I'm useful at all&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my webpage: econoo.com ([htt...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="205" xml:space="preserve">Nothing to write about myself really.&lt;br&gt;Feels good to be a member of altlinux.org.&lt;br&gt;I just wish I'm useful at all&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my webpage: econoo.com ([http://www.econoo.com http://www.econoo.com])</text>
    <sha1>4b386fd46bc5b53912a66087f490df0a0427723b</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:EnriquetaTalbot</title>
  <ns>2</ns>
  <id>108</id>
  <revision>
    <id>323</id>
    <timestamp>2013-08-31T21:17:01Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>EnriquetaTalbot</username>
      <id>99</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: My name is Enriqueta from Metairie studying Computing and Information Science. I did my schooling, secured 84% and hope to find someone with same interests in Gard...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="260" xml:space="preserve">My name is Enriqueta from Metairie studying Computing and Information Science. I did my schooling, secured 84% and hope to find someone with same interests in Gardening.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Here is my blog post ... [http://www.cote-piscine-mag.com www.cote-piscine-mag.com]</text>
    <sha1>46b38952454061700dceb2744ae23f9d4c9b6459</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:FrancesPulliam</title>
  <ns>2</ns>
  <id>109</id>
  <revision>
    <id>324</id>
    <timestamp>2013-09-01T23:30:12Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>FrancesPulliam</username>
      <id>100</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I am 19 years old and my name is Frances Pulliam. I life in Oosterbeek (Netherlands).&lt;br&gt;&lt;br&gt;Take a look at my site :: [http://votre-tache.com http://votre-tache.com]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="166" xml:space="preserve">I am 19 years old and my name is Frances Pulliam. I life in Oosterbeek (Netherlands).&lt;br&gt;&lt;br&gt;Take a look at my site :: [http://votre-tache.com http://votre-tache.com]</text>
    <sha1>38399845256ccaa44b47d095ffa88f682399c0d5</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:FaustinoGardine</title>
  <ns>2</ns>
  <id>110</id>
  <revision>
    <id>325</id>
    <timestamp>2013-09-02T11:48:44Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>FaustinoGardine</username>
      <id>101</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I am 34 years old and my name is Faustino Gardiner. I life in San Francisco (United States).&lt;br&gt;&lt;br&gt;My blog: [http://your-task.com/ zulutrade]</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="142" xml:space="preserve">I am 34 years old and my name is Faustino Gardiner. I life in San Francisco (United States).&lt;br&gt;&lt;br&gt;My blog: [http://your-task.com/ zulutrade]</text>
    <sha1>c613956993556b18bfecb5c93fe16694de70c189</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:NolanRomoqe</title>
  <ns>2</ns>
  <id>111</id>
  <revision>
    <id>326</id>
    <timestamp>2013-09-17T04:13:22Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>NolanRomoqe</username>
      <id>102</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: [http://www.donothingfor2minutes.com Nothing] to write about myself at all.&lt;br&gt;Hurrey Im here and a part of altlinux.org.&lt;br&gt;I really wish I am useful in one way h...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="278" xml:space="preserve">[http://www.donothingfor2minutes.com Nothing] to write about myself at all.&lt;br&gt;Hurrey Im here and a part of altlinux.org.&lt;br&gt;I really wish I am useful in one way here.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Look into my web page :: [http://packref.seopowa.com/en/18-youtube how to get lots of views on youtube]</text>
    <sha1>364883dd77ae716900b3ddd55d57b3dd4b0b0c15</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:ClemmieStephens</title>
  <ns>2</ns>
  <id>112</id>
  <revision>
    <id>328</id>
    <timestamp>2013-09-27T13:09:07Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>ClemmieStephens</username>
      <id>103</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I am Clemmie from Caldwell studying American Politics. I did my schooling, secured 70% and hope to find someone with same interests in Swimming.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Here is my ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="332" xml:space="preserve">I am Clemmie from Caldwell studying American Politics. I did my schooling, secured 70% and hope to find someone with same interests in Swimming.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Here is my blog post ... [http://ramiroperrett.edublogs.org/2013/09/21/get-your-manufacturer-discovered-strategies-for-lookup-motor-optimization/ meilleur referencement sur google]</text>
    <sha1>4b1b3b27a987ea432b8317cccd26ff93ac592399</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:Louisa76Vgkfb</title>
  <ns>2</ns>
  <id>113</id>
  <revision>
    <id>329</id>
    <timestamp>2013-09-28T10:03:45Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Louisa76Vgkfb</username>
      <id>104</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Name: Louisa Kozak&lt;br&gt;Age: 40&lt;br&gt;Country: Netherlands&lt;br&gt;City: Den Haag &lt;br&gt;Post code: 2542 Cv&lt;br&gt;Street: De Gaarde 12&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my blog ... [http://studen...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="351" xml:space="preserve">Name: Louisa Kozak&lt;br&gt;Age: 40&lt;br&gt;Country: Netherlands&lt;br&gt;City: Den Haag &lt;br&gt;Post code: 2542 Cv&lt;br&gt;Street: De Gaarde 12&lt;br&gt;&lt;br&gt;Also visit my blog ... [http://student.msi.vxu.se/mediawiki/index.php/Search_engine_optimisation_Isn_t_going_to_Have_To_Be_Challenging_-_Find_out_How_To_Do_the_job_The_Search_Engines_With_These_Guidelines referencement sites]</text>
    <sha1>a76937bd3ddd4578a501cac87c8675e673f58ff0</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:Felicia09N</title>
  <ns>2</ns>
  <id>114</id>
  <revision>
    <id>330</id>
    <timestamp>2013-11-03T15:58:51Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Felicia09N</username>
      <id>107</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: I'm Felicia and I live in Connaught. &lt;br&gt;I'm interested in International Relations, Radio-[http://www.Dict.cc/englisch-deutsch/controlled.html Controlled] Car Raci...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="418" xml:space="preserve">I'm Felicia and I live in Connaught. &lt;br&gt;I'm interested in International Relations, Radio-[http://www.Dict.cc/englisch-deutsch/controlled.html Controlled] Car Racing and Norwegian art. I like to travel and watching The [http://Www.Thesimpsons.com/ Simpsons].&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my web blog: [http://petrovmusic.ru/ru/content/some-people-today-finding-vehicle-insurance-plan-may-perhaps-be-tough occasion auto]</text>
    <sha1>8b8888dbc0447f4a04dbb87e0138571cfede068c</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:ChadwickH82</title>
  <ns>2</ns>
  <id>115</id>
  <revision>
    <id>331</id>
    <timestamp>2013-12-14T08:18:38Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>ChadwickH82</username>
      <id>120</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: There is [http://Encyclopedia.com/searchresults.aspx?q=nothing nothing] to tell about me really.&lt;br&gt;Great to be a part of this [http://Dict.leo.org/?search=communi...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="350" xml:space="preserve">There is [http://Encyclopedia.com/searchresults.aspx?q=nothing nothing] to tell about me really.&lt;br&gt;Great to be a part of this [http://Dict.leo.org/?search=community community].&lt;br&gt;I really hope I'm useful at all&lt;br&gt;&lt;br&gt;Feel free to surf to my homepage ...

 electronic waste ([http://computerrecyclingcalifornia.com/theprocess.php browse this site])</text>
    <sha1>a2b5eb4fc93a1b9b9502f877f085137837819e3f</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:ChandraLawhorn</title>
  <ns>2</ns>
  <id>116</id>
  <revision>
    <id>332</id>
    <timestamp>2013-12-25T16:12:57Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>ChandraLawhorn</username>
      <id>128</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Got [http://www.imdb.com/title/tt0107616/ nothing] to tell about myself really.&lt;br&gt;I enjoy of finally being a part of this site.&lt;br&gt;I really wish Im useful in one ...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="282" xml:space="preserve">Got [http://www.imdb.com/title/tt0107616/ nothing] to tell about myself really.&lt;br&gt;I enjoy of finally being a part of this site.&lt;br&gt;I really wish Im useful in one way .&lt;br&gt;&lt;br&gt;Look into my website [http://www.artisanofbeauty.com/about-dr-tim-neavin/ los Angeles breast augmentation]</text>
    <sha1>43ef17cc8d292a6bc4516d2a8044babb3e873d94</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:AnibalEddington</title>
  <ns>2</ns>
  <id>117</id>
  <revision>
    <id>333</id>
    <timestamp>2014-01-07T08:54:09Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>AnibalEddington</username>
      <id>132</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>Створена сторінка: Being a small business operator, it is extremely important to comprehend a number of issues. One, thing that you need to understand is that industry today is quite...</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1540" xml:space="preserve">Being a small business operator, it is extremely important to comprehend a number of issues. One, thing that you need to understand is that industry today is quite complex with several corporations competing with the exact same products. Another thing that you ought to know is that the technique that you use to advertise your company and product is quite essential. The strategy that you utilize should really be effective in attaining several buyers. It will also be great in making certain the business enterprise is obtaining cost effective coverage. Thus, it's an essential thing to often recognize a number of things about social networking marketing.&lt;br&gt;&lt;br&gt;It is one of many best marketing practices&lt;br&gt;&lt;br&gt;The first thing that you must realize about social-media marketing is that it is the best approach to marketing a small business all over the world. This is because significantly more than 2 million individuals have access to the net. They are therefore in a position to market them in the web and produce useful products. The advantage of marketing using social-media is the fact that you're at a better position to see the effect of the marketing method using free performance indications. This is an essential matter.&lt;br&gt;&lt;br&gt;It is successful&lt;br&gt;&lt;br&gt;The next thing that you need to know about social networking marketing is that it is a very efficient approach to marketing. It's different from other types of advertising where you'll need certainly to retain an expert. For instance [http://frutal-es.com Full Statement].</text>
    <sha1>f6bb9ef026976ba53fe3ac845845cb79a404adc9</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Користувач:Sb</title>
  <ns>2</ns>
  <id>125</id>
  <revision>
    <id>348</id>
    <timestamp>2014-03-10T11:25:02Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>Sb</username>
      <id>219</id>
    </contributor>
    <comment>Створена сторінка: мiру - мир</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="16" xml:space="preserve">мiру - мир</text>
    <sha1>b8e392ef5610775645231d95c489489af3624cf4</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Main Page</title>
  <ns>0</ns>
  <id>4</id>
  <revision>
    <id>349</id>
    <parentid>174</parentid>
    <timestamp>2014-05-08T10:39:09Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>MichaelShigorin</username>
      <id>3</id>
    </contributor>
    <minor/>
    <comment>-pt</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1180" xml:space="preserve">[[ru:Main Page]]
[[en:Main Page]]

__NOTOC__

[[Файл:Gnome-media-optical.svg]] '''[[Користувачу]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-preferences-system.svg]] '''[[Sysadmin|Системному адміністраторові]]''' &amp;nbsp;
[[Файл:Gnome-applications-development.svg]] '''[[Sisyphus|Розробнику]]'''

----

[[Image:Gnome-stock_person.svg‎]] '''Про ALT Linux'''
* [[ALT Linux Team]] (команда ALT Linux)
* [[Sisyphus|Сизиф]] ([[Що таке Sisyphus?]])
* [http://www.altlinux.com Компания «Альт Линукс»]
* [[FAQ|Постійні запитання та відповіді на них]] (FAQ)
* [[Features|Особливості у '''ALT Linux''']]
* [[Downloads|Завантажити]]

[[Image:Internet-group-chat.svg]] '''Спілкування'''
* [[MailingLists|Розсилки]]
* [http://forum.altlinux.org/ Форум]
* [[IRC|IRC]]
* [http://planet.altlinux.org/ Планета] (блоги)
* [[Contacts|Контакти]]
* [http://www.altlinux.org.ua/index.php?id=197 Користувачі]

[[Image:Applications-graphics.svg]] '''Різне'''
* [[Логотипи]]


[[Category:ALT Linux|*]]</text>
    <sha1>e5c82b64108943b5fb8d1cfd20bbf989fae84c40</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>MediaWiki:Smw import skos</title>
  <ns>8</ns>
  <id>126</id>
  <revision>
    <id>350</id>
    <timestamp>2017-07-06T14:27:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>127.0.0.1</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Semantic MediaWiki default vocabulary import</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="982" xml:space="preserve">http://www.w3.org/2004/02/skos/core#|[http://www.w3.org/TR/skos-reference/skos.rdf Simple Knowledge Organization System (SKOS)]
 altLabel|Type:Monolingual text
 broader|Type:Annotation URI
 broaderTransitive|Type:Annotation URI
 broadMatch|Type:Annotation URI
 changeNote|Type:Text
 closeMatch|Type:Annotation URI
 Collection|Class
 Concept|Class
 ConceptScheme|Class
 definition|Type:Text
 editorialNote|Type:Text
 exactMatch|Type:Annotation URI
 example|Type:Text
 hasTopConcept|Type:Page
 hiddenLabel|Type:String
 historyNote|Type:Text
 inScheme|Type:Page
 mappingRelation|Type:Page
 member|Type:Page
 memberList|Type:Page
 narrower|Type:Annotation URI
 narrowerTransitive|Type:Annotation URI
 narrowMatch|Type:Annotation URI
 notation|Type:Text
 note|Type:Text
 OrderedCollection|Class
 prefLabel|Type:String
 related|Type:Annotation URI
 relatedMatch|Type:Annotation URI
 scopeNote|Type:Text
 semanticRelation|Type:Page
 topConceptOf|Type:Page

[[Category:Imported vocabulary]]</text>
    <sha1>4327e3118f75f756b955108e04693a361d19c2cb</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>MediaWiki:Smw import foaf</title>
  <ns>8</ns>
  <id>127</id>
  <revision>
    <id>351</id>
    <timestamp>2017-07-06T14:27:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>127.0.0.1</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Semantic MediaWiki default vocabulary import</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="298" xml:space="preserve">http://xmlns.com/foaf/0.1/|[http://www.foaf-project.org/ Friend Of A Friend]
 name|Type:Text
 homepage|Type:URL
 mbox|Type:Email
 mbox_sha1sum|Type:Text
 depiction|Type:URL
 phone|Type:Text
 Person|Category
 Organization|Category
 knows|Type:Page
 member|Type:Page

[[Category:Imported vocabulary]]</text>
    <sha1>2be18fc91e334e0c7f23bea734cdc2a301fd86e8</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>MediaWiki:Smw import owl</title>
  <ns>8</ns>
  <id>128</id>
  <revision>
    <id>352</id>
    <timestamp>2017-07-06T14:27:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>127.0.0.1</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Semantic MediaWiki default vocabulary import</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="1196" xml:space="preserve">http://www.w3.org/2002/07/owl#|[http://www.w3.org/2002/07/owl Web Ontology Language (OWL)]
 AllDifferent|Category
 allValuesFrom|Type:Page
 AnnotationProperty|Category
 backwardCompatibleWith|Type:Page
 cardinality|Type:Number
 Class|Category
 comment|Type:Page
 complementOf|Type:Page
 DataRange|Category
 DatatypeProperty|Category
 DeprecatedClass|Category
 DeprecatedProperty|Category
 differentFrom|Type:Page
 disjointWith|Type:Page
 distinctMembers|Type:Page
 equivalentClass|Type:Page
 equivalentProperty|Type:Page
 FunctionalProperty|Category
 hasValue|Type:Page
 imports|Type:Page
 incompatibleWith|Type:Page
 intersectionOf|Type:Page
 InverseFunctionalProperty|Category
 inverseOf|Type:Page
 isDefinedBy|Type:Page
 label|Type:Page
 maxCardinality|Type:Number
 minCardinality|Type:Number
 Nothing|Category
 ObjectProperty|Category
 oneOf|Type:Page
 onProperty|Type:Page
 Ontology|Category
 OntologyProperty|Category
 owl|Type:Page
 priorVersion|Type:Page
 Restriction|Category
 sameAs|Type:Page
 seeAlso|Type:Page
 someValuesFrom|Type:Page
 SymmetricProperty|Category
 Thing|Category
 TransitiveProperty|Category
 unionOf|Type:Page
 versionInfo|Type:Page

[[Category:Imported vocabulary]]</text>
    <sha1>c109cc4c667590611dc35b3d06655129c572809a</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Спеціальна:Badtitle/NS102:Foaf:knows</title>
  <ns>102</ns>
  <id>129</id>
  <revision>
    <id>353</id>
    <timestamp>2017-07-06T14:27:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>127.0.0.1</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Semantic MediaWiki default vocabulary import</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="233" xml:space="preserve">* [[Imported from::foaf:knows]] 
* [[Has property description::A person known by this person (indicating some level of reciprocated interaction between the parties).@en]] 

[[Category:Imported vocabulary]] {{DISPLAYTITLE:foaf:knows}}</text>
    <sha1>2e89ed95e185b4c58a7a5447384e5849a1e3c7f3</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Спеціальна:Badtitle/NS102:Foaf:name</title>
  <ns>102</ns>
  <id>130</id>
  <revision>
    <id>354</id>
    <timestamp>2017-07-06T14:27:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>127.0.0.1</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Semantic MediaWiki default vocabulary import</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="159" xml:space="preserve">* [[Imported from::foaf:name]] 
* [[Has property description::A name for some thing or agent.@en]] 

[[Category:Imported vocabulary]]{{DISPLAYTITLE:foaf:name}}</text>
    <sha1>c7ea16f5cc0a25bd5d35c418f8590635e1a59104</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Спеціальна:Badtitle/NS102:Foaf:homepage</title>
  <ns>102</ns>
  <id>131</id>
  <revision>
    <id>355</id>
    <timestamp>2017-07-06T14:27:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>127.0.0.1</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Semantic MediaWiki default vocabulary import</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="203" xml:space="preserve">* [[Imported from::foaf:homepage]] 
* [[Has property description::URL of the homepage of something, which is a general web resource.@en]] 

[[Category:Imported vocabulary]] {{DISPLAYTITLE:foaf:homepage}}</text>
    <sha1>196c572bc4f2be88cd6d3ed8d07b37fa1549930b</sha1>
  </revision>
</page>
<page arvcontinue="20130713114536|301">
  <title>Спеціальна:Badtitle/NS102:Owl:differentFrom</title>
  <ns>102</ns>
  <id>132</id>
  <revision>
    <id>356</id>
    <timestamp>2017-07-06T14:27:40Z</timestamp>
    <contributor>
      <username>127.0.0.1</username>
      <id>0</id>
    </contributor>
    <comment>Semantic MediaWiki default vocabulary import</comment>
    <model>wikitext</model>
    <format>text/x-wiki</format>
    <text bytes="215" xml:space="preserve">* [[Imported from::owl:differentFrom]] 
* [[Has property description::The property that determines that two given individuals are different.@en]] 

[[Category:Imported vocabulary]] {{DISPLAYTITLE:owl:differentFrom}}</text>
    <sha1>1c0d6ecdafcfea48f8f2200a81155a64419fa055</sha1>
  </revision>
</page>
</mediawiki>